ЗАТВЕРДЖУЮ Перший проректор Н. СИТНИК „ ___” ______ 2012 р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ

СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

„БЮДЖЕТУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ

СУБ′ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ”

для студентів, які навчаються за галуззю знань

0305 „Економіка та підприємництво”

за напрямом підготовки

6.030508 „Фінанси і кредит”

освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”

РОЗРОБНИК:

доц. Пасінович І.І.

Львів − 2012

ЗМІСТ

сторінка

І. Пояснювальна записка ………………………………………….. 2

ІІ. Методичні рекомендації до проведення практичних занять …… 3

ІІІ. Завдання до практичних і семінарських занять ……………… 6

ІV Питання до заліку ………………………………………………… 33

V Методи та критерії оцінювання знань ……………………………. 36

VІ Література …………………………………………………………... 38

І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Ринкова економіка ставить високі вимоги до рівня наукової обґрунтованості різних видів планів на рівні суб′єктів господарювання, що потребує формування в менеджерів й економістів теоретичних знань і практичних навиків здійснення планових розрахунків, обґрунтування управлінських рішень, забезпечення дієвого контролю за їх реалізацією.

Як свідчить світова практика, планування є важливою частиною господарської практики та основоположною функцією менеджменту. З відходом від директивного планування, яке було властиве адміністративно-командній економіці, вітчизняні підприємства досі перебувають в пошуку ефективних форм планування, адекватних новим конкурентним умовам. Відповіддю на ці пошуки можуть стати впровадження практики стратегічного планування (на довгострокову перспективу) і бюджетування (на короткострокову перспективу).

Поява поняття «бюджет» на рівні суб′єктів господарювання пов′язана зі зростанням ролі оперативного планування та управлінського обліку. З часом складання бюджетів перетворилось на невід’ємну складову загального процесу планування на підприємстві. Бюджетування дає можливість координувати всі сторіни діяльності підприємства, зусилля всіх підрозділів для досягнення кінцевого результату і, як наслідок, підвищення ефективності діяльності і фінансової стійкості.

Система бюджетування на підприємстві є одним з комплексних методичних підходів, що дозволяє створити внутрішній механізм управління його ресурсами, який охоплює всі сторони діяльності суб′єкта господарювання. За змістом бюджетування виступає технологією планування, обліку, здійснення контролю й аналізу фінансових і матеріальних потоків.

На сьогодні для керівників вітчизняних підприємств процес бюджетування на рівні підприємства залишається не зовсім зрозумілим. Це актуалізує потребу підготовки нового покоління фахівців, які б володіли сучасними методологічними прийомами планування і контролю, що довели свою ефективність в зарубіжній управлінській практиці. Поточні й оперативні плани у формі різного роду бюджетів здатні стати дієвими інструментами обгрунтування господарських рішень та їх реалізації. Таким чином, науково обгрунтоване й професійне використання бюджетування на сьогодні здатне перетворитись на важливу конкурентну перевагу вітчизняних підприємств, яка допоможе їм забезпечувати ефективність виробничо-господарської діяльності та конкурентоспроможність на ринку.

Іі. Методичні вказівки до проведення практичних занять

2.1. Форми проведення практичних занять

• Семінар − це організаційна форма навчального заняття, при якій викладач проводить обговорення заздалегідь визначених питань та організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів (на підставі індивідуально виконаних рефератів і доповідей). Таким чином, семінарські заняття проводяться у формі виступів, доповідей, представлення рефератів тощо.

Головна мета семінарського заняття полягає не в механічному повторенні теоретичного курсу (змісту лекцій і самостійно опрацьованого матеріалу), а в напруженій роботі думки, високій пізнавальній активності, виробленні практичних навичок застосування матеріалу.

Призначення семінарського заняття:

− розвивати самостійність студентів;

− вдосконалювати та поглиблювати знання;

− розвивати вміння і навички роботи з додатковою та довідковою літературою;

− оволодіти методами добору матеріалу, вчитися виділяти головне.

Це важливо при проведенні семінарського заняття:

* студент повинен заздалегідь знати тему і мету семінару, отримати перелік питань, що виносяться на семінар;

* питання до семінарського заняття формуються так, щоб студент мав змогу мислити і висловлювати свої думки;

* семінарське заняття повинно сприяти тому, щоб студенти самостійно дійшли висновків і узагальнень щодо теми, яка виноситься на семінар.

За визначеним переліком питань студенти роблять усні виступи як за бажанням студентів, так і за ініціативою викладача залежно від специфіки теми заняття та особливостей питань, які розглядаються у заданій темі.

Виступи повинні бути у вільній, але коректній формі, суттєвими і грамотними. Під час виступу можна користуватися конспектом, але забороняється використання навчальної літератури. Якщо виступ не є вичерпним за змістом питання або дискусійним, то в межах визначеного часу слід організувати наукову дискусію. Хід цієї дискусії повністю контролює викладач, не уникаючи при цьому розгляду складних питань.

При розгляді складних науково-практичних проблем, які є дискусійними в сучасній теорії фінансового аналізу, можуть визначатись теми наукових рефератів, підготовку яких викладач рекомендує окремим студентам. У визначені дні реферати заслуховуються, організовується наукова дискусія.

• Практичне заняття − це організаційна форма навчального процесу, при якій викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання практичних завдань.

Практичне заняття є сполучною ланкою, яка пов′язує теоретичне навчання і навчальну практику з дисципліни. Основна мета практичного заняття − розширення, поглиблення та деталізація теоретичних знань, отриманих студентами на лекціях та в процесі самостійної роботи, спрямування їх на підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу, розвиток умінь і навичок, наукового мислення та усного мовлення студентів.

Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі:

• тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідних теоретичних положень;

• наборі завдань (задач) різної складності для розв′язання їх студентами на занятті.

Вказані методичні засоби готуються викладачем.