Лекція
Тема: Соціологія сім'ї
Мета: показати роль сім’ї як малої соціальної групи і соціального інституту, розглянути основні категорії сім'ї, з’ясувати соціальні функції сім’ї
План лекції
Сім'я як мала соціальна група і соціальний інститут.
Основні категорії сім'ї. Типологія сім’ї.
Соціальні функції сім'ї.
Основна література: Павліченко П.П., Литвиненко Д.А. Соціологія: Навчальний посібник – К., 2002, с. 159-180.
Кравченко А И Социология.: Учебник для вузов – М., 2001, гл. V.
Соціологія: Підручник / За ред. В.М. Пічі. – Львів, 2006, с. 206-223.
Додаткова література: Соціологія, Підручник. За загальною ред. проф. В.П. Андрюшенка, проф, М.Г. Горлача. – Харків-Київ, 1998.
Примуш М.В. Загальна соціологія: Навчальний посібник. – К., 2004, с. 390-404.
Кравченко А.И. Общая социология: Учеб.пособие для вузов. – М., 2005, с. 306-308, 339-342.
1. Сім'я як мала соціальна група і соціальний інститут
Сім’я вважається одним з чотирьох фундаментальних інститутів суспільства (поряд з державою, виробництвом, освітою), що надає йому стабільність і здатність поповнювати населення в кожному наступному поколінні. Одночасно сім'я виступає малою групою – найстабільнішим осередком суспільства Впродовж свого життя людина входить до складу безлічі різних груп – групу однолітків, друзів, шкільний клас, клуб за інтересами або спортивну команду, – але лише сім'я залишається тією групою, яку він школи не залишає.
Чому люди живуть сім'ями? Чи завжди існувала сім'я? Чи залишиться вона в майбутньому? Її створення – особиста справа людини, чи цей процес певним чином пов'язаний з суспільством? Ось які питання вже давно цікавлять соціологів.
Соціологія сім'ї як соціальна галузь науки вивчає умови життя сім'ї, чисельність, структуру, етапи життєвого циклу, рольову поведінку її членів, суспільні функції, мотивацію шлюбів і розлучень тощо.
Сім'я – це засноване на шлюбі та кроєній спорідненості об'єднання людей, пов'язаних спільністю побуту і взаємною відповідальністю.
У чому ж полягає соціальна сутність сім'ї? Справа в тому; що маючи глибинну природно-біологічну; інстинктивну природу; сім'я пропускає історичні суспільні відносини через себе. З'явившись у глибині первісного суспільства, вона пройшла тривалий шлях, поки з'явилася сучасна нуклеарна сім'я. І навіть тепер термін сучасна сім'я має значною мірою европоцентристський характер.
Подвійний характер сім'ї обумовлює залежність сім'ї від суспільного ладу; існуючих економічних, політичних і релігійних відносин і водночас досить значну самостійність. У сфері сімейного життя традиції дуже стійкі. Вони не змінюються відразу за змінами в економічній і політичній сферах суспільства
2. Основні категорії сім'ї. Типологія сім’ї
Життєвий цикл індивіда характеризує найважливіші етапи життя