
- •Тема 1. Теорія міжнародних відносин у системі суспільних наук
- •Тема 2. Міжнародні відносини як суспільне явище
- •Тема 3. Основні етапи розвитку теорії міжнародних відносин
- •Тема 4. Міжнародна система
- •Тема 5. Основні учасники міжнародних відносин
- •Тема 6. Інтереси, цілі та засоби суб’єктів міжнародних відносин
- •Тема 7. Конфлікти та співробітництво у міжнародних відносинах
- •Тема 8. Міжнародний порядок та майбутній світовий розвиток
Тема 5. Основні учасники міжнародних відносин
План
1. Суб’єкти міжнародних відносин: їх ознаки та особливості участі у міжнародних відносинах.
2. Основні типи учасників міжнародних відносин.
Держава як актор світових політичних процесів, її ознаки, структура та особливості функціональної активності у сфері міжнародних відносин.
Міжнародні урядові та неурядові організації, їх функції та цілі діяльності.
Вплив особистості на міжнародну політичну систему.
Реферати:
Місце та роль національної держави у міжнародних відносинах.
Транснаціональні корпорації та їх вплив на міжнародну політику.
Література.
Гуменюк Б. Міжнародні організації: загальні питання / Гуменюк Б. //Політика і час. – 1998. – № 2.
Дробот Г. А. Роль международных организаций в мировой политике: основные теоретические подходы / Дробот Г. А. // Вестн. Моск. у-та. Сер. 18. Социология и политология. – 1999. – № 1.
Камінський А. Вступ до міжнародних відносин: Курс лекцій / Камінський А. – Львів: Світ, 1995. – 144с.
Мальський М. З. Теорія міжнародних відносин: Підручн. / Мальський М. З., Мацях М. М. – 2-ге вид, доп та випр. – К.: Кобза, 2003. – 528с.
Міжнародні організації: Навч. посібн. / [За ред Ю. Г. Козака, В. В. Ковалевського]. – К., 2003.
Основи теорії міжнародних відносин: Навч. посібн. – Львів: Академія сухопутних військ, 2010. – 240 с.
Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика / [А. Колодій, Л. Климанська, Я. Космина, В. Харченко]. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.
Розенау Дж. Меняющиеся индивиды как источник глобальной турбулентности / Розенау Дж. // Индивиды в международной политике. - М.: МПА, 1996.
Современные международные отношения и мировая политика: Учебник для вузов / [А. В. Торкунов, И. Г. Тюлин, А. Ю. Мельвиль и др.]; отв. ред. А. В. Торкунов; МГИМО(У) МИД России. – М.: Просвещение, 2004. – 990 с.
Хонин В. Н. Теория международных отношений. Общая часть / Хонин В. Н. – К.: Академ-Пресс, 2005. – 456с. – (Серия «Європейский университет»).
Циганкова Т. М. Міжнародні організації: Навч. посібн. / Циганкова Т. М., Гордєєва Т. Ф. – К, 2001.
Цимбалістий В. Ф. Теорія міжнародних відносин: Навч. посібн. / Цимбалістий В. Ф. – 2-ге вид, доп. та випр. – Львів: Новий світ-2000, 2005. – 324с.
Цыганков П. А. Теория международных отношений / Цыганков П. А. – М.: Гардарики, 2004. – 590с.
Шепелєв М. А. Теорія міжнародних відносин: Підручн. / Шепелєв М. А. – К.: Вища школа, 2004. – 622с.
Энциклопедия международных организаций: В 3 т. // [Юридический факультет СПбГУ; Под ред. Л. Н. Галенской, С. А. Малинина]. – СПб.: Изд-во С.-Пб. ун-та, 2003. – 523с.
Методичні рекомендації
Теорія міжнародних відносин характеризується специфікою рівнів аналізу, яка полягає в проблемі визначення та дослідження різноманітних сфер, явищ, в яких можуть бути знайдені джерела пояснень явищ в міжнародних відносинах. Дослідники виділяють три рівні аналізу міжнародних відносин: індивідуальний, рівень елементів системи (держава) та рівень самої системи. Саме вибір рівнів аналізу вказує на основну детермінанту міжнародних відносин, що обирається дослідником. Перше питання присвячене саме рівню аналізу елементів системи або поняттям «учасник», «суб’єкт», «актор міжнародних відносин», які виражають характеристику суспільних одиниць, що практично здійснюють міжнародні відносини. У даному питанні аналізуються ознаки учасників міжнародних взаємодій, виходячи з того, що міжнародні відносини у найширшому розумінні є системою взаємовідносин всіх соціальних організмів даної історичної епохи [4, с. 109-122; 6, с. 83-86; 7, с. 533-537; 9; 10, с. 81-85; 12; 13; 14].
У другому питанні досліджуються держава, недержавні учасники (міжнародні урядові та неурядові організації) та окремі особистості як головні міжнародні актори – діючі учасники міжнародних відносин. У підпункті 2.1 слід проаналізувати головні ознаки та типи держави як єдиної універсальної організації, що виконує функції соціального арбітра та знаряддя легітимованого примусу. Водночас необхідно виокремити й проаналізувати ознаки, що засвідчують слабкість держави на міжнародній арені. При розгляді підпункту 2.2. необхідно охарактеризувати ознаки, типи та основні напрямки діяльності міжнародних організацій як особливих форм відносин між державами та відображення їх взаємозалежності. Увагу слід приділити з’ясуванню відмінностей між урядовими та неурядовими організаціями, проаналізувати їх функції та види. У підпункті 2.3. необхідно розглянути вплив окремих індивідів, їх формальних та неформальних об’єднань, значення їх особистих якостей у міжнародних відносинах [1; 2; 3, с. 42-106; 4, с. 118-166; 5; 6, с. 86-101; 7, с. 535-537; 8; 9; 10, с. 85-93; 11; 12; 13; 14; 15].
У першому рефераті слід з’ясувати основні підходи до розуміння ролі національної держави у міжнародних відносинах. Йдеться про те, що національна держава є головним міжнародним актором, започатковуючим елементом системи міжнародних відносин. водночас при написанні реферату слід взяти до уваги, що наприкінці ХХ століття склалась тенденція досліджень процесів ерозії та занепаду державних інститутів. У рамках таких досліджень зазначається, що певні держави існують швидше формально, аніж реально, будучи просто географічними поняттями. У цьому випадку слід проаналізувати сутність поняття «суверенітет держави» та його основні трактування [4, с. 149-161; 6, с. 86-90; 9; 12; 13; 14].
Другий реферат є доповненням до підпункту 2.2. другого питання. У цьому рефераті необхідно охарактеризувати транснаціональні корпорації як важливих акторів міжнародних відносин, що є виразниками інтеграційних процесів та процесів лібералізації економіки у світі, але й, водночас, джерелами економічних, соціальних та екологічних проблем [4, с. 147-149; 6, с. 97-99; 9; 12; 13; 14].