Прилади і матеріали

1. Фотоколориметр електричний концентраційний кфк-2.

2. Набір кювет.

3. Аналітична вага ВЛР-200.

4. Мензурка 50 мл.

5. Метиленовий синій (порошок).

6. Дистильована вода.

7. Фільтрувальний папір.

Порядок виконання роботи

1. Ввімкнути колориметр у мережу. При цьому кюветне відділення повинно бути відкрите (при цьому шторка перед фотоприймачем перекриває світловий пучок). До початку вимірювання колориметр повинен прогрітись протягом 15 хв.

2. Зважити 100 мг метиленового синього і розбавити у 100 мл води.

3. Встановити заданий світлофільтр.

4. Залити воду та одержаний 0,1%-й розчин метиленового синього у кювети з робочою довжиною 50 мм до мітки на боковій поверхні кювети.

5. Витерти робочі поверхні кювет насухо і протерти їх спирто-ефірною сумішшю.

6. Перевірити установку стрілки колориметра на «0» по шкалі коефіцієнтів пропускання Т при відкритому кюветному відділенні. При зміщенні стрілки від нульового положення підвести її до нуля за допомогою потенціометра НУЛЬ.

7. Встановити 2 однакові кювети у кюветотримач: одну з водою, другу – з досліджуваним розчином. При установці кювет не торкатись пальцями робочих поверхонь.

8. Встановити мінімальну чутливість колориметра для запобігання перевантаження чи псування реєструючого приладу. Для цього ручку ЧУТЛИВІСТЬ встановити у положення «1» відповідного кольору, ручку УСТАНОВКА 100 ГРУБО – у крайнє ліве положення.

9. Поворотом ручки перемістити кювету з водою під пучок світла і закрити кюветне відділення.

10. Ручками ЧУТЛИВІСТЬ та УСТАНОВКА 100 ГРУБО і ТОЧНО встановити відлік 100 по шкалі коефіцієнтів пропускання Т (0 по шкалі оптичної густини D).

11. Поворотом ручки кювету з водою замінити кюветою з досліджуваним розчином.

12. У робочу таблицю записати робочу довжину кювети l, довжину світлової хвилі λ, відповідний колір світлофільтра, коефіцієнт пропускання T та оптичну густину розчину D.

13. Повторити пункти 4–12 послідовно для інших кювет з робочою довжиною 30 мм, 20 мм, 10 мм.

14. Побудувати залежності Т(l) і D(l) і апроксимувати їх відповідно плавною експоненційною кривою (має проходити через точку l=0, Т=100%) та прямою лінією (обов’язково має проходити через початок координат).

15. З графіка залежності D(l) визначити абсолютну похибку ΔD для 4-х вимірів.

16. Обчислити відносну похибку ε=ΔD/D для 4-х вимірів та її середнє значення <ε>.

17. Обчислити коефіцієнт поглинання α для 4-х вимірів за формулою (3.3) та його середнє значення. Результати занести в таблицю.

18. З графіка залежності D(l) визначити довжину екстинкції l_ext (відстань, на якій інтенсивність променя зменшується в е разів). Для цього провести пунктирну горизонтальну лінію від точки D=1/2,3=0,435 до перетину з апроксимаційною прямою, а звідти – вертикальну лінію до перетину з віссю l. Обчислити абсолютну похибку Δl_ext = l_ext<ε>.

19. Обчислити коефіцієнт поглинання α даного розчину за формулою та абсолютну похибку Δα=α<ε>.

20. Записати результати обчислень під таблицею.

λ, нм; колір	l, мм	Т, %	D	ΔD	ε	α, 1/мм
	0	100	0	–	–	–
	10
	20
	30
	50
сер.значення	–	–	–	–

l_ext= ± мм; α= ± 1/мм.