4.11. Захист від статичної електрики

Накопичення зарядів статичної електрики відбувається під час користування одягом зі штучних волокон, вовни, шовку, взуттям з підошвами, які не проводять електричного струму, виконання робіт з речовинами, що є діелектриками та шліфувальною шкуркою.

Дія статичної електрики для людини безпечна, бо сила струму дуже мала, але:

> розряд енергії відбувається у вигляді помірного і сильного уколу або поштовху;

> вплив зарядів може призвести до тяжких нещасних випадків внаслідок рефлексного руху поблизу незахищених та рухомих частин, перебування на висоті;

> іскрові розряди можуть спричинити спалах або вибух різних горючих речовин;

> у результаті статичної електрики може статися вибух при перевезенні рідин у незаземлених цистернах тощо.

Як засоби захисту від статичної електрики використовують:

> заземлення технологічного устаткування, трубопроводів тощо;

> загальне і місцеве зволоження повітря в небезпечних приміщеннях робочої зони, якщо це допускається за умовами виробництва;

> струмопровідну підлогу, а також спецвзуття зі струмопровідною підошвою, антистатичні рукавиці;

> іонізацію повітря, індукційні або тканинні нейтралізатори, пасти.

4.12. Захист споруд і будівель від блискавки

Блискавка, яка є електричним розрядом в атмосфері, маючи високу температуру і запас теплової енергії, при прямому ударі може проплавляти металеві поверхні, перегрівати та руйнувати стіни будівель і надвірного устаткування, безпосередньо запалювати горюче середовище. Наслідком ураження будівлі чи устаткування блискавкою можуть бути пожежі, вибухи, механічні руйнування.

Захист будівель і споруд від прямих ударів блискавки здійснюється за допомогою громовідводів. Громовідвід складається з трьох частин: блискавкоприймача, що безпосередньо приймає на себе удар блискавки; заземлювача, через який струм потрапляє в землю, і струмовідвода, що з'єднує блискавкоприймач із заземлювачем.

Захисна дія громовідвода заснована на властивості блискавки вражати найвищі та добре заземлені металеві споруди. Влаштовуються громовідводи над спорудами, вони приймають розряди блискавки на себе. Громовідвід утворює зону захисту — простір, всередині якого не виникають блискавки.

Згідно з протипожежними нормами і правилами будинки, споруди обладнуються системами блискавкозахисту. Відсутність їх сприяє виникненню пожеж.

Блискавкозахист — це комплекс захисних заходів від розрядів атмосферної статичної електрики, який забезпечує захист людей, зберігає споруди, будинки, матеріали від згорання, вибухів.

4.13. Правила поведінки під час грози

Гроза може застати людину на виробництві, вдома, в лісі, в полі, тому необхідно знати правила поведінки під час грози.

На виробництві всі будинки, споруди, лінії електропередач, радіо, зв'язку оснащені пристроями блискавкозахисту. Тому працівникам не потрібно застосовувати будь-які спеціальні засоби блискавкозахисту, а необхідно вжити застережних заходів: вимкнути непотрібне освітлення, радіомовлення тощо.

Території вулиць, тротуарів, скверів, як правило, захищені громовідводами. Вони розташовуються на трубах котелень, стовпах електропередач, вишках тощо.

Якщо ви під час грози перебуваєте на вулиці, не шукайте укриття поблизу металевих опор, стовпів електропередач, на яких є громовідводи, під високими деревами тощо.

У селищах, містах на всіх високих спорудах ставляться громовідводи. Тому якщо ви під час грози знаходитеся вдома, слід ужити тільки застережних заходів: вимкнути освітлення, радіоприлади, позачиняти кватирки і двері, щоб не було протягу.

Якщо під час грози ви перебуваєте в лісі, то пам'ятайте, що не можна шукати укриття під високими деревами, на пагорбах, поблизу ліній радіо-та електропередач.

Під час грози в полі треба шукати сховище у низинній місцевості, не можна наближатися до поодиноких дерев, стовпів, техніки, що стоїть окремо.

Питання до розділу 4

1. Охарактеризуйте різні види електрики (промислової, статичної та атмосферної).

2. Назвіть особливості ураження електричним струмом.

3. Який вплив електроструму на організм людини ?

4. Назвіть основні випадки ураження струмом.

5. Які безпечні методи звільнення потерпілого від дії електроструму?

6. Розкажіть про класифікацію виробничих приміщень щодо небезпеки ураження електрострумом.

7. Які умови допуску до роботи з електрикою ?

8. Визначте колективні засоби захисту в електроустановках.

9. Назвіть індивідуальні засоби захисту в електроустановках.

10. Який захист від статичної електрики?

11. Розкажіть про правила поведінки під час грози.

Розділ V. Основи гігієни праці

5.1. Поняття про виробничу санітарію та гігієну праці

Під час роботи на працівників впливають різні шкідливі фактори виробничого середовища. Шкідливі фактори за характером свого впливу поділяються на фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.

До фізичних факторів належать параметри повітря в приміщенні (температура, вологість, швидкість руху повітря), вібрація, шум, нетоксичний пил, пара, різні види випромінювання, освітленість тощо.

До хімічних факторів належать токсичний пил, пара і газ.

Біологічними факторами вважають вплив мікроорганізмів, бактерій рослин та тварин, що спостерігається під час переробки натуральних волокон, шкіри, хутра.

До психофізіологічних факторів належать фізичні та нервово-психічні перевантаження, які пов'язані з тяжкою, монотонною працею.

Кожен з цих факторів впливає на організм людини, спричиняє у ньому функціональні зміни, професійні захворювання або отруєння.

Гігієна праці — це наука, що вивчає вплив виробничого процесу та навколишнього середовища на організм працівників з метою розробки санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на створення найбільш сприятливих умов праці, забезпечення здоров'я та високого рівня працездатності людини.

Виробнича санітарія — це система організаційних та технічних заходів, які спрямовані на усунення потенційно небезпечних факторів і запобігання професійним захворюванням та отруєнням.

До організаційних заходів належать:

> дотримання вимог охорони праці жінок та осіб віком до 18 років;

> проведення попередніх та періодичних медичних , оглядів осіб, які працюють у шкідливих умовах;

> забезпечення осіб, що працюють у шкідливих умовах, лікувально-профілактичним обслуговуванням тощо.

Технічні заходи передбачають:

> систематичне підтримання чистоти у приміщеннях і на робочих місцях;

> розробку та конструювання обладнання, що вилучає виділення пилу, газів та пари, інших шкідливих речовин у виробничих приміщеннях;

> забезпечення санітарно-гігієнічних вимог до повітря виробничого середовища;

> улаштування систем вентиляції та кондиціювання робочих місць зі шкідливими умовами праці;

> забезпечення захисту працівників від шуму, ультра- та інфразвуку, вібрації, різних видів випромінювання.

Таким чином, запобігання професійним захворюванням і отруєнь здійснюється через здійснення комплексу організаційних і технічних заходів, які спрямовані на оздоровлення повітряного середовища, виконання вимог гігієни та особистої безпеки працівників.