Тема 5. Соціологія конфлікту План

1.Конфлікт як соціологічна категорія.

2.Основні концепції соціального конфлікту.

3. Соціальні трудові конфлікти та їх регулювання.

Література

Громова О.Н. Конфликтология. М., 1993.

Павліченко П.П., Литвиненко Д.А. Соціологія. Навчальний посібник. – К.: Лібра, 2000.- С.105-116.

Полторак В.А. Социология: Конспект курса лекций. – Днепропетровск: Арт-Пресс, 1997. – С.8-18.

Соціологія: Підручник / За заг.ред. В.П.Андрющенка, М.І.Горлача.-Київ-Харків, 1998.-С.9-27, 178-200.

Шаленко В.Н. Конфликты в трудовых коллективах. М., 1992.

1.Конфлікт як соціологічна категорія

При спостереженні суспільства виявляються дві його істотні сторони: об'єднання, солідарність, інтеграція індивідів, груп, а також їхнє протистояння, боротьба.

В XX столітті склалося два основних методологічно різних підходи в тлумаченні суспільства, представлених структурно-функціональним аналізом і теоріями соціального конфлікту.

Тому, соціологія конфлікту часто розглядається в якості спеціальної соціологічної теорії, але може бути представлена як один з основних напрямків у соціології.

В даний час конфліктологія вийшла на авансцену сучасного соціологічного знання. Дослідження в області політичної соціології,   індустріальних і міжнаціональних відносин, соціальної стратифікації, форм колективної поведінки і т.д. показали обмеженість функціоналістського підходу теорій конфлікту.

     Теоретичне обґрунтування конфліктологічний підхід знайшов у роботах американського соціолога Л.Козера, німецького вченого Р.Дарендорфа, англійського дослідника Дж.Рекса.

Конфліктологічна традиція в соціальному пізнанні давня. В Vст. до н.е. Геракліт розглядав боротьбу протилежностей як основу всього існуючого ("війна - бог і цар усього"). У новий час соціальні протиріччя стали в центрі уваги досліджень К.Маркса. На зламі XIX-XX ст. виникла "школа конфлікту". Існує думка, що вважається багатьма соціологами справедливою, що з ідей трьох Маркса, Вебера і Зіммеля, з їхнього аналізу соціальної нерівності, влади, експлуатації і протиріч у людському співтоваристві і виникла теорія конфлікту у всіх її модифікаціях.

Сам термін "конфлікт" у розглянутому контексті не слід розуміти занадто буквально. Мова йде не про теорію власне конфліктів у повсякденному змісті (це тільки окремий випадок), а про теорії громадської організації, про моделі соціальної поведінки, групової мотивації, поясненні соціальних структур, причин їхніх змін. Конфліктологам притаманний історичний масштаб аналізу, моделі довгострокових змін. Їх цікавлять кардинальні  питання  соціології: як і чому виникають, розвиваються і змінюються визначені типи громадської організації? Вони не обмежуються вивченням воєн, революцій, масових рухів - це лише мала частина конфліктності, що пронизала все соціальне життя. Суспільство цікавить конфліктологів не просто з погляду наявних у ньому конфліктів у даний момент, а і тоді, коли конфліктність носить прихований характер.

У самому конфліктологічному підході є різні версії, але є ряд загальних вихідних ідей: в усіх соціальних системах можна знайти нерівний розподіл дефіцитних ресурсів, що мають загальну цінність; нерівність неминуче породжує конфлікти різних частин системи; такі конфлікти інтересів рано чи пізно викликають відкрите зіткнення між тими, хто має ресурси, і тими, хто ними не володіє; ці конфлікти будуть викликати реорганізацію соціальної системи, створюючи нові види нерівності, що у свою чергу послужить поштовхом для нових конфліктів і змін і т.д.

Категорія "соціальний конфлікт" охоплює дуже великий спектр  різних явищ - починаючи від конфронтації великих соціальних груп, що визначають макросоціальні зміни, і кінчаючи зіткненнями усередині окремих колективів, між окремими індивідами. Американці Р.Макк і Р.Снайдер сформулювали характеристики конфлікту, що допомагають краще зрозуміти їхню природу: виникнення соціального конфлікту можливо лише при наявності двох сторін,тому що конфлікт - взаємодія, що передбачає зіткнення цих сторін; соціальний конфлікт обумовлений двома видами дефіциту: "позиційного" і "дефіциту джерел". У першому випадку розуміється неможливість виконання однієї ролі чи функції двома суб'єктами, що ставить їх в умови суперництва. В другому випадку мова йде про обмеженість яких-небудь цінностей таким чином, що два суб'єкти одночасно не можуть повною мірою задовольнити свої намагання; конфлікт виникає в тому випадку, якщо сторони прагнуть дістати додатковий прибуток (блага) за рахунок інших; дії конфліктуючих сторін спрямовані на одержання несумісних цінностей і внаслідок цього приходять до зіткнення; у процесі конфлікту завжди присутнє прагнення досягти змін і відповідно  зберегти  соціальну  силу,  владу  -  можливість контролювати і направляти поведінку іншої сторони.

Соціальний конфлікт - боротьба за цінності і претензії на визначений статус, владу і ресурси, боротьбу, у якій цілями супротивників є нейтралізація, нанесення збитку чи знищення суперника.