Мал. 5. Крива попиту на інвестиції

Крива попиту на інвестиції (мал. 5) відображає зворотну залежність між величиною необхідних інвестицій і реальною ставкою відсотка. Зрушення в попиті на інвестиції відбуваються внаслідок зміни очікуваної прибутковості інвестицій. Якщо очікувана прибутковість інвестицій збільшиться, зросте і попит на них, крива попиту на інвестиції зміститися праворуч, і навпаки.

До факторів зростання очікуваної прибутковості і попиту на інвестиції належать: 1) зниження витрат на придбання, експлуатацію та обслуговування устаткування; 2) зниження податків на підприємницьку діяльність; 3) створення нової техніки і технології; 4) відносний дефіцит основного капіталу; 5) сприятливий прогноз ефективності здійснюваних капітальних вкладень.

До факторів зниження очікуваної прибутковості і попиту на інвестиції належать зростання витрат на придбання, експлуатацію та обслуговування устаткування, збільшення податків, гальмування технічного прогресу, чекання падіння темпів зростання виробництва.

Кейнсіанська теорія виходить з того, що суб’єкти заощаджень і інвестицій представляють групи з різними економічними інтересами, які приймають рішення про заощадження та інвестиції по різним причинам, що, для суб’єктів заощаджень, головним чином, не зв’язані зі ставкою проценту. Окрім того, змінюється величина грошей у населення і позик фінансових закладів, тому пропозиція коштів може бути вищою за їх поточні заощадження або бути меншою. З цього кейнсіанці роблять висновок, що заощадження й інвестиції не дорівнюють одне одному.

В кейнсіанській теорії особлива увага надається поняттю “мультиплікатор”. Це поняття має велике значення для аналізу макроекономічних проблем.

Слово “мультиплікатор” означає “множник” (у техніці – це механізм, що збільшує число оборотів машини).

В економічній теорії термін “мультиплікатор” означає коефіцієнт, що відображає кількісне співвідношення між двома або кількома змінними економічними величинами, що зв’язані функціональною залежністю.

Мультиплікатор інвестицій – це числовий коефіцієнт, що показує, які зміни в реальному ЧНП викличе початкова зміна в чистих інвестиціях.

Мультиплікатор інвестицій ( МI)	=	Зміна в реальному ЧНП___ Початкова зміна в чистих інвестиціях	=	ΔЧНП ΔI	=
	=	1___ MPS	=	1___ 1 - MPC

MPS - гранична схильність до заощадження; MPC - гранична схильність до споживання.

Наприклад, якщо зростання чистих інвестицій на 5 млрд. дол. викликало зростання ЧНП на 15 млрд. дол., то мультиплікатор 3. Інвестиції викликають довгий ланцюг вторинних споживацьких видатків, що впливають на ЧНП: інвестиції в будівництво заводів → робітники отримують додатковий доход → вони витрачають частину доходу на споживацькі товари, а частину доходу заощаджують → додатковий доход виробників цих товарів також розпадається на частини, що використовуються на споживання і заощадження… Мультиплікатор зворотно пропорційний граничній схильності до заощадження. Сутність ефекту мультиплікатора полягає в тому, що зростання інвестицій (або інших елементів сукупних видатків) призводить до збільшення національного продукту на величину, більшу, ніж первісний обсяг інвестицій.

Студентам важливо зрозуміти, що скорочення інвестицій буде посилено мультиплікатором і приведе до значного зменшення реального ЧНП.

Принцип акселератора. У докейнсіанській літературі термін застосовували Афталіон (1909), Кларк (1917). Акселератор (лат. accelero – прискорювач) – це коефіцієнт, який вказує на кількісне відношення зростання інвестицій поточного року до зростання національного доходу минулого року.

Ефект мультиплікатора інвестицій доповнюється ефектом акселератора інвестицій, оскільки зростання ВНП веде до зростання похідних інвестицій, і, отже, до прискорення розвитку. Ефект акселератора — це прискорення економічного зростання внаслідок похідних інвестицій.

Акселератор інвестицій – коефіцієнт, що показує співвідношення між приростом чистих інвестицій в поточному році і приростом ЧНП в попередньому році.

А =	Δ In поточного року Δ ЧНП попереднього року

Суть принципу акселератора: коли продаж товарів, які виробляють підприємства збільшується на декілька процентів, то виробництво машин для виробництва цих товарів повинно вирости в декілька разів.

Акселератор – фактор нестабільності економіки. При зростанні – сприяє чистим інвестиціям, при падінні – сприяє чистому деінвестуванню (демонтаж недовикористуваних потужностей).

Отже, підіб'ємо підсумок: у чому ж полягало те головне, що, з одного бо­ку, забезпечувало спадкоємність економічної теорії в процесі її розвитку, а, з іншого боку, відрізняло кейнсіанський підхід до дослідження економічних явищ від класичного?

По-перше, до Кейнса панував мікроекономічний підхід до аналізу економі­чних процесів. Кейнс виходить у своєму дослідженні за його рамки і шукає за­лежності та пропорції між народногосподарськими величинами.

По-друге, теза класичної школи, відповідно до якої повна зайнятість ро­бочої сили являє собою єдину можливість досягнення рівноваги економічною системою, була замінена твердженням, що стан рівноваги можливий не тільки при вимушеному безробітті, а навіть являє собою найбільш ймовірний резуль­тат функціонування капіталістичної економіки. Кейнс усебічно досліджував ба­гатоскладові проблеми реальної зайнятості та безробіття.

По-третє, на відміну від представників класичної школи, Кейнс прийшов до висновку, що визначальним фактором ринкового механізму є не пропозиція ресурсів, а попит, котрий забезпечує реалізацію цих ресурсів. Ефективність по­питу підтримується системою державного регулювання.

4 питання. Згідно кейнсіанській теорії (яка сформувалась в умовах світової економічної кризи 1929-1933 років), крива сукупної пропозиції горизонтальна, принаймні у короткому періоді, коли, на їхню думку, спостерігається нееластичність в напрямку зниження цін на продукцію та ресурси. Прояв цього ефекту пов’язаний з тим, що фірми не можуть знижувати зарплату до закінчення строку колективного договору з робітниками, профспілками, окрім того, вони бояться дестимулювати і втратити хороших робітників. Негнучкість цін на товари в напрямку зниження зв’язана з нееластичністю виробничих витрат в напрямку зменшення, а також з елементами монополізму. Як видно на графіку, при рівні повної зайнятості горизонтальна крива сукупної пропозиції перетворюється у вертикальну лінію.

P₁

Q_u

Q_f

AS

AD₁

AD₂

Р

AS

Q