КИЇВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УАНМ

КАФЕДРА НОРМАЛЬНОЇ ФІЗІОЛОГІЇ, БІОФІЗИКИ, МЕДИЧНОЇ БІОЛОГІЇ ТА БІОХІМІЇ

Методичні вказівки

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна	“ФІЗІОЛОГІЯ”
Модуль № 2	“Фізіологія вісцеральних систем.
Змістовий модуль №11	Система дихання.
Тема практичного заняття №4	Дослідження зовнішнього дихання. Дихання людини у різних умовах зовнішнього середовища. Регуляція дихання.
Курс	1-й
Факультет	Стоматологічний

Тривалість практичного заняття 3 акад. год.

Київ – 2012

1.Актуальність теми:

Дихання є комплексом фізіологічних процесів, які постійно відбуваються у організмі і забезпечують споживання кисню та видалення вуглекислого газу. Газообмін — ланка обміну речовин.

Дихання людини забезпечується шляхом взаємодії органів дихання, кровообігу, крові та регуляторних механізмів.

Дихання складається з 5 основних процесів (етапів):

I етап — зовнішне дихання (обмін газами між навколишнім середовищем і легенями, тобто легенева вентиляція);

II етап — дифузія газів крізь аерогематичний бар'єр (обмін газів між альвеолярним повітрям та кров'ю);

3. етап - транспорт газів кров'ю (кисню від легень до клі- тин і вуглекислого газу в протилежному напрямку).

4. етап - дифузія газів між капілярною кров'ю і тканинами.

V етап — тканине дихання. Цей етап дихання вивчає біохімія.

Система дихання забезпечує постійний газообмін між організмом і навколишнім середовищем.

3начення газообміну полягає в постачанні кисню для оксидаційних процесів, унаслідок яких багаті на енергію речовини, що є в клітинах організму, розкладаються, звільнюючи приховану в них енергію, і виділенні продуктів розпаду — вуглекислого газу й води.

Таким чином, унаслідок процесу дихання підтримується такий рівень показників організму (РО₂, РСО₂, рН), який забезпечує перебіг метаболічних процесів у клітинах.

3овнішнє дихання є першим етапом процесу дихання і становить собою обмін газів між навколишнім середовищем і легенями з метою утримання сталого парціального тиску кисню й вуглекислого газу в альвеолах і забезпечення постійного газообміну між ними та кров'ю. Унаслідок цього досягається артеріалізація крові в легенях (насичення крові киснем, або оксигенація) і підтримується кислотно-основний стан крові за рахунок звільнення організму від надлишку вуглекислого газу.

3нання фізіологічних констант зовнішнього дихання, механізмів вдиху та видиху, ознайомлення з методами дослідження та оцінки показників зовнішнього дихання потрібні для професійної підготовки лікаря.

2.Навчальні цілі:

• Пояснювати механізми біомеханіки вдиху й видиху, функцію дихальних шляхів, природу та роль еластичної тяги легень та сурфактантів.

• Робити висновки про стан зовнішнього дихання на підставі аналізу статичних і динамічних показників зовнішнього дихання (життєвої ємності легень та її складових об’ємів, хвилинного об’єму дихання, хвилинної альвеолярної вентиляції, максимальної вентиляції, резерву дихання, ін.).

• Робити висновки про опір дихальних шляхів на підставі результатів пневмотахометрії (пневмотахографії).

• Пояснювати вікові особливості процесу зовнішнього дихання.

• Пояснювати фізіологічні основи спірометрії, спірографії, пневмотахометрії.