Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
_СОЦІОЛОГІЯ_ навчальний курс_.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.15 Mб
Скачать

4.Соціальні відносини

Життєдіяльність суспільства, функціонування і розвиток його різних сторін, сфер являє собою соціальне життя суспільства. Однак, варто відрізняти розуміння соціального життя в широкому змісті (як відмежування всього громадського життя від біологічного) від відповідного розуміння його у вузькому змісті. Тут виділяють такі категорії, як "економічне життя", "політичне життя", "соціальне життя", "культурне життя", що відображають різноманітні прояви громадського життя в різних сферах життя суспільства. 

Соціальне життя суспільства - це сукупність організованих і упорядкованих різноманітних видів і форм спільної діяльності людей, соціальних груп у суспільстві, функціонування соціальних інститутів, покликаних забезпечити становлення і розвиток соціальних відносин, спрямованих на ефективну реалізацію потреб, інтересів індивідів.

Соціальне життя суспільства складне по своїй структурі, різноманітне і неоднорідне, у зв'язку з чим і виділяють його наступні поняття, що характеризують: "спосіб життя", "стиль життя", "рівень життя", "якість життя".

  Спосіб життя — форми людської (групова і індивідуальна) життєдіяльності, типові для історично конкретних соціальних відносин; визначений тип життя, що об'єктивно складається усередині даного суспільства чи відповідної соціальної групи.

Стиль життя — визначений тип поводження індивіда чи групи осіб, що фіксує стійко відтворені риси, манери, звички, смаки, схильності.

Рівень життя — поняття, що характеризує ступінь задоволення матеріальних і культурних потреб людей (кількість і якість споживчих послуг, забезпечення потреби в їжі і т.п.).

Якість життя — поняття, що виділяє і конкретизує (за допомогою зіставлення з рівнем життя) якісну сторону задоволення матеріальних і культурних потреб, іншими словами, задоволеність людей рівнем життя.

Як видно з визначення, головною особливістю соціального життя є його спільний характер, обумовлений взаємодією індивідів, соціальних груп у рамках відповідних соціальних інститутів. Звідси: безпосередні "рамки" соціального життя — це соціальні зв'язки, соціальна взаємодія, що відкладається між індивідами і групами.

  Соціальний зв'язок - це соціальна дія, що виражає залежність і сумісність людей чи груп. Соціальні зв'язки мають об'єктивний характер, "диктуються" соціальними умовами, у яких живуть індивіди.

Соціальна взаємодія - система взаємообумовлених соціальних дій, при яких дії одного суб'єкта, індивіда, одночасно є причиною і наслідком відповідних дій інших.

  Розрізняють кілька видів соціальних взаємодій:

1) по кількості суб'єктів взаємодїі: взаємодія двох людей один з одним, одного і багатьох, багатьох і багатьох;

2) по характеру взаємин суб'єктів взаємодїі: однобічні і двосторонні; солідарні (згодні) і антагоністичні (ворожі);

3) по тривалості: короткочасні і довгострокові;

4) по наявності (відсутності) організованості: організовані і неорганізовані;

5) по свідомості взаємодїі: усвідомлені і несвідомі;

6) по об'єкту обміну: інтелектуальні (ідейні), почуттєві (емоційні) і вольові.

Найважливішою формою прояву соціальних взаємодій, що відрізняється їхньою тривалістю, стійкістю і системністю, постійною відтворюваністю цих взаємодій і широтою змісту соціальних зв'язків є соціальні відносини.

Соціальні відносини - це відносини між групами людей (соціальними спільнотами), що займають різний соціальний стан у суспільстві, що беруть неоднакову участь у його соціальному, економічному, політичному і духовному житті, що розрізняються способом життя, рівнем і джерелами доходів, структурою особистого споживання. Отже, соціальні відносини - це відносини подібності і розходження, рівності і нерівності, панування і підпорядкування, що існують між людьми і групами людей.

  Головними соціальними зв'язками, що лежать в основі соціальних відносин, що зближують індивідів, групи й ін. складні елементи суспільства, виступають ті, котрі поєднують їх у функціональне ціле, здатне до збереження і розвитку.

Звідси й основний зміст соціальних відносин: оскільки вони розкривають відносини між людьми в суспільстві, що займають різні соціальні позиції, то ядро соціальних відносин: відносини рівності і нерівності.

Факторами, що визначають ведучий характер соціальної нерівності в системі соціальних відносин є:

а) відмінності між людьми закладені вже природою і притаманні їм від народження: етнічна приналежність, статеві і вікові особливості, фізичні й інтелектуальні можливості й ін.;

б) відмінності між людьми виникають у зв'язку з "ролями, що виконуються" ними професійно;

в) розходження між людьми обумовлені елементами "володіння" (власністю, товарами, привілеями й ін.).

Виділяють різні види соціальних відносин.

За обсягом владних повноважень: відносини по горизонталі, відносини по вертикалі.

За ступенем регламентованості: формальні (офіційно оформлені), неформальні.

За способом спілкування індивідів: безособистісні, міжособистісні.

За суб'єктами діяльності: між організаційні, внутріорганізаційні.

За рівнем справедливості: справедливі, несправедливі, т.п.

Наявність у суспільстві соціальної стратифікації (соціальних груп, що розрізняються положенням у соціальній ієрархії), соціальних відносин, основою яких є відносини рівності і нерівності, панування і підпорядкування, припускає необхідність постійного й ефективного соціального регулювання цих відносин, що виявляється у формі соціальної політики.

Соціальна політика - це діяльність визначених соціальних груп по встановленню і регулюванню в суспільстві визначеної системи соціальних відносин для максимально повного задоволення своїх потреб і стимулювання соціальної, економічної, трудової активності інших соціальних груп.

  Очевидно, що соціальні групи, що виступають як суб'єкт соціальної політики будуть регулювати соціальні відносини у своїх інтересах.

Поняття "соціальна політика" тісно зв'язана з такими поняттями як "соціальне керування" і "соціальна сфера".

Соціальне керуваннясвідомий, цілеспрямований вплив на соціальні системи, інститути, відносини, процеси з метою їхнього регулювання, приведення напрямку і темпів їхнього розвитку у відповідність з дією об'єктивних соціальних законів.

Соціальна сфера — матеріальні умови невиробничої діяльності людей, тобто та сфера суспільства, підприємства, організації, у рамках якої забезпечується життєдіяльність індивідів, соціальних груп, а саме: побут, житло, медицина, торгівля, система управління, транспорт і т.п

  З наведених визначень видно, що хоча між "соціальною політикою", "соціальним керуванням", "соціальною сферою" існує взаємозв'язок, ототожнювати їх не можна.