- •1.1. Зміст поняття «охорона праці»
- •1.2. Соціально-економічне значення охорони праці
- •1.3. Мета і завдання предмета «Охорона праці»
- •1.4. Додаткові вимоги щодо вивчення предмета при підготовці робітників для виконання робіт підвищеної небезпеки
- •1.5. Основні законодавчі акти з охорони праці
- •1.6. Основні завдання системи стандартів безпеки праці
- •1.7. Правила внутрішнього трудового розпорядку
- •1.8. Колективний договір, його укладання і виконання
- •1.9. Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві,
- •1.10. Охорона праці жінок та підлітків
- •1.11. Порядок забезпечення працівників засобами індивідуального
- •1.12. Державний нагляд і контроль, громадський контроль
- •1.13. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •1.14. Навчання, інструктування й перевірка знань з питань
- •1.15. Поняття про виробничий травматизм і профзахворювання
- •1.16. Нещасні випадки, пов'язані з трудовою діяльністю на
- •1.17. Алкоголізм і безпека праці
- •1.18. Основні причини травматизму і захворювань на виробництві
- •1.19. Основні заходи запобігання травматизму та професійним
- •1.20. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань і аварій
- •2.2. Перелік робіт підвищеної небезпеки
- •2.3. Зони небезпеки та їх огородження
- •2.4. Світлова та звукова сигналізації
- •2.5. Запобіжні написи, сигнальні фарбування
- •2.6. Знаки безпеки
- •2.7. Засоби захисту від небезпечних і шкідливих виробничих факторів
- •2.8. Мікроклімат виробничих приміщень
- •2.9. План ліквідації аварії
- •2.10. Поводження в надзвичайних ситуаціях
- •2.11. План евакуації з приміщень на випадок аварії
- •2.12. Вимоги безпеки до майстерень
- •2.13. Вимоги безпеки до лабораторій
- •3.2. Організаційні та технічні протипожежні заходи
- •3.3. Протипожежний інструктаж та навчання
- •3.4. Пожежонебезпечні властивості речовин
- •3.5. Поняття вогнестійкості
- •3.6. Горіння речовини і способи його припинення
- •3.7. Вогнегасні речовини
- •3.8. Протипожежна автоматика та пожежна сигналізація
- •3.9. Пожежна техніка для захисту об'єктів
- •3.10. Пожежна безпека під час виробничої практики в навчальних цехах підприємства
- •3.11. Гасіння та профілактика пожеж на об'єктах галузі
- •4.2. Особливості ураження електричним струмом
- •4.3. Вплив електричного струму на організм людини
- •4.4. Види ураження електричним струмом
- •4.5. Фактори, що впливають на ступінь ураження людини
- •4.6. Основні випадки ураження струмом
- •4.7. Безпечні методи звільнення
- •4.8. Класифікація виробничих приміщень за небезпекою
- •4.9. Допуск до роботи з електрикою
- •4.10. Колективні та індивідуальні засоби захисту в електроустановках
- •4.11. Захист від статичної електрики
- •4.12. Захист споруд і будівель від блискавки
- •4.13. Правила поведінки під час грози
- •5.2. Шкідливі виробничі фактори та засоби захисту від них
- •5.3. Лікувально-профілактичне харчування
- •5.4. Фізіологія праці
- •5.5. Граничні норми підіймання та переміщення вантажів
- •5.6. Вимоги до опалення, вентиляції та кондиціонування повітря
- •5.7. Правила експлуатації систем вентиляції
- •5.8. Види освітлення.
- •5.9. Правила експлуатації освітлення
- •5.10. Санітарно-побутове забезпечення працівників
- •5.11. Щорічні медичні огляди неповнолітніх та осіб до 21 року
- •6.2. Послідовність, принципи та засоби надання першої допомоги.
- •6.3. Медична аптечка, її склад, призначення, правила користування
- •6.4. Перша допомога при запорошуванні очей, пораненнях, вивихах, переломах
- •6.5. Припинення кровотечі з рани, носа, вуха, легенів, стравоходу
- •6.6. Надання першої допомоги при знепритомнінні, шоку,
- •6.7. Перша допомога при ураженні електричним струмом
- •6.8. Оживлення. Способи штучного дихання. Непрямий масаж серця
- •6.9 Транспортування потерпілого
- •Список літератури
1.15. Поняття про виробничий травматизм і профзахворювання
Виробничий травматизм — це явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві.
Виробнича травма — це травма, отримана працівників на виробництві внаслідок недотримання вимог охорони праці.
Нещасні випадки — це травми, гострі професійні захворювання та отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утеплення, ураження електричним струмом, блискавкою, ушкодження внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха, контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори.
Небезпечний виробничий фактор — це фактор, дія якого на працюючого у відповідних умовах призводить до травми або іншого раптового погіршення здоров'я.
Шкідливий виробничий фактор — це фактор, вплив якого на працівника призводить до професійного захворювання.
Залежно від рівня і тривалості дії шкідливий виробничий фактор може стати небезпечним.
Патологічний стан людини, зумовлений роботою і пов'язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих факторів, називається професійним захворюванням.
Професійне захворювання виникає як наслідок дії на працівника специфічних для даної роботи шкідливих виробничих факторів, і якщо їх не буде, виникнути не може. Наприклад, виникнення вібраційної хвороби внаслідок роботи з недосконалою щодо вібрації бензопилкою.
Професійні захворювання є наслідком багаторазової, тривалої дії на органи людини відповідних виробничих шкідливих чинників: пилу, пару, газів, шуму, вібрації, випромінювань тощо.
До професійних захворювань належать також професійні отруєння. Отруєння можуть бути гострими або хронічними, що виникають внаслідок тривалої дії на людину шкідливих речовин, наприклад, парів ртуті тощо.
1.16. Нещасні випадки, пов'язані з трудовою діяльністю на
виробництві й у побуті
Нещасний випадок на виробництві — це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких було заподіяно шкоду його здоров'ю або настала смерть.
За кількістю потерпілих нещасні випадки бувають одиночні та групові (одночасно з двома і більше працівниками).
Наслідком нещасного випадку може бути: переведення потерпілого на легшу роботу; одужання потерпілого; встановлення потерпілому інвалідності; смерть потерпілого.
Травмуватися можна не лише у помешканні, де ви живете, а також у саду, на присадибній ділянці, подвір'ї, в гаражі, на вулиці, у комунальних закладах тощо.
Всі ці травми називають побутовим травматизмом. В Україні щорічно в побуті травмується близько 2 млн. осіб, 28 тис. з них стає інвалідами.
Унаслідок низки особливостей побутовий травматизм меншою мірою, ніж травматизм на виробництві, піддається організованим заходам профілактики. Специфіка побуту, проведення більшої частини вільного часу вдома, у дворі, в квартирі, на присадибній ділянці, на вулиці біля будинку висувають на перше місце у профілактиці побутового травматизму особисті фактори: розуміння необхідності запобігання можливому нещасному випадку в домашній обстановці, дотримання певних правил поведінки в побуті, під час експлуатації побутових електричних і механічних приладів, опалювальних пристроїв тощо.