Виходячи з вимог, що в місцях полива не повинно бути ні однієі бактеріаль-

ноі клітини, треба зробити висновок по забрудненню. В усіх місцях полива забрудненність не допустима . Треба проводити протибактеріальні заходи :

-контроль інфікованноі зони каналу, обмеженний доступ для людей і тварин

на забруднену територію ;

- виставити охорону і встановити знаки огородження ” ОБЕРЕЖНО, БАКТЕРІОЛОГІЧНЕ ЗАБРУДНЕННЯ ”

-знезаражування води або ії аккумуляція в безпечних для населення місцях

з використанням спеціальних бетонних водоприймачів (могильників ) та інше

( див. Висновки і пропозиціі на стор. 34 ).

t

110

100

90

80

70

60

50

40

30

20

100

5

10

20

40

30

50

60

70

80

90

100

110

120

тыс.кл/мл

0

Рис.4. Розповсюдження хмари забруднення по зрошувальному каналу та зміни концентраціі бактерій.

- задня межа хмари

- передня межа хмари

- концентрація бактерій

В. Оцінка стійкості роботи зрошувально-обводнювальної системи в умовах радіаційного забруднення води після аваріі на АЕС.

Вихідні дані:

1. Аварійний реактор РБМК – 1000, викид активності – 50% ;

2. Швидкість руху вітру на висоті 10м. – V10=3м/с ;

3. Забруднення на головному водозаборі;

4. На відстані 80 км від аварійного реактора.

5. Час доби в мить аваріі – ніч ;

6. Хмарність в мить аваріі – середня.

1.Визначення категоріі стійкості атмосфери в мить аваріі по

таблиці 57 з урахуванням швидкості вітру V10= 3 м/ с,

часу доби – ніч та при середній хмарності. Відповідно до

таблиці 57 – це буде «Г» , а в Примітку до таблиці 57 це

означає- інверсія.

2. Середня швидкість вітру на висоті в шарі повітря на висо-

ті переміщення центру радіаційної хмари визначити по

таблиці 58 з урахуванням категоріі стійкості атмосфери

« Г « (А або Д )при швидкості вітру V10= 3м/с (по завдан-

ню ) буде 10м/с.

3. Розміри зон радіаційного забруднення визначити по табли

ці 61 з урахуванням категоріі стійкості атмосфери в мить

аваріі « Г» ( при категоріі « А»- таблиця 59, при категоріі

«Д» - таблиця 60 ).По таблиці розміри зон визначати по

кількості викинутих в довкіля при вибухі реактора радіацій

них речовин з ядерним паливом (3,10,30 або 50 % ).

Відповідно до завдання – аварійним реатором ВВЕР – 100

викинуто в довкілля – 50% ядерного палива при середній

швидкості вітру Vсер=10м/с.

Визначаю такі розміри зон радіаційного забруднення :

Зона А- довжина - 369 км , ширина – 19 км;

Зона Б- довжина - 10 км , ширина – 0.3 км;

Зона М,В та Г – відсутні ( в таблиці проти цих зон

стоять прочерки).

• 2. Довжина радіаційної хмари приймається по ширині зони А з урахуванням відстані від головного водозабору до епіцентру вибуху 80 км. Для чого треба визначити в якій частині зони знаходиться головний водозабір. Якщо 369 поділити на 3 часнПо різниці довжини 369-1 км =48 км і поділити на три частини, тобто 48 : 3=16 км на одну частину довжини зони. Якщо 61+16=77 км – це внутрішня межа зони В, то відстань 80 км входить до середини зони В.

• Ширину зони визначаємо як середнє значення (15+10):2=12,5 км.

Приймаємо довжину радіаційної хмари l₀=12,5 км.

1.Підготовчий етап.

Розрахунки по підготовчому етапу проводить як і при інших забрудненнях і будувати номограму, але з урахуванням l₀=12,5 км розрахунки часу проходження хмари вести наступним чином :

- передньою межею хмари по розрахунковим ділянкам

t_{n 0-ΙV} =L_0-ΙV-l₀/V_n=160-12,5/4,3=147,5/4,3=34,3 год;

t_{з 0-ΙV=} L_0-ΙV/V_з=160/2,4=55,2 год;

t_{n ΙV-V}=t_n+ (L_ΙV-V/ V_n)=25/10,3+2,42=36,72 год;

t_зΙV-V= t_з+(L_IV-V/ V_з)=35,2+2,5/7,8=55,2+3,2=58,4 год.

2. Оцінка радіаційноі обстановки.

Оцінку радіаційної обстановки вести починаючи з визначення початкової концентрації радіаційного забруднення води за формулою:

C₀=2·10^-3 ·(N₀+1/H)·P₁

де N₀ – необхідно визначити по додатках 5 і 7 (або рис.5). На графіку по кривій для глибини води на водозаборі 7 м і швидкості руху води V_0-ΙV=1м/с. , діаметр часток буде -150 мк. (мікрон ). По таблиці додаток 5 при діаметрі часток 150 мк. -N₀ визначається з урахуванням потужності вибуху q=1Мт і дози опромінення до повного розпаду в середині зони В- 3000 рад, N₀=8,7.

Р₁ – потужність дози на місцевості через 1 год після вибуху по таблиці 14(швидкость руху вітру V=50км/год) і потужності вибуху 1000 кт (1 Мт) і відстані до головного водозабору 80 км, Р₁= 600рад/год.

Таким чином визначаємо

C₀= 2·10^-3 ·(6+1)/7 · 600=1200·10^-3 Кі /л=1,2мКі /л.= 0,0012 мкКі/л.

