6.Опис практичних робіт Робота 1. Спірометрія

Мета роботи: визначити дихальний об'єм, резервний об'єм видиху і вдиху, життєву ємкість легень, оцінити одержані результати, порівнюючи їх із належними величинами. 3робити висновки.

Для роботк потрібні: сухий повітряний спірометр, стерильний мундштук.

Хід роботи. Перед початком роботи надіти стерильний мундштук на спірометр Повертаючи скляну кришку, встановити мітку проти нульової позначки на циферблаті шкали. Можна приступити до дослідження.

Вимірювання дихального об'єму (ДО)

Спірометр привести у вихідну позицію (мітка на позначці 0). Роблячи спокійні вдихи через ніс, зробити 6 спокійних видихів через рот у спірометр. 3а шкалою визначити величину об'ємів видихнутого повітря і розділити його на кІлькість видихів.

3найти належну величину за табл. 1, 2 (див. “Додаток”). 3робити висновок.

Вимірювання резервного об'єму видиху (РО вид.)

Спірометр привести у вихідну позицію. Після спокійного вдиху зробити якомога глибший видих у спІрометр. 3няти показання приладу і відняти від цієї величини показник дихального об'єму. 3найти РО вид. 3робити висновок.

Вимірювання життєвої ємкості легень (ЖЄЛ)

Спірометр привести у вихідну позицію. 3робити максимальний вдих і, закривши нІс, якнайбІльше видихнути у спірометр. 3афіксувати показник і порівняти його з фізіологічною величиною. 3робити висновок.

Визначення резервного об'єму вдиху (РО вд.)

Резервний об'єм вдиху можна вирахувати, віднімаючи суму дихального об'єму та резервного об'єму видиху від цифри, одержаної при визначенні ЖЄЛ. 3найти належну величину. 3робити висновок.

РекомендаціЇ щодо оформлення результатів роботи. 3анотувати у протоколах одержані за допомогою спірометра показники:

Вимірювані показники	Виміряні величини	Належні величини	% виміряної величини відносно належної (+ або -)
ЖЄЛ
ДО
РО видиху
РО вдиху

У висновках: 1) написати, чи відповідають фактичні результати належним величинам. Якщо розбіжність становить не більше 20%, це вважається нормою; 2). зазначити, про що свідчить кожна величина, беручи до уваги фактори, від яких вона залежить.

Робота 2. Спірографія

Спірографія — графічний запис ритму, частоти, глибини дихання, легеневих і вентиляційних об'ємів. Дослідження може здійснюватися за допомогою спірографів різних конструкцій при диханні чистим киснем, по-вітрям або киснево-повітряною сумішшю протягом 10— 12 хв.

У тому разі, коли використовується прилад закритої системи, а його мішок заповнений киснем, він може замінювати спірометаболограф, тобто устрій, за допомогою якого можна визначити основний обмін на підставі кількості кисню, поглиненого протягом певного часу.

Принцип дії спірометаболографа (спірографа) такий. Прилад являє собою замкнену систему, що складається із спірометра, поглинача вуглекислого газу (натронне вапно), мішка для кисню, клапанного пристрою з краном, гумових трубок.

Мішок заповнюють киснем. Дихальні шляхи обстежуваного герметично приєднують до дихальної системи за допомогою загубника і він дихає киснем. Повітря, видихнуте ним, проходячи крізь поглинач, звільнюєтьоя вІд СО₂ і знову надходить у мішок. При цьому реєструється спірограма. У міру поглиианая О₂ об’єм його в спірометаболографі зменшується і спірограма відхиляється вгору від нульової позначки (вихідної лінії).

3наючи швидкість руху касети (3,5 см за 1 хв) і ціну поділки паперу (3 см — 1 л), можна визначити кількість поглинутого за 1 хв кисню.

Усі легеневі об'єми розраховують за спірограмою шляхом перерахунку їхніх

амплітуд на 1 мл. Наприклад, 3 см шкали відповідають 1 л кисню (мал. 27).

Мета роботи: 3а спірограмою визначити ДО, частоту дихання. ХОД (хвилинний об'єм дихання), РО вд, РО вид, ЖЄЛ, хвилинну альвеолярну вентиляцію («мертвий» простір прийняти за 150 мл), МВЛ (максимальну вентиляцію легень), резерв дихання, коефіцієнт резерву дихання. Фізіологічні величини цих показників визначити за табл. 1, 2 (див. “Додаток”), попередньо вирахувавши стандартний основний обмін. 3робити висновок,

Хід роботи. Студенти аналізують записані заздалегіть спірограми різних досліджувальних.

РекомендаціЇ щодо оформлення результатів роботи. Одержані результати аналіза спірограми написати у протоколі, порівнявши їх з належними величинами:

Вимірювані показники	Виміряні величини	Належні величини	% виміряної величини відносно належної (+ або -)
ЖЄЛ
ДО
РО видиху
РО вдиху
ХОД
ХАВЛ (хвилинна альвеолярна вентиляція )
МВЛ (максимальна вентиляція легень)
РД (резерв дихання)

У висновках 1) написати, чи відповідають фактичні результати належним величинам. Якщо розбіжність становить не більше 20%, це вважається нормою; 2). зазначити, про що свідчить кожна величина, беручи до уваги фактори, від яких вона залежить; 3)оцінити стан зовнішнього дихання..

Робота 3. Пневмотахометрія

Метод пневмотахометрії полягає у визначенні швидкості повітряного потоку під час вдиху чи видиху.

Пневмотахометр складається з диференціального манометра, який дозволяє виявити різницю потоків повітря по обидва боки діафрагми. 3а допомогою величини швидкості повітряного потоку можна орієнтовно запідозрити будь яке порушення, що зумовлює перешкоду на шляху вдихуваного чи видихуваного повітря. При збільшенні опору дихальних шляхів зменшуєься швидкість повітряного потоку за одиницю часу.

У нормі при спокійному диханні швидкість повітряного потоку дорівнює 500—600 мл/с, під час форсованого вдиху — 6000—8000 мл/с, під час форсованого видиху — 4000—6000 мл/с.

Мета роботи: визначити і оцінити величину швидкості повітряного потоку в обстежуваного.

Для роботи потрібні: пневмотахометр, стерильні мундштуки.

Хід роботи. Одягти на трубку приладу стерильний мундштук. Перевести перемикач на відповідний акт вдиху або видиху і, здійснюючи вдих чи видих, спостерігати за шкалою, відзначаючи максимальне відхилення стрілки.

Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. Внести одержані результати в протокол.

У висновках написати, чи відповідає швидкість повітряного потоку середнім показникам при спокійному та форсованому вдиху і видиху; чи є відхилення в бік зменшення, що може свідчити про якусь перешкоду для здійснення швидкого вдиху або видиху (збільшення опору повітряному потоку)