2. Порушення динаміки мислення.

Мислення – це процес, що проявляється у кожному мислительному акті. Для його успішності необхідно виділяти адекватні системи зв’язків, виділяти головне. Але узагальнююча ф-ція мислення неможлива поза динамікою цього процесу, оскільки відбувається завдяки послідовності умовисновків, т.б. динаміці процесу мислення.

Лабільність мислення полягає у нестійкості способу виконання завдання. При цьому рівень узагальнення не знижений, операції порівняння та переносу збережені, проте адекватний хар-р суджень не стабільний (поряд із правильними відповідями зустрічаються випадкові поєднання, зв’язки).

Основні ознаки:

• часто відбувається чергування узагальнених та конкретно-ситуаційних поєднань (при класифікації: жук до книги та зошита – вивчають у школі);

• при виконанні завдань логічні зв’язки часто підміняються випадковими поєднаннями (в одну групу, бо картки лежать поряд);

• можливе утворення декількох однойменних груп;

• при можливості здійснення аналізу та синтезу виконання завдань не виникає ніякої стратегії мислення;

• асоціації, що виникають мають хаотичний хар-р;

• розуміння переносного смилу прислів’їв не має реального втілення, виникають випадкові асоціації, що заважають виконанню завдання (золото – у мене є годинник).

• порушення здатності вникати у сутність питання, задуматись над завданням (при розкладанні послідовних картинок досліджуваний розуміє сутність завдання, але розкладає у випадковому порядку);

• нездатність тривалий час зосереджуватись на завданні;

• при поясненні поспішаючи пропускають важливі деталі;

• будь-які зауваження відволікають від виконання завдання.

Найчастіше зустрічається при маніакально-депресивному психозі у маніакальній фазі (МДП, біполярний розлад)

Один із видів лабільності мислення – підвищена відгукуваність, що проявляється у реакції на будь-який подразник, що діє в цей час у полі зору досліджуваного.

Ознаки:

• при утворенні асоціацій називаються слова, що знаходяться в полі зору, що призводить до порушення інструкції та втрати цілеспрямованості д-ті;

• будь-який об’єкт, фраза можуть стати стимулом до дій, що не відповідають змісту виконуваної д-ті та спотворюють хід роздумів.

Інертність мислення проявляється в тому, що хворі не можуть змінювати обраного способу своєї роботи, змінювати хід думок, переключатися з одного виду д-ті на інший.

Інертність мислення – виражена тугорухливість переключення з одного виду д-ті на інший, труднощі зміни вибраного способу роботи.

Основні ознаки:

• уповільненість, слабка рухливість інтелектуальних процесів;

• найменша зміна умов виконання завдання призводить до неможливості виконання завдань;

• нездатність переключати увагу призводить до зниження рівня узагальнення;

• правильне розуміння завдання не визначає правильного його виконання;

• в асоціативному експерименті характерними є запізнюючи відповіді (асоціація на попередній стимул).

Т.ч., конкретні зв’язки попереднього досвіду домінують у мислительній д-ті і визначають хід суджень при цьому прагнення уточнити призводить до неможливості узагальнення. Наслідок –неможливість виконувати завдання на опосередкування.

Основні захворювання: епілепсія, розумова відсталість, органічні ураження г/м.