7. Концентрація радіаційного забруднення по створам визначається за формулою:

C_t= C₀· n_заг· (N_i+1/N₀+1), мКі/л.

де n_заг- визначити таким же чином, як і при хімічному і радіаційному забрудненні, але

n_заг=n_p· n_t ,

де n_p- коефіцієнт зниження концентрації за рахунок розчинення визначаємо таким же чином, як і при хімічному і бактеріальному забрудненні;

n_t- коефіцієнт зниження концентрації за рахунок закону радіаційного розпаду який визначаємо за формулою:

n_t=(t_n/t_n+t)^1,2,

де t_nоч- час початку забруднення на головному водозаборі, який визначаємо по формулі :

t_nоч= R/V_в ,

де R- відстань від головного водозабору до епіцентру вибуху, R=80км.

70

t_nоч= 80:50=1,6 год.

Підставляємо в формулу значення і при часі проходження передньої межі хмари :

при часі 5год n_t5=(1,6/1,6+5)^1,2=2,42^1,2=2,8;

при часі 34 год. n_t34=(1,6/1,6+34)^1,2=0,04^1,2=0,06;

при часі 36 год. n_t36=(1,6/1,6+36)^1,2=0,039^1,2=0,041;

Коефіцієнт знижнення концентраціі за рахунок розчинення n_p

n_p5=l₀/l₀+V_роз· t,

n_p5= 12,5/12,5+1,4·5=0,6,

n_p34= 12,5/12,5+1,4·34=0,24,

n _p36= 12,5/12,5+1,4·36=0,28,

n_p36= n _p36· n_p34=0.28·0.24=0.067.

Побудувати номограму коефіцієнта n_заг , як і при інших забрудненнях.

Визначити концентрацію радіаційного забруднення на розрахункових створах по формулі :

С_t= C₀ · n_{заг ·}( N_і + 1/ N₀ + 1)_,

де N_i- коефіцієнт, який розраховує максимальний розмір радіаційних часток на розрахунковому створі. По графіку додатка 6 діаметр часток, наприклад на 1-4 створі при швидкості води V_в=1м/с і при глибині канала на створі H=3,5 м буде 175 мм. По таблиці додаток 5 N_i=12,4, але при вимогах N_i N₀ треба N_i прийняти рівним N_і =N₀=6. Таким чином , концентрація забруднення на ΙV створі буде визначатись з урахуванням h_зат, який визначається по номаграмі: n_заг= 0,25 і підставляючи всі значення в формулу отримуємо

C_tΙV= 1,2·0,25·(6+1/6+1)=0,003 мКі/л = 3мкКі/л,

Аналогічно рораховуємо і для інших розрахункових створів, а також по точкам полива с/г культур. Результати розрахунків зводимо в таблицю.

3. Оцінка стійкості роботи системи.

Для оцінки стійкості роботи визначаємо щільність забруднення в місцях полива аналогічно, як і при хімічному забруднення із визначенням середнього значення щільності. Наприклад на 4 створі щільність забрудненя буде:

D=0.36 l_t4·(l_t / V_з),

де q – ордината гідромодуля полива приймаємо рівним 0,6.

Д₄ =0.36 · 0,6· 3 · (22 / 2,9)=0,325 мкКі/м².

На 5створі : Д₅ = 0,36 · 0,6 · 2,6 · (15/2,9 ) = 0, 3 мкКі/м².

Зробити розрахунки по усім створам місць полива і визначити

середню щільність забруднення .

Дсер = Д ₄+Д ₅ / 2 = 0,325 + 0, 3 = 0,625 / 2 = 0,313 мкКі/ м².

Висновки і пропозиціі по оцінки стійкості зрошувально- обводнювальноі системи.

По результатам розрахунків зробити висновки з урахуванням допустимого значення 0,1мкКі / м². Якщо на 4 і 5 створі щільність забруднення 0, 3-0,313 мкКі /м² , то вона превищує допустиму щільність. Висновок-полив в цих місцях не можлив.

,

Зрошувальна система оцінюється як незадовільна і необхідно проводити організаційні і інженерно-технічні заходи (зробити іх

перелік, див. Висновки і пропозиціі на стор. 34).

71,2

7,0

6,0

6,5

5,0

1,1

1,0

0,9Ю

0,8Ю

0,7Ю

0,6Ю

0,5Ю

50Ю

10000Ю

15000Ю

200

250

230

3,0ЮЮЮ

2,5ЮЮЮ

3,5ЮЮЮ

4,0

4,5

Скорость движения воды м/с

Діаметр осідаючих частинок, мк

Рис.5 Графік для визначення розміру частинок, випадаючих з потоку в залежності від швидкості руху води та глибини каналу, які нанесені цифрами на кривих.

Додаток 9

Потужність дози випромінювання на осі хмари через 1 год. після вибуху рад/год.

А – Наземний вибух

Швидкість середнього повітря на висоті вибуху – 25 км/год.

Відстань від епіцентру вибуху, км	Потужність вибуху тис. т.
	50	100	200	500	1000
20	300	590	1200	2300	5500
25	190	400	830	1900	4900
30	135	270	570	1509	3700
40	68	150	380	1000	2400
50	40	90	190	530	1100
60	26	4	120	370	750
80	13	30	75	240	500
100	7	16	37	110	230
125	4	9,5	21	63	140
150	2,4	6,3	13	38	86
175	1,8	4,8	7,9	25	63
200	1,2	3,0	6,0	18	41
250	-	1,3	2,5	9,6	22
300	-	1	2	6,3	14
400	-	-	1	3,2	6,3
500	2	-	-	1,6	3,2
750	-	-	-	1,0	1,6