Розділ 12. Колісні пари

12.1. Кожна колісна пара має відповідати вимогам Інструкції з обстеження, ремонту і формуванню колісних пар рухомого складу і мати на осі виразно поставлені знаки про час і місце формування і повного обстеження колісної пари, а також тавро про приймання її при формуванні. Знаки і тавро ставляться в місцях, передбачених правилами маркування.

Колісні пари у визначеному порядку мають підлягати огляду і вимірам під рухомим складом з реєстрацією результатів виміру в спеціальному журналі.

Звичайний і повний огляд і ремонт колісних пар зі зміною елементів повинні проводитися в пунктах, призначених для цієї мети особами, які мають свідоцтво на виконання зазначених робіт.

12.2. Відстань між внутрішніми гранями коліс у не навантаженої колісної пари має бути 1440 мм. Відхилення у бік збільшення і зменшення допускається не більше 3 мм.

Забороняється експлуатувати рухомий склад, включаючи спеціальний рухомий склад:

• з тріщиною в будь-якій частині осі колісної пари;

• з тріщиною в ободі, диску і маточині колеса;

• за наявності гострокінцевого накату на гребені колісної пари;

при таких зношеннях і пошкодженнях колісних пар, які порушують нормальну взаємодію колії і рухомого складу:

• з прокатом по колу катання колеса у локомотивів і спеціального самохідного рухомого складу— більше 7 мм, вантажних вагонів і спеціального несамохідного рухомого складу — більше 9 мм;

• з товщиною гребеня більше 33 мм або менше 23 мм в локомотивів при вимірюванні на відстані 20 мм, у вагонів — 18 мм від вершини гребеня;

• з вертикальним підрізом гребеня висотою понад 18 мм;

• з повзуном (вибоїною) на поверхні катання у локомотивів, спеціального рухомого складу і вагонів з роликовими буксовими підшипниками — понад 1 мм, вагонів з підшипниками ковзання — понад 2 мм.

При величині повзуна у вагонів від 2 до 6 мм, у локомотива і спеціального самохідного рухомого складу від 1 до 2 мм допускається рух поїзда із швидкістю 15 км/год, а при величині повзуна відповідно більше 6 до 12 мм і більше 2 до 4 мм – із швидкістю 10 км/год до найближчого пункту технічного обслуговування, де є засоби для заміни колісних пар.

РОЗДІЛ 13. ГАЛЬМОВЕ ОБЛАДНАННЯ І АВТОЗЧІПНИЙ ПРИСТРІЙ

13.1. Усі локомотиви, у тому числі спеціальний самохідний рухомий склад, мають бути обладнані автоматичними і ручними гальмами.

На додаток до пневматичних гальм побудовані заново електровози повинні бути обладнані електричними, а тягові агрегати — електромагнітними рейковими гальмами (за погодженням замовника).

Усі поїзди, які відправляються зі станції, повинні забезпечуватися автоматичними і ручними гальмами відповідно до нормативів, встановлених правилами гальмових розрахунків на промисловому залізничному транспорті.

Кількість вагонів, що підлягають обладнанню автоматичними гальмами, а також тих, що не мають гальм, встановлюється начальником залізничного цеху в залежності від місцевих умов.

На підприємствах відкритих гірничих розробок увесь рухомий склад повинен бути обладнаний автоматичними гальмами, якщо вони передбачені конструкцією.

13.2. Автоматичні гальма рухомого складу, у тому числі спеціального самохідного рухомого складу, повинні утримуватися відповідно до вимог нормативних документів і повинні забезпечувати:

• керованість і надійність дії в різних умовах експлуатації;

• плавність гальмування;

• зупинку поїзда при роз'єднанні або розриві гальмової магістралі;

• можливість застосування різних режимів гальмування в залежності від навантаження вагонів і профілю колії;

• гальмове натиснення, що гарантує зупинку поїзда при екстреному гальмуванні на відстані не більше встановленої гальмової путі.

13.3. Усі частини важелевої гальмової передачі, роз'єднання або пошкодження яких може викликати вихід із габариту чи падіння на колію, мають забезпечуватися запобіжними пристроями.

13.4. Рухомий склад залізничного транспорту підприємств, у тому числі спеціальний самохідний рухомий склад, має бути обладнаний автозчепом.

Висота осі автозчепа над рівнем верху головок рейок має бути:

• у локомотивів, вантажних порожніх вагонів не більшою - 1080 мм;

• у локомотивів, вантажних порожніх вагонів не меншою - 980 мм;

• у вантажних навантажених вагонів не меншою - 950 мм.

у спеціального рухомого складу:

• у порожньому стані не більшою -1080 мм;

• у навантаженому стані не меншою -980 мм.

Різниця по висоті між подовжніми осями автозчепів допускається не більшою:

• у поїзді та маневровому составі — 100 мм,

• між локомотивом і першим навантаженим вагоном вантажного

поїзда - 110 мм,

• між локомотивом і спеціальним рухомим складом - 100мм.

Автозчеп спеціального рухомого складу, що працює за технологією сумісно у зчепі, повинен мати обмежувач вертикальних переміщень.

13.5. Відповідальним за технічний стан автозчепних пристроїв, з'єднання повітряних рукавів і електропроводки, а також правильне зчеплення вагонів в поїзді є оглядач вагонів або інший працівник, що виконує технічне обслуговування состава поїзда перед відправленням.

Відповідальним за правильне зчеплення вагонів у поїзді на станціях, де відсутні оглядачі вагонів, а також при маневровій роботі є керівник маневрів.

За правильне зчеплення локомотива або спеціального самохідного рухомого складу, що використовується в якості локомотива, відповідно з першим вагоном поїзда або іншим спеціальним рухомим складом, з’єднання повітряних рукавів та електропроводки відповідальним є машиніст локомотива або спеціального самохідного рухомого складу, що використовується в якості локомотива.

Відчеплення поїзного локомотива від состава і причеплення до состава (у тому числі роз'єднання, з'єднання і підвішування гальмових рукавів, відкриття і закриття кінцевих кранів) повинні проводитись працівниками локомотивної бригади

Відповідальними за технічний стан гальмових і зчіпних пристроїв спеціального рухомого складу є особи, які безпосередньо їх обслуговують, та керівник підрозділу, у володінні (веденні) якого він знаходиться.

РОЗДІЛ 14. ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ І РЕМОНТ РУХОМОГО СКЛАДУ, В ТОМУ ЧИСЛІ СПЕЦІАЛЬНОГО САМОХІДНОГО

РУХОМОГО СКЛАДУ

14.1. Технічне обслуговування і ремонт рухомого складу, в тому числі спеціального самохідного рухомого складу, повинне проводитися з використанням засобів механізації й автоматизації виробничих процесів і дотриманням вимог безпеки праці.

14.2. Система технічного обслуговування та ремонту рухомого складу, норми міжремонтних пробігів, порядок постановки в ремонт і видачі в експлуатацію рухомого складу визначаються нормативними документами.

14.3. Відповідальність за якість виконаного технічного обслуговування і ремонту несуть начальники і майстри, відповідних цехів, служб, депо, майстерень і пунктів технічного обслуговування, а також працівники, які безпосередньо здійснюють технічне обслуговування та ремонт.