2.3 Гігієнічна класифікація умов праці

2.3.1 Загальні поняття про умови праці

Трудовий процес здійснюється людиною в певних умовах виробничого середовища на який накладаються фактори трудового процесу, соціального середовища, елементи культури, психофізіологічні фактори та цілий ряд інших елементів, які в сукупності й визначають умови праці. Увесь цей комплекс впливає як на працездатність так й на стан здоров'я людини в процесі праці.

Умови праці — це сукупність взаємозв'язаних виробничих, санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, естетичних і соціальних факторів конкретної праці, обумовлених рівнем розвитку продуктивних сил суспільства, які визначають стан виробничого середовища та впливають на здоров'я і працездатність людини ( див. рис. 2.1).

Виробниче середовище характеризується складним комплексом фізичних, хімічних, біологічних та інших чинників що вагомо впливають на стан здоров'я працівників, хоча в кожному конкретному випадку цей вплив на здоров'я дуже складний. Крім того на організм людини, особливо сьогодні, впливає забрудненість навколишнього середовища, насамперед атмосферного повітря, питної води та продуктів харчування, а також неправильний спосіб життя, наявність шкідливих звичок тощо.

Відомо, що підприємства, в основному, зосереджені у великих містах і на працівників може негативно впливати весь комплекс негативних факторів сучасного міста. Так, великі міста характеризуються власним мікрокліматом, переважно більш теплим, ніж навколишнє середовище, більш забрудненим повітрям, високими рівнями шуму, вібрації, електромагнітних випромінювань, а також соціальними факторами, такими, як напружений ритм життя, велика скупченість, соціальна неоднорідність та інше.

Рис. 2.1 Фактори, що визначають умови праці на виробництві

Тривалий чи надмірний вплив негативних виробничих факторів сприяє розвитку у працівників певних професійних захворювань. В міру впровадження нових видів енергії, нових матеріалів та технологій, заміни застарілого обладнання та технологічних процесів, одні професійні хвороби зникають або частота їх вагомо знижується, інші, навпаки, починають переважати.

Відповідно до рекомендацій МОП визначають такі основні фактори виробничого середовища, які впливають на людину в процесі виробництва:

• мікрокліматичні умови: температура, вологість, швидкість руху та тиск повітря, теплове випромінювання в робочій зоні.

• виробничий шум та вібрація (частота в герцах, сила (шуму в децибелах, а вібрації - в амплітуді коливань). та в їх енергії.

• освітленість у робочій зоні (в люксах). Освітленість може бути нормальна, недостатня або осліплююча.

• механічні, що характеризуються кінетичною і потенціальною енергією і механічним впливом на людину.

• термічні, що характеризуються тепловою енергією та аномальною температурою. До них належать: температура нагрітих і охолоджених предметів і поверхонь, температура відкритого вогню, що призводять до порушення терморегуляції організму;

• електричні: електричний струм, статична електрика, електричне поле, аномальна іонізація повітря;

• електромагнітні: радіохвилі, видиме світло, ультрафіолетові та інфрачервоні промені, іонізуючі випромінювання, магнітні поля;

• хімічні: їдкі, отруйні, вогне- та вибухонебезпечні речовини, а також порушення природного газового стану повітря, наявність шкідливих домішок у повітрі (забруднення повітря);

• біологічні: небезпечні властивості мікро- і макроорганізмів, продукти життєдіяльності людей і інших біологічних об'єктів;

До факторів трудового процесу відносяться (див. рис. 2.1):

• фізичні зусилля (переміщення вантажів певної ваги в робочій зоні, зусилля, пов'язані з утримуванням вантажів, натисненням на предмет праці або важіль управління механізмом протягом певного часу;

• нервове напруження (складність розрахунків, особливі вимоги до якості продукції, складність управління механізмом, апаратом, приладдям, небезпека для життя і здоров'я людей під час виконання робіт, чи відповідальність за безпеку працюючих.

• робоче положення (положення тіла людини і його органів відносно засобів праці). Розрізняють робоче положення обмежене, незручне, незручно-стиснене і дуже незручне;

• монотонність роботи (багаторазове повторення одноманітних, короткочасних операцій, дій, циклів тощо). Монотонність може бути незначна, середня, підвищена;

• інтенсивність праці, яка визначається темпом виконання робочих рухів або обсягами виконуваної за одиницю часу роботи;

Трудове навантаження працівника може супроводжуватися виникненням психофізіологічних і шкідливих факторів, які можуть призвести до несприятливого впливу на функціональний, інтелектуальний, емоційний стан людини, викликати зниження працездатності і погіршення стану її здоров'я.

Соціальні фактори сьогодні починають вправляти все більший вплив на людину. Це пояснюється особливостями сучасного виробництва і розподіла матеріальних цінностей, а також значним розшаруванням та високою диференціацією суспільства. До основних соціальних факторів відноситься:

• пристижність, тобто як цю роботу сприймає суспільство в цілому;

• ставлення до праці;

• відносини з іншими працівниками та керівництвом підприємства;

• відносини з відвідувачами та клієнтами.

На працездатність людини також впливають особистісні фактори: її настрій, відношення до виконуваної роботи, стан здоров'я, настрій та ін.

Умови праці мають психологічні і фізіологічні межі.

Психологічна межа характеризується певними показниками, перевищення яких викликає у працюючих відчуття дискомфорту.

Фізіологічна межа характеризується такими показниками, перевищення яких потребує припинення роботи.

Кожний із факторів виробничого середовища діє відокремлено, а його вплив враховується окремо під час атестації і паспортизації робочого місця.