Мал. 8. Визначення рівноважного чнп за допомогою методу «вилучень і ін'єкцій».
При аналізі кейнсіанської моделі слід розрізняти плановані та фактичні інвестиції і заощадження. Фактичні інвестиції включають заплановані і незаплановані інвестиції. Незаплановані інвестиції здійснюються у вигляді товарно-матеріальних запасів, що є нівелюючим елементом. Так, при перевищенні заощадженнями запланованих інвестицій, а, отже, при рівні ЧНП вище рівноважного фактичні інвестиції будуть дорівнювати заощадженням унаслідок зростання товарно-матеріальних запасів на величину перевищення заощаджень. Якщо ж заощадження перевищать плановані інвестиції і рівень ЧНП буде нижче рівноважного, то фактичні інвестиції будуть приведені у відповідність до заощаджень шляхом зменшення товарно-матеріальних запасів на величину перевищення інвестицій.
Зміни рівноважного ЧНП і мультиплікатор. Парадокс ощадливості.
Важливу роль у кейнсіанської теорії грає концепція мультиплікатора. Мультиплікатор виражає кількісний зв'язок між приростом інвестицій і приростом доходу, підсилює вплив інвестиційного попиту на збільшення доходів. Мультиплікаційний ефект полягає в тому, що збільшення інвестиційного попиту неминуче супроводжується збільшенням споживчого попиту, при чому в більшому ступені, чим першого. Зростання доходів працівників, зайнятих в інвестиційному секторі, означає збільшення їхнього попиту на споживчі товари. Отже, зростають випуск і доходи в галузях, що виробляють предмети споживання. У свою чергу, це викликає розширення виробництва і доходів у «третинному» секторі. Первісний поштовх до розширення виробництва буде наростати за принципом ланцюгового зв'язку між галузями.
Явище мультиплікатора ґрунтується на двох положеннях. По-перше, для ринкової економіки характерні повторювані, зустрічні потоки витрат і доходів. Те, що витрачають одні економічні суб'єкти на придбання устаткування, житла, одягу, інші одержують як доход. По-друге, будь-яка зміна доходу потягне за собою зміну й у споживанні, і в заощадженнях у тім же напрямку, що і зміна доходу. При цьому, певна пропорційність споживання і заощаджень зберігається за будь-якої зміни доходу. А звідси виходить, що вихідна зміна величини витрат породжує ланцюгову реакцію, що хоча і загасає з кожним наступним циклом, але приводить до багаторазової зміни ЧНП.
Зрозуміло, мультиплікатор не може дати миттєвий результат, оскільки потрібен якийсь період часу для того, щоб поширився ефект видатків і стартових інвестицій.
Графічне зображення ефекту мультиплікатора дано на мал. 9.
Припустімо, що додаткові інвестиції склали 10 млрд. дол. (зросли з 20 млрд. дол. до 30 млрд. дол.). Тоді, якщо мультиплікатор дорівнює 4, приріст ЧНП складе 40 млрд. дол. (зросте з Q до Q1), а точка рівноваги переміститься з Е до Е1.
Значення мультиплікатора полягає в тому, що відносно невелика зміна в інвестиційних планах підприємців і планах заощаджень домогосподарств може викликати набагато більшу зміну в рівноважному рівні ЧНП. Мультиплікатор підсилює коливання підприємницької діяльності, викликані змінами у видатках.
