Основні вимоги з техніки безпеки

При виконанні лабораторних занять студент повинен дотримуватися нижче означених правил техніки безпеки:

1. Напочатку вивчення дисципліни не приступати до роботи не прослухавши інструктаж з техніки безпеки.

2. Приступаючи до роботи з ПК, необхідно завжди пам’ятати, що це складна і дорога апаратура, яка потребує акуратного й обережного ставлення до неї, високої самодисципліни на всіх етапах роботи з комп’ютером.

3. Робота на комп’ютері потребує постійної уваги, чітких дій і самоконтролю. Через це на комп’ютері не можна працювати при недостатньому освітленні, високому рівні шуму.

4. Під час роботи комп’ютера електронно-променева трубка дисплея є джерелом електромагнітного випромінювання, яке при роботі близько від екрана руйнівно діє на зір, викликає втому і знижує працездатність. Через це треба працювати на відстані 60-70 см від екрана, дотримуватись правильної постави, не сутулячись і не нахиляючись.

5. Не вмикати/вимикати самостійно рубильник у комп'ютерному залі.

6. При виконанні лабораторних занять за комп'ютером може знаходитись не більше двох студентiв.

7. Не вводити ніяких паролів на комп'ютері.

8. Не змінювати налагоджень комп'ютера.

9. Не встановлювати ніяких програм без дозволу викладача.

10. Не видаляти з комп'ютера ніяких програм без дозволу викладача.

11. Закінчивши виконання лабораторної роботи, студент повинен скопіювати результати на свій носій, закрити всі програми, з якими працював без збереження своїх результатів.

12. Повідомити викладача про закінчення роботи.

13. Зареєструватись у журналі користувачів ПК комп'ютерного зала.

Лабораторна робота №1 Методи структурування програм

Мета роботи: вивчення основних методів структурного програмування; набуття основних навичок розробки структурованих алгоритмів.

Теоретичні основи:

В основу методів структурного програмування покладено теорему про структурування, згідно з якою будь-яку програму можна побудувати з використанням лише трьох керуючих структур: послідовності, вибору і повторення.

Структуровані програми розробляються за такими правилами:

правило простоти (створення програми слід починати із простої програми)

правило пакетування (кожну дію можно замінити двома послідовними діями)

правило вкладання (кожну дію можно замінити будь-якою структурою керування)

Для перетворення неструктурованих програм у структуровані використовуються методи дублювання кодів програми, введення змінної стану і булевих ознак.

На практиці найбільш поширені наступні форми представлення алгоритмів:

словесна (запис природною мовою);

графічна (зображення з графічних символів);

псевдокод (опис алгоритмів на умовній алгоритмічній мові, що включає: елементи мови програмування, фрази природної мови, загальноприйняті математичні позначення тощо);

програмна (тексти на мовах програмування).

Псевдокод являє собою систему позначень і правил, призначену для однакового запису алгоритмів.

Псевдокод займає проміжне місце між природною і формальною мовами. З одного боку, він близький до звичайної природної мови, тому алгоритми можуть на ньому записуватися і читатися як звичайний текст. З іншого боку, у псевдокоді використовуються деякі формальні конструкції і математична символіка, що наближає запис алгоритму до загальноприйнятого математичного запису.

Єдиного чи формального визначення псевдокоду не існує, тому можливі різні псевдокоди, що відрізняються набором службових слів і основних (базових) конструкцій.

Загальний вид алгоритму:

алг назва алгоритму (аргументи і результати)

дано умови застосовності алгоритму

треба ціль виконання алгоритму

поч опис проміжних величин

послідовність команд (тіло алгоритму)

Кін

Приклад №1.

Запис алгоритму на псевдокоді

алг Сума квадратів (арг цілий n, рез цілий S)

дано n > 0

треба S = 1*1 + 2*2 + 3*3 + ... + n*n

поч цілий i

уведення n; S:=0

пц для i від 1 до n

S =S+i*i

кц

виведення"S = ", S

кін