Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
_СОЦІОЛОГІЯ_ навчальний курс_.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.15 Mб
Скачать

2.Соціальна структура

Суспільство як цілісна система складається з ряду підсистем, що в сукупності утворюють соціальну структуру суспільства.

Зміст поняття структура включає сукупність функціонально залежних елементів та зв'язків між ними, що утворюють внутрішню будову об'єкта. Структуру об'єкта характеризують: кількість утворюючих елементів, порядок їх розташування, характер залежності між ними. Елементами соціальних структур виступають індивіди, соціальні спільноти (групи) та соціальні інститути.

Соціальна структура - це будова суспільства, де кожна соціальна спільнота (група) об'єднана спільністю інтересів та відрізняється від інших своїм специфічним місцем у суспільстві.

Центральне місце в теоретичних уявленнях про соціальну структуру посідає поняття соціальної спільноти (групи). Людина практично ніколи прямо не включається в будову суспільства. Вона завжди входить в яку - небудь групу, а вже із цих груп складається суспільство. Стрижнем громадського життя є взаємодія цих груп, зіткнення їх інтересів, постійне з'ясування місця кожної з них в ієрархії суспільства.

  Соціальні спільноти (групи) — це відносно сталі спільноти людей, що історично склалися, які відрізняються за роллю і місцем у системі соціальних зв'язків історично визначеного суспільства.

Соціальні спільноти бувають: статистичні (номінальні, соціальні категорії), реальні, масові (агрегати), групові.

Групові, у свою чергу, діляться на: великі соціальні групи, малі соціальні групи.

Статистичні спільноти конструюються за метою статистичного аналізу. Наприклад, жителі міста можуть бути статистичною й реальною спільнотою. Статистичною, коли приналежність до спільноти визначається за пропискою, реальною, коли даний індивід дійсно використовує міські умови життя.

Масові спільноти - це сукупності людей, що виділяються на основі поведінкових відмінностей, які ситуаційні й не фіксовані.

Групові спільноти - це великі і малі соціальні групи. До великих соціальних груп відносяться: етнічні спільноти (раси, нації, народності, племена), соціально-територіальні спільноти (це сукупності людей, що постійно проживають на визначеній території, які формуються на основі соціально-територіальних відмінностей, що наділені схожим способом життя), соціально-демографічні спільноти (спільноти, що виділяються за статевіковими ознаками), соціальні класи та соціальні верстви (це сукупності людей, що мають спільні соціальні ознаки та виконують схожі функції в системі суспільного поділу праці).

Мала соціальна група – це об'єднання людей, що мають безпосередній контакт один з одним, об'єднаних спільною діяльністю, емоційною чи родинною близькістю, які усвідомлюють свою приналежність до групи і визнаних іншими людьми.

Малі соціальні групи відрізняються: за родом діяльності (промислові, навчальні, любительські), за способом виникнення (формальні- виникають для виконання визначених функцій всередині систем більш високого рівня (3 - 20 чол.), неформальні чи контактні - виникають на основі взаємних симпатій, інтересів (3 - 8 чол.), за ступенем розвитку міжособистісних відношень (від диференціальних груп до колективу), за значимістю індивіда (групи членства (всі люди в групі), референтні групи (значиме для індивіда коло спілкування).

Слід відрізняти соціальні групи від випадкових нетривалих об'єднань людей, наприклад, пасажирів автобуса, груп за захопленнями (філателісти, книголюби тощо).

Соціальні групи виникають на базі об'єктивних умов існування, визначеного рівня розвитку суспільства. Так, на певному етапі розвитку виникли рід та плем'я, а з розподілом праці- професійні групи, з появою приватної власності — верстви, класи.

Приналежність до групи пов'язана з об'єктивним положенням людей у системі соціальних зв'язків, виконанням певних соціальних ролей. Для соціолога найважливіше - аналіз взаємодії та взаємного впливу різноманітних елементів соціальної структури.

Становлення соціальної групи — це тривалий процес її соціального зростання, який пов'язаний з розумінням свого стану, спільності інтересів, цінностей, формуванням групової свідомості та норм поведінки. Основні ознаки зрілості соціальної групи: самоідентифікація з визначеною спільнотою та сприйняття групи як якісно визначеної цілісності іншими; спільне відстоювання інтересів, створення самостійних організаційних структур.