2.Транспортування газів кров’ю.

Транспортування кисню.

Кисень транспортується кров’ю завдяки гемоглобіну еритроцитів, з яким він утворює сполуку – оксигемоглобін: Hb + O₂ →HbO₂; 1 г Hb приєднує 1,34 мл O₂, якщо у крові 150 г Hb, то киснева ємність крові (КЄК) становитиме: 1,34 мл O₂ х 150 = 201 мл O₂ /л.

Кількість розчиненого у крові кисню становить 0,03 мл на 1 л крові/ мм рт.ст.; у артеріальній крові РО₂ = 100 мм рт.ст., тому в 1 л артеріальної крові транспортується розчиненого кисню тільки 3 мл O₂.

Крива дисоціації оксигемоглобіну показує залежність насичення гемоглобіну O₂ у % від РО₂ крові. Вона має S-подібну форму. Комбінація першого гему в молекулі Hb з O₂ посилює спорідненість другого гему для O₂, а оксигенація другого посилює спорідненість третього і так далі, отже, спорідненість Hb для четвертої молекули O₂ у декілька разів більша, ніж для першої.

Чинники, що впливають на спорідненість гемоглобіну до кисню: рН, рСО₂, температура, концентрація 2,3-діфосфогліцерату (2,3-ДФГ).

З меншення рН, збільшення рСО₂, підвищення температури крові, збільшення концентрації в еритроцитах 2,3-ДФГ зміщує криву праворуч – це означає, що при тому самому рО₂ дисоціація оксигемоглобіну збільшується: Hb + O₂ ←HbO₂. Це має місце в капілярах, які приносять кров до м’язів під час фізичної роботи, бо знижується рН, підвищується рСО₂, підвищується температура крові.

Е

РО_{2 мм рт. ст.}

ритроцити багаті на 2,3-ДФГ, який є продуктом гліколізу. Це високо обмінний аніон, який приєднується до β-ланцюгів дезоксигемоглобіну. Один моль дезоксигемоглобіну зв’язує 1 моль 2,3-ДФГ: HbO₂ + 2,3-ДФГ → Hb-2,3-ДФГ + O₂.

Д

РО₂ мм рт. ст. в крові

о чинників, які впливають на концентрацію 2,3-ДФГ в еритроцитах, належить рН. Оскільки ацидоз інгібує гліколіз в еритроцитах, то при знижені рН концентрація 2,3-ДФГ зменшується. При гіпоксії збільшується інтенсивність гліколізу і відповідно – концентрація 2,3-ДФГ, що сприяє збільшенні дисоціації оксигемоглобіну.

Гемоглобін плоду (HbF) має більшу спорідненість до кисню, ніж гемоглобін дорослих - HbA, що полегшує надходження кисню від матері до плоду.

При зменшенні рН, рСО₂, температура, концентрація 2,3-діфосфогліцерату (2,3-ДФГ) крива дисоціації оксигемоглобіну зміщується ліворуч, це означає, що менше кисню дифундує до клітин організму..

Транспортування оксиду вуглецю (СО₂):

Вуглекислий газ транспортується кров’ю у вигляді :1) бікарбонатних іонів – 70%; 2) карбогемоглобіну – 23%; 3) СО₂, розчиненого – 7%.

1 ) В процесі метаболізму в клітинах утворюється СО₂, який завдяки градієнту напруги СО₂ дифундує в плазму крові і в еритроцити, де під впливом ферменту карбоангідрази швидко утворюється вугільна кислота: Н₂СО₃ = Н⁺ + НСО₃^-, іон водню зв’язується з Hb, утворюючи слабку кислоту HHb, а іон НСО₃^- переходить у плазму в обмін на аніон хлору (хлорідне зрушення). В той же час кисень дифундує до клітин організму, що сприяє дифузії СО₂ у кров , бо дезоксигемоглобін є слабшою кислотою за оксигемоглобін і може приєднувати більше іонів водню, внаслідок чого збільшується ступінь дисоціації Н₂СО₃ (Н₂СО₃^- →Н⁺ + НСО₃^-) і збільшується транспортування СО₂ кров’ю - ефект Холдейна.

У плазмі НСО₃^-взаємодіє з катіонами і створює солі вугільної кислоти ( NaНСО₃) і так транспортується до легеневих капілярів.

2) Карбамінова сполука. СО₂ в еритроцитах утворює сполуку з кінцевими аміногрупами глобінової частини молекули гемоглобіну, утворюючи карбогемоглобін: ННbCO₂, окрім цього карбамінові сполуки утворюються з білками плазми крові.

3)СО₂ добре розчиняється у плазмі. Кількість розчиненого у плазмі оксиду вуглецю визначається парціальним тиском газу і коефіцієнтом розчинності (α = 0,3 мл/л крові/ мм рт.ст.).

У крові альвеолярних капілярів всі процеси здійснюються у протилежному напрямку. Надходження кисню у кров знижує спорідненість крові до СО₂ і полегшує його дифузію в альвеоли. Це активізує асоціацію гемоглобіну з киснем.