3.Соціальні трудові конфлікти та їх регулювання

Під соціальним трудовим конфліктом розуміють різновид конфлікту соціального, стадію максимального розвитку суперечностей між соціальними суб`єктами економічних і трудових відносин, поведінку безпосередньо в сфері трудової діяльності або пов`язаних із нею сферах.

Трудовому конфлікту притаманна певна структурованість. Його соціальну структуру утворюють суб`єкти трудового конфлікту – індивіди і групи, прямо чи побічно причетні до конфлікту. Вони поділяються на такі категорії: агенти, учасники й ті, що приєднуються.

Суб`єктами трудового конфлікту можуть виступати як індивіди так і групи. Взаємодія структурних елементів (суб`єктів) трудового конфлікту реалізується в його функціях, які поділяються на позитивні й негативні (їх ще називають наслідками).

До позитивних функцій належать: інтеграційна функція, яка полягає в посиленні згуртованості груп у ході конфлікту, об`єднанні їх на основі усвідомлення спільності інтересів і цілей; сигналізаційна функція, яка реалізується у виявленні нестерпних умов праці, адміністративної сваволі, зловживань службовим становищем; інноваційна функція, завдякиїй оновлюється структура, цілі, завдання трудового коллективу, впроваджуються нові соціальні технології управління тощо; інформаційна функція, яка полягає в неоюхідності для обох сторін забезпечити повну й достовірну інформацію, на підставі якої можна зробити висновок про найбільш імовірні стратегію і тактику, які супротивник може застосувати в ході подальшої боротьби за наявних у нього ресурсів; трансформаційна функція, яка реалізується завдяки вирішенню конфлікту шляхом поліпшення соціально-психологічного клімату коллективу та інтенсифікації соціальної активності працівників; стабілізаційна функція, яка полягає в урегулюванні незначного конфлікту (іноді штучно створенного керівництвом), чим запобігається більш серйозний конфлікт, що загрожує розвалом організації; соціалізаційна функція, яка полягає в пізнанні й вивченні конфлікту обома сторонами.

До негативних наслідків трудового конфлікту належать: посилення ворожості; зготрання ділових контактів усупереч функціональній необхідності; спадання мотивації до праці та фактичних показників трудової діяльності внаслідок негативного настрою, недовіри; погіршення взаєморозуміння і ненормальні розбіжності щодо дріб`язкових питань; навмисний спротив бажанням, діям і думкам інших; навмисна і цілеспрямовано деструктивна поведінка; фактичні втрати часу, відволікання від роботи; навмисне заплутування яких-небудь проблем.

Питання до семінарського заняття

1. Конфлікт як соціологічна категорія.

2. Основні концепції соціального конфлікту.

3. Суть і типи соціальних процесів.

4. Процеси співробітництва і суперництва.

5. Сутність процесів суперництва.

6. Суть, суб'єкти та причини соціальних конфліктів.

7. Функції соціального конфлікту.

Теми рефератів

1.Діалектична теорія конфлікту.

2.Універсальна модель конфлікту.

3.Сутність, структура і функції трудових конфліктів.

4.Причини трудових конфліктів.

5.Вирішення трудових конфліктів.

6.Групова єдність та культура. Культурний конфлікт.

Контрольні питання та завдання

1.Як розуміє трудовий конфлікт соціологічна наука?

2.Які соціальні процеси лежать в основі трудового конфлікту?

3.Які функції притаманні трудовому конфлікту?

4.З яких причин виникають трудові конфлікти?

5.За якими ознаками здійснюється класифікація трудових конфліктів?

6.З яких елементів складається процес вирішення трудового конфлікту?

7.Схарактеризуйте два основних підходи у тлумаченні суспільства.

8.Опишіть універсальну модель конфлікта.

9.Дайте характеристику основним джерелам конфліктів.

10.Від чого залежить гострота конфліктів?

11. За соціологічним словником дайте визначення поняттю: „соціальний конфлікт”.