
- •1.1. Зміст поняття «охорона праці»
- •1.2. Соціально-економічне значення охорони праці
- •1.3. Мета і завдання предмета «Охорона праці»
- •1.4. Додаткові вимоги щодо вивчення предмета при підготовці робітників для виконання робіт підвищеної небезпеки
- •1.5. Основні законодавчі акти з охорони праці
- •1.6. Основні завдання системи стандартів безпеки праці
- •1.7. Правила внутрішнього трудового розпорядку
- •1.8. Колективний договір, його укладання і виконання
- •1.9. Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві,
- •1.10. Охорона праці жінок та підлітків
- •1.11. Порядок забезпечення працівників засобами індивідуального
- •1.12. Державний нагляд і контроль, громадський контроль
- •1.13. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •1.14. Навчання, інструктування й перевірка знань з питань
- •1.15. Поняття про виробничий травматизм і профзахворювання
- •1.16. Нещасні випадки, пов'язані з трудовою діяльністю на
- •1.17. Алкоголізм і безпека праці
- •1.18. Основні причини травматизму і захворювань на виробництві
- •1.19. Основні заходи запобігання травматизму та професійним
- •1.20. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань і аварій
- •2.2. Перелік робіт підвищеної небезпеки
- •2.3. Зони небезпеки та їх огородження
- •2.4. Світлова та звукова сигналізації
- •2.5. Запобіжні написи, сигнальні фарбування
- •2.6. Знаки безпеки
- •2.7. Засоби захисту від небезпечних і шкідливих виробничих факторів
- •2.8. Мікроклімат виробничих приміщень
- •2.9. План ліквідації аварії
- •2.10. Поводження в надзвичайних ситуаціях
- •2.11. План евакуації з приміщень на випадок аварії
- •2.12. Вимоги безпеки до майстерень
- •2.13. Вимоги безпеки до лабораторій
- •3.2. Організаційні та технічні протипожежні заходи
- •3.3. Протипожежний інструктаж та навчання
- •3.4. Пожежонебезпечні властивості речовин
- •3.5. Поняття вогнестійкості
- •3.6. Горіння речовини і способи його припинення
- •3.7. Вогнегасні речовини
- •3.8. Протипожежна автоматика та пожежна сигналізація
- •3.9. Пожежна техніка для захисту об'єктів
- •3.10. Пожежна безпека під час виробничої практики в навчальних цехах підприємства
- •3.11. Гасіння та профілактика пожеж на об'єктах галузі
- •4.2. Особливості ураження електричним струмом
- •4.3. Вплив електричного струму на організм людини
- •4.4. Види ураження електричним струмом
- •4.5. Фактори, що впливають на ступінь ураження людини
- •4.6. Основні випадки ураження струмом
- •4.7. Безпечні методи звільнення
- •4.8. Класифікація виробничих приміщень за небезпекою
- •4.9. Допуск до роботи з електрикою
- •4.10. Колективні та індивідуальні засоби захисту в електроустановках
- •4.11. Захист від статичної електрики
- •4.12. Захист споруд і будівель від блискавки
- •4.13. Правила поведінки під час грози
- •5.2. Шкідливі виробничі фактори та засоби захисту від них
- •5.3. Лікувально-профілактичне харчування
- •5.4. Фізіологія праці
- •5.5. Граничні норми підіймання та переміщення вантажів
- •5.6. Вимоги до опалення, вентиляції та кондиціонування повітря
- •5.7. Правила експлуатації систем вентиляції
- •5.8. Види освітлення.
- •5.9. Правила експлуатації освітлення
- •5.10. Санітарно-побутове забезпечення працівників
- •5.11. Щорічні медичні огляди неповнолітніх та осіб до 21 року
- •6.2. Послідовність, принципи та засоби надання першої допомоги.
- •6.3. Медична аптечка, її склад, призначення, правила користування
- •6.4. Перша допомога при запорошуванні очей, пораненнях, вивихах, переломах
- •6.5. Припинення кровотечі з рани, носа, вуха, легенів, стравоходу
- •6.6. Надання першої допомоги при знепритомнінні, шоку,
- •6.7. Перша допомога при ураженні електричним струмом
- •6.8. Оживлення. Способи штучного дихання. Непрямий масаж серця
- •6.9 Транспортування потерпілого
- •Список літератури
4.4. Види ураження електричним струмом
Розрізняють два види ураження електричним струмом: електричні травми та електричні удари.
Електричні травми — це ураження тканин і органів внаслідок проходження струму чи впливу променів електродуги на людину.
Серед електротравм умовно виділяють місцеві електротравми.
Місцева електротравма — це локальне ушкодження цілісності тканин тіла, кісток під впливом електроструму чи електродуги.
Характерними видами місцевих електротравм є такі:
> електричні опіки;
> електричні знаки;
> електрометалізація шкіри;
> електроофтальмія;
> механічні пошкодження.
Електричні опіки можуть бути поверхневими та внутрішніми.
Поверхневі опіки — це ураження шкіри. Внутрішні — ураження внутрішніх органів і тканин тіла. Електричні опіки виникають внаслідок нагрівання тканин тіла людини струмом понад 1 А під час різних коротких замикань, які супроводжуються іскрінням, сильним нагріванням провідників, загоранням електричної дуги. Електричні опіки можуть мати різні ступені важкості (1—4).
Електричні знаки — плями сірого або блідо-жовтого кольору у вигляді мозоля на поверхні шкіри в місці контакту зі струмопровідними елементами. Електричні знаки безболісні й через деякий час зникають.
Електрометалізація шкіри — це просочування поверхні шкіри частками металу за його випаровування чи розбризкування під впливом електричного струму. Уражена ділянка шорстка на дотик і має характерне для металу забарвлення. Електрометалізація шкіри є відносно безпечною (за винятком потрапляння металу в очі) й з часом зникає.
Електроофтальмія — запалення очей внаслідок дії значного потоку ультрафіолетових променів від дії електричної дуги.
Профілактикою електрометалізації та електроофтальмії під час обслуговування електроустановок є застосування захисних окулярів навіть із звичайними скельцями, які майже не пропускають ультрафіолетових променів.
Механічне пошкодження виникає під час різкого мимовільного скорочення м'язів під впливом струму, що проходить через людину. Внаслідок цього рветься шкіра, кровоносні судини, нервові тканини, можливі вивихи суглобів і навіть переломи кісток.
До механічних пошкоджень не належать ушкодження, спричинені падінням з висоти, навіть якщо падіння відбувалося внаслідок дії електричного струму.
Електричний удар — це збудження електричним струмом живих тканин у вигляді судомних скорочень м'язів. Залежно від уражень, ступінь негативної дії організму електричного удару може бути різним. У найгіршому випадку електричний удар може призвести до порушення діяльності й навіть до повної зупинки легенів та серця.
Електричні удари можуть бути таких видів:
> удари, що призвели до судомних скорочень м'язів без знепритомнення;
> удари, що призвели до судомних скорочень м'язів зі знепритомненням, але з роботою органів дихання і серця;
> удари зі знепритомненням й порушенням діяльності органів дихання і серця;
> удари, що викликали клінічну смерть.
Особа, яка надає долікарську допомогу, повинна визначити вид удару і вже залежно від цього вирішувати, що потрібно робити.