Тема 9. Організаційна структура соціологічної роботи в Україні і проведення соціологічних досліджень План

1.Планування та підготовка досліджень.

2.Вибірковий метод в дослідженні.

3.Методи збору первинної соціологічної інформації.

4.Презентація результатів соціологічного дослідження.

Література

Гречихин В. Лекции по методике социологических исследований. – М., 1988.

Зборовский Г.Е., Орлов Г.П. Социология. М., Интерпракс, 1995. – Гл. 10.

Здравомыслов А. Методология и процедура социологического исследования.. – М.,1969.

Как провести социологическое исследование/ Под ред. Т.Горшкова. – М., 1969.

Короткий словник по соціології.-К.,1999.

Кравченко А.И. Введение в социологию: Учебное пособие. - М.: Нова школа, 1995.-144с.

Лекции по методике конкретных социологических исследований / Под ред.Г.М.Андреевой. – М.:Изд-во Моск.ун-та, 1972.

Павліченко П.П., Литвиненко Д.А. Соціологія. Навчальний посібник. – К.: Лібра, 2000.- С.6-18.

Полторак В.А. Социология: Конспект курса лекций. – Днепропетровск: Арт-Пресс, 1997. – С.8-18.

Рабочая книга социолога. – М., 1983.

Радугин А.А., Радугин К.А. Социология: курс лекций. М., 1996. – Тема 7.

Смелзер Н. Социология. М., 1994.

Социологический справочник. - К., 1990.

Соціологія: Підручник / За заг.ред. В.П.Андрющенка, М.І.Горлача.-Київ-Харків, 1998.-С.9-27, 178-200.

Ядов В. Стратегия социологического исследования. – М., 1998.

Ядов В.А. Социологическое исследование: методология, программа, методы. -М.: Наука, 1987.-248с.

1.Планування та підготовка досліджень

Якість результатів дослідження залежить від того, як організована і спланована вся робота по його проведенню. Вихідним пунктом дослідження є ідея, вибір теми. Безпосереднім приводом для проведення соціологічного дослідження є протиріччя в розвитку соціального організму.

Ініціатива по вибору теми може йти як від дослідника, так і від замовника. В даний час виключно наукові інтереси реалізувати важко, фінансування в основному не бюджетне, а госпрозрахункове, тому, як правило, дослідник і замовник шукають один одного, сподіваючись на взаємну користь.

Коли тема визначена, розробляється програма і план аналізу досліджуваного об'єкта.

Програма являє собою теоретичну основу всієї процедури, технології дослідження - збору, обробки й аналізу інформації.

Для чіткої постановки всієї роботи складається організаційно-технічний план - оперативний документ, що визначає послідовність процедур, строки, виконавців.

Теми для досліджень можуть бути запропоновані різноманітні. Тому звичайно починають з вивчення літератури з конкретної проблематики, консультуються з фахівцями.

Важливо чітко сформулювати мету та завдання дослідження. Наприклад, міськвиконком ставить задачу "дослідити проблеми міста". Але вони відомі працівникам міських служб краще, ніж ученим, а, по-друге - цих проблем багато. Тому потрібна більш конкретна постановка задачі (наприклад, з'ясувати ранжування проблем життя міста з точки зору населення з наступною метою концентрації обмеженого бюджету на вирішенні пріоритетних проблем тощо).

Одними з головних понять теми є об'єкт і предмет дослідження.

Об'єкт соціологічного дослідження - це діяльність людей, що займають певний соціальний стан, і умови, у яких ця діяльність здійснюється.

Об'єкт повинен характеризуватися чітким позначенням явища за таким параметрам, як професіональна чи галузева приналежність, просторова обмеженість (регіон, місто, село), функціональна спрямованість (виробнича, побутова, політична тощо), певним часовим обмеженням, можливостями кількісних вимірювань.

Одиницями вимірювання виступають люди.

Предмет дослідження - сторона об'єкта, яка безпосередньо підлягає вивченню.

В одному й тому ж об'єкті різні аспекти можуть виступати в якості предмета дослідження. Наприклад, трудовий колектив підприємства може цікавити дослідника і з точки зору мотивації праці, і політичної орієнтації кваліфікаційної структури тощо.

Оскільки соціологи часто використовують анкетування, треба відмітити, що одним з найскладніших і відповідальних моментів проведення дослідження є складання анкети.

Анкета складається з таких частин: про проведення та продукти діяльності респондента, про мотиви поведінки, про оцінки та думки, паспортичка (дані про особистість опитуваного).

Важливим є правильність постановки та формулювання питань.  Треба, щоб вони були зрозумілі, тлумачились однозначно.

В штаті Інституту Гелапа тримають дебілів – якщо питання їм зрозумілі, значить вони вдало сформульовані для анкети.

Використовують 2 типи питань: закриті і відкриті. Закриті питання - питання з підказками, з варіантами відповідей, з яких респонденту залишається лише вибрати те, яке найбільш йому підходить. Відкриті запитання - це вільна форма відповіді, без будь-яких підказок.

  Недолік відкритих запитань - важко статистично обробити, складно формалізувати для введення в ЕОМ. Відповіді можна аналізувати лише кажну окремо, а потім узагальнювати.

Дуже важливо, щоб респонденту не була очевидною позиція укладача анкети, щоб вона виглядала "нейтральною".

Іноді, щоб краще з`ясувати, наскільки опитувані компетентні в якійсь проблемі, застосовують питання-пастки (просять висловитися про явища, які не існують (наприклад, про ставлення до партії, якої не існує, про твори письменників, які не існують тощо).

При розташуванні питань в анкеті треба враховувати їхній вплив один на одного, коли вони розміщені поруч. Є психологічний феномен - якщо респондент почав відповідати "так", він часто по інерції підкреслює тільки "так".