- •Дніпропетровський університет економіки та права
- •Тема 1. Вступ до соціології. Соціологія як наука про суспільство: предмет, структура, функції. Історія розвитку соціології в країнах західної Європи, сша та в Україні План
- •Об'єкт і предмет соціології
- •2. Структура сучасної соціології
- •2.1. Загальна соціологічна теорія
- •3. Функції соціології
- •Теоретико-пізнавальна функція
- •Соціологія, переважно прикладна, використовує методи і технології, що дозволяють одержувати найрізноманітнішу соціальну інформацію про всі сфери функціонування суспільства.
- •Основні етапи і тенденції розвитку соціологічної думки
- •Історія розвитку соціології в країнах західної Європи та сша
- •Періоди розвитку соціології в Україні
- •2.Історичний матеріалізм
- •3. Інтерпретація розвитку суспільства в сучасних соціологічних теоріях
- •Тема 2. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура
- •1.Суспільство як соціальна система
- •2.Соціальна структура
- •3.Соціальна нерівність: теорія класів та теорії стратифікації
- •4.Соціальні відносини
- •5.Соціальні інститути та організації
- •Тема 3. Особистість у системі соціальних зв’язків План
- •1.Сутність особистості
- •2.Соціологічні теорії особистості
- •3.Соціалізація особистості
- •4. Соціальна активність особистості
- •5.Девіантна поведінка та соціальний контроль
- •Тема 4. Соціологія праці та управління План
- •1.Предмет та основні категорії соціології праці
- •2. Індустріальна соціологія на Заході
- •Парадигма перша. Науковий менеджмент
- •Парадигма друга. Менеджмент людських відносин
- •МотиваЦійНо-ГіГієНіЧнА теорія ф.Херцберга
- •3. Суть соціальної регуляції трудової поведінки
- •4.Соціальні резерви виробництва
- •5.Мотиви і мотивація праці
- •6. Методи стимулювання трудової мотивації: методи матеріального стимулювання, цільові методи, методи індивідуального збагачення праці, методи співучасті /партисиативності/
- •Тема 5. Соціологія конфлікту План
- •1.Конфлікт як соціологічна категорія
- •2.Основні концепції соціального конфлікту
- •3.Соціальні трудові конфлікти та їх регулювання
- •Тема 6. Соціологія девіантної поведінки План
- •1.Зміст поняття „девіантна поведінка”
- •2.Соціологічні пояснення негативної девіантної поведінки
- •3.Особливості окремих форм девіантної поведінки
- •3.1.Злочинність
- •3.2.Алкоголізм
- •3.3.Наркоманія
- •3.5.Проституція
- •Тема 7. Соціологія громадської думки
- •1.Природа, сутність та функції громадської думки
- •2.Механізми формування громадської думки та методи її вивчення
- •Тема 8. Соціологія політики План
- •1.Предмет політики та специфіка соціологічного підходу до аналізу соціально - політичних явищ
- •2. Історія становлення та сучасні дослідницькі перспективи соціології політики
- •3. Електоральні дослідження в соціології політики
- •Тема 9. Організаційна структура соціологічної роботи в Україні і проведення соціологічних досліджень План
- •1.Планування та підготовка досліджень
- •2.Вибірковий метод у дослідженні
- •3.Методи збору первинної соціологічної інформації
- •4. Презентація результатів соціологічного дослідження
- •Функції соціології.
- •Орієнтовна структура залікових кредитів дисципліни
2.Соціальна структура
Суспільство як цілісна система складається з ряду підсистем, що в сукупності утворюють соціальну структуру суспільства.
Зміст поняття структура включає сукупність функціонально залежних елементів та зв'язків між ними, що утворюють внутрішню будову об'єкта. Структуру об'єкта характеризують: кількість утворюючих елементів, порядок їх розташування, характер залежності між ними. Елементами соціальних структур виступають індивіди, соціальні спільноти (групи) та соціальні інститути.
Соціальна структура - це будова суспільства, де кожна соціальна спільнота (група) об'єднана спільністю інтересів та відрізняється від інших своїм специфічним місцем у суспільстві.
Центральне місце в теоретичних уявленнях про соціальну структуру посідає поняття соціальної спільноти (групи). Людина практично ніколи прямо не включається в будову суспільства. Вона завжди входить в яку - небудь групу, а вже із цих груп складається суспільство. Стрижнем громадського життя є взаємодія цих груп, зіткнення їх інтересів, постійне з'ясування місця кожної з них в ієрархії суспільства.
Соціальні спільноти (групи) — це відносно сталі спільноти людей, що історично склалися, які відрізняються за роллю і місцем у системі соціальних зв'язків історично визначеного суспільства.
Соціальні спільноти бувають: статистичні (номінальні, соціальні категорії), реальні, масові (агрегати), групові.
Групові, у свою чергу, діляться на: великі соціальні групи, малі соціальні групи.
Статистичні спільноти конструюються за метою статистичного аналізу. Наприклад, жителі міста можуть бути статистичною й реальною спільнотою. Статистичною, коли приналежність до спільноти визначається за пропискою, реальною, коли даний індивід дійсно використовує міські умови життя.
Масові спільноти - це сукупності людей, що виділяються на основі поведінкових відмінностей, які ситуаційні й не фіксовані.
Групові спільноти - це великі і малі соціальні групи. До великих соціальних груп відносяться: етнічні спільноти (раси, нації, народності, племена), соціально-територіальні спільноти (це сукупності людей, що постійно проживають на визначеній території, які формуються на основі соціально-територіальних відмінностей, що наділені схожим способом життя), соціально-демографічні спільноти (спільноти, що виділяються за статевіковими ознаками), соціальні класи та соціальні верстви (це сукупності людей, що мають спільні соціальні ознаки та виконують схожі функції в системі суспільного поділу праці).
Мала соціальна група – це об'єднання людей, що мають безпосередній контакт один з одним, об'єднаних спільною діяльністю, емоційною чи родинною близькістю, які усвідомлюють свою приналежність до групи і визнаних іншими людьми.
Малі соціальні групи відрізняються: за родом діяльності (промислові, навчальні, любительські), за способом виникнення (формальні- виникають для виконання визначених функцій всередині систем більш високого рівня (3 - 20 чол.), неформальні чи контактні - виникають на основі взаємних симпатій, інтересів (3 - 8 чол.), за ступенем розвитку міжособистісних відношень (від диференціальних груп до колективу), за значимістю індивіда (групи членства (всі люди в групі), референтні групи (значиме для індивіда коло спілкування).
Слід відрізняти соціальні групи від випадкових нетривалих об'єднань людей, наприклад, пасажирів автобуса, груп за захопленнями (філателісти, книголюби тощо).
Соціальні групи виникають на базі об'єктивних умов існування, визначеного рівня розвитку суспільства. Так, на певному етапі розвитку виникли рід та плем'я, а з розподілом праці- професійні групи, з появою приватної власності — верстви, класи.
Приналежність до групи пов'язана з об'єктивним положенням людей у системі соціальних зв'язків, виконанням певних соціальних ролей. Для соціолога найважливіше - аналіз взаємодії та взаємного впливу різноманітних елементів соціальної структури.
Становлення соціальної групи — це тривалий процес її соціального зростання, який пов'язаний з розумінням свого стану, спільності інтересів, цінностей, формуванням групової свідомості та норм поведінки. Основні ознаки зрілості соціальної групи: самоідентифікація з визначеною спільнотою та сприйняття групи як якісно визначеної цілісності іншими; спільне відстоювання інтересів, створення самостійних організаційних структур.