Прилади і матеріали:

1. Фотоколориметр електричний концентраційний кфк-2.

2. Набір кювет.

3. Аналітична вага ВЛР-200.

4. Мензурка 50 мл.

5. Метиленовий синій (порошок або розчин).

6. Дистильована вода.

7. Фільтрувальний папір.

Порядок виконання роботи

1. Ввімкнути колориметр у мережу. При цьому кюветне відділення повинно бути відкрите (у цьому випадку шторка перед фотоприймачем перекриває світловий пучок). До початку вимірювання колориметр повинен прогрітись протягом 15 хв.

2. Зважити 100 мг метиленового синього і розбавити у 100 мл води.

3. Залити воду та одержаний 0,1%-й розчин метиленового синього у кювети з однаковою робочою довжиною до мітки на боковій поверхні кювети.

4. Витерти робочі поверхні кювет насухо і протерти їх спирто-ефірною сумішшю.

5. Перевірити установку стрілки колориметра на «0» по шкалі коефіцієнтів пропускання Т при відкритому кюветному відділенні. При зміщенні стрілки від нульового положення підвести її до нуля за допомогою потенціометра НУЛЬ.

6. Встановити 2 однакові кювети у кюветотримач: одну з водою, другу – з досліджуваним розчином. При установці кювет не торкатись пальцями робочих поверхонь.

7. Встановити світлофільтр 540 нм.

8. Встановити мінімальну чутливість колориметра для запобігання перевантаження чи псування реєструючого приладу. Для цього ручку ЧУТЛИВІСТЬ встановити у положення «1» чорного кольору, ручку УСТАНОВКА 100 ГРУБО – у крайнє ліве положення.

9. Поворотом ручки перемістити кювету з водою під пучок світла і закрити кюветне відділення.

10. Ручками ЧУТЛИВІСТЬ та УСТАНОВКА 100 ГРУБО і ТОЧНО встановити відлік 100 по шкалі коефіцієнтів пропускання Т (0 по шкалі оптичної густини D).

11. Поворотом ручки кювету з водою замінити кюветою з досліджуваним розчином.

12. У робочу таблицю записати робочу довжину кювети l, довжину світлової хвилі λ, відповідний колір світлофільтра, коефіцієнт пропускання T та оптичну густину розчину D.

13. Повторити пункти 8–12 послідовно для інших світлофільтрів: 490 нм, 440 нм, 400 нм, 364 нм, 315 нм.

14. Повторити пункти 8–12 послідовно для світлофільтрів 590 нм, 670 нм, 750 нм при встановленні ручки ЧУТЛИВІСТЬ у відповідні положення червоного кольору.

15. Побудувати спектральні характеристики досліджуваного розчину в координатах Т(λ) і D(λ), з’єднавши експериментальні точки плавною кривою.

16. Зробити висновки, у яких зазначити, світло яких кольорів найкраще пропускає та найбільше поглинає даний розчин.

l, мм	λ, нм	колір	Т, %	D
	315
	364
	400
	440
	490
	540
	590
	670
	750