- •Дніпропетровський університет економіки та права
- •Тема 1. Вступ до соціології. Соціологія як наука про суспільство: предмет, структура, функції. Історія розвитку соціології в країнах західної Європи, сша та в Україні План
- •Об'єкт і предмет соціології
- •2. Структура сучасної соціології
- •2.1. Загальна соціологічна теорія
- •3. Функції соціології
- •Теоретико-пізнавальна функція
- •Соціологія, переважно прикладна, використовує методи і технології, що дозволяють одержувати найрізноманітнішу соціальну інформацію про всі сфери функціонування суспільства.
- •Основні етапи і тенденції розвитку соціологічної думки
- •Історія розвитку соціології в країнах західної Європи та сша
- •Періоди розвитку соціології в Україні
- •2.Історичний матеріалізм
- •3. Інтерпретація розвитку суспільства в сучасних соціологічних теоріях
- •Тема 2. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура
- •1.Суспільство як соціальна система
- •2.Соціальна структура
- •3.Соціальна нерівність: теорія класів та теорії стратифікації
- •4.Соціальні відносини
- •5.Соціальні інститути та організації
- •Тема 3. Особистість у системі соціальних зв’язків План
- •1.Сутність особистості
- •2.Соціологічні теорії особистості
- •3.Соціалізація особистості
- •4. Соціальна активність особистості
- •5.Девіантна поведінка та соціальний контроль
- •Тема 4. Соціологія праці та управління План
- •1.Предмет та основні категорії соціології праці
- •2. Індустріальна соціологія на Заході
- •Парадигма перша. Науковий менеджмент
- •Парадигма друга. Менеджмент людських відносин
- •МотиваЦійНо-ГіГієНіЧнА теорія ф.Херцберга
- •3. Суть соціальної регуляції трудової поведінки
- •4.Соціальні резерви виробництва
- •5.Мотиви і мотивація праці
- •6. Методи стимулювання трудової мотивації: методи матеріального стимулювання, цільові методи, методи індивідуального збагачення праці, методи співучасті /партисиативності/
- •Тема 5. Соціологія конфлікту План
- •1.Конфлікт як соціологічна категорія
- •2.Основні концепції соціального конфлікту
- •3.Соціальні трудові конфлікти та їх регулювання
- •Тема 6. Соціологія девіантної поведінки План
- •1.Зміст поняття „девіантна поведінка”
- •2.Соціологічні пояснення негативної девіантної поведінки
- •3.Особливості окремих форм девіантної поведінки
- •3.1.Злочинність
- •3.2.Алкоголізм
- •3.3.Наркоманія
- •3.5.Проституція
- •Тема 7. Соціологія громадської думки
- •1.Природа, сутність та функції громадської думки
- •2.Механізми формування громадської думки та методи її вивчення
- •Тема 8. Соціологія політики План
- •1.Предмет політики та специфіка соціологічного підходу до аналізу соціально - політичних явищ
- •2. Історія становлення та сучасні дослідницькі перспективи соціології політики
- •3. Електоральні дослідження в соціології політики
- •Тема 9. Організаційна структура соціологічної роботи в Україні і проведення соціологічних досліджень План
- •1.Планування та підготовка досліджень
- •2.Вибірковий метод у дослідженні
- •3.Методи збору первинної соціологічної інформації
- •4. Презентація результатів соціологічного дослідження
- •Функції соціології.
- •Орієнтовна структура залікових кредитів дисципліни
3.Особливості окремих форм девіантної поведінки
До основних форм девіантної поведінки в сучасних умовах можна віднести злочинність, алкоголізм, наркоманію, самогубство (суїцид) і проституцію. Кожна з цих форм девіації має свою специфіку.
3.1.Злочинність
Соціологічні дослідження злочинності і її причин беруть початок у роботах російського статистика К.Ф.Германа (1824 р.). Могутній поштовх розвитку соціології злочинності дала робота франко-бельгійського вченого – математика-статистика Л.А.Кетле «Соціальна фізика» (1835 р.). У ній, спираючись на статистичний аналіз, Кетле дійде висновку про те, що всякий соціальний лад припускає визначену кількість і визначений порядок злочинів, що випливають з його організації.
В міру вивчення проблем злочинності усе більша кількість факторів, що впливають на її динаміку, попадає в поле зору дослідників. До них можна віднести: соціальний стан, рід занять, утворення, убогість як самостійний фактор. Виявлене також особливе значення декласування, тобто руйнування чи ослаблення зв'язків між індивідом і соціальною групою. У 30-і р.р. ХХ ст. дослідження, проведені представниками т.зв. чикагської школи в соціології, виявили вплив внутріміських розходжень на рівень злочинності: самі «злочинні райони» – райони, де є присутнім високий ступінь соціальної дезорганізації. Дотепер залишається дискусійною проблема співвідношення біологічного і соціального у формуванні злочинної поведінки.
У нашій країні протягом тривалого часу закономірності і тенденції розвитку злочинності розглядалися переважно виходячи з теорії послідовного звільнення суспільства в умовах соціалізму від різних форм соціальної патології. З формальної точки зору визначені підстави для таких тверджень були: у міру зміцнення в СРСР тоталітарного режиму дійсно відбувалося зниження (в абсолютних і відносних величинах) карної злочинності. Разом з тим не слід забувати про величезне число політичних ув'язнених і широкому поширенні безкарної злочинності. Безсумнівно, що в даному випадку фактором зниження карної злочинності був страх. Не випадково і те, що у часи політичних відлиг відбувалося збільшення неполітичної злочинності.
Як відзначають дослідники, розвиток злочинності в нашій країні по основних якісних показниках наближається до загальносвітових тенденцій. Хоча поки реєструємий рівень злочинності в нас нижче, ніж в індустріальних країнах, але дуже високий темп приросту злочинів. У цьому зв'язку потрібно враховувати, що злочинність має поріг кількісного і якісного насичення, за яким вона з кримінологічної, правоохоронної проблеми перетворюється в проблему політичну.
В Україні на стан злочинності великий вплив робить перехід до ринкових відносин і поява таких феноменів, як конкуренція, безробіття, інфляція. Фахівці відзначають, що поки ще характор злочинності в нашій країні можна визначити як «патріархальний», але вже помітні процеси, що говорять про «індустріалізацію» девіантності.
Злочинність – відображення пороків людства. І дотепер викорінити її не удалося жодному суспільству. Імовірно, і нам треба відмовитися від утопічних на сьогоднішній день уявлень про «повне викорінення» соціальної патології й утриманні злочинності під контролем на соціально терпимому рівні.