7.Опис практичних робіт Робота 1. Визначення основного обміну за допомогою оксиспірографа.

Мета роботи: визначити і оцінити показники основного обміну у людини, проаналізувати чинники, що впливають на них.

Для роботи потрібні:спірограми, записані в стандартних умовах визначення основного обміну

Хід роботи.. КількІсть спожитого О₂ за 1 хв. визначити за ступенем нахилу кривої спірограми за 1 хв. ДК у стані спокою становить 0,82. 3а величиною ДК знайти ККО₂. Дал1 за формулою визначити основний обмін (ОО) за добу: ОО = V х К х 1440 (ккал), де V — кількість спожитого кисню за 1 хвилину; К — ККО₂; 1440 — кІлькість хвилин за добу.

РекомендаціЇ щодо оформлення результатів роботи. 3а таблицями Харріса—Бенедикта знайти фізіологічну величину ОО для пацієнта, співставити її з отриманим результатом.

У висновках дати оцнку показникові і визначити, про що свідчить його величина.

Робота 2. Визначення витрат енергії у стані відносного спокою та при м'язовій роботі за допомогою оксиспірографа

Мета роботи: визначити витрати енергії в стані відносного спокою та після м'язовоЇ роботи і проаналізувати причини та механізми збільшення енерговитрат у цих умовах.

Для роботи потрібні: спірограми, записані у стані спокою, та після фізичного навантаження (20 присідань за 30с).

Хід роботи. 3а спірограмою визначають кількість спожитого за 1 хв. О₂ в стані відносного спокою та за 1 хв. (першу) після м'язовоЇ роботи. ДК у стані спокою становить 0,82, після м'язово'і роботи — 0,87. 3а величиною ДК визначають ККО₂ і розраховують енерговитрати за 1 хв. у стані спокою і за 1 хв. після м'язовоі роботи.

Рекомендації щодо оформлення результатІв роботи. Співставити отримані результати. Проаналізувати.

У висновках проаналізувати причини збільшення енерговитрат після м'язової роботи і механізми регуляції метаболізму в цих умовах.

Робота 3. Вимірювання температури в різних ділянках шкіри людини за допомогою електротермометра

Мета роботи: під час вимірювання температури різних ділянок шкіри переконатися, що вона неоднакова.

Для роботи потрібен електротермометр із зарядженим на 9 В акумулятором (батареєю).

Хід роботи. Перед дослідженням перевести перемикач (праворуч на панелі) з точки В (вимкнуто) в точку К (контроль).

Лівою ручкою встановити стрілку на 42 °С (верхня шкала).

Потім пластмасову частину датчика притиснути до ділянки шкіри, почекати30—40с (інерційність приладу) і відмітити температуру (верхня шкала). Таким же чином вимірюють температуру в різних ділянках шкіри (долоня, лоб, шия, передпліччя).

Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. У протоколах зазначити, чи однакова температура шкі­ри в різних ділянках тіла, якщо так, то в яких і чому.

У висновках зазначити, чому в різних ділянках шкіри різна температура.

Робота 4. Дослідження ролі випаровування у тепловіддачі

Для дослідження впливу потовиділення на темпера­туру шкіри треба скористатися моделлю потовиділення.

Мета роботи: пересвідчитися, що виділення поту охолоджує поверхню шкіри, тим самим забезпечуючи тепловіддачу організму.

Для роботи потрібні: електротермометр, вода, марлева серветка.

Хід роботи. На вентральну поверхню передпліччя покласти марлеву серветку розміром 4x4 см, зволожену водою, і залишити її на 1—2 хв. За цей час електротермометром виміряти темпера­туру шкіри поруч із серветкою. Потім зняти серветку і відразу ж на це місце перенести датчик. Зняти показання.

В другому випадку температура повинна бути нижчою, тому що вода випарувалася й охолодила цю ділянку шкіри.

У висновках написати про значення випаровування поту для тер­морегуляції організму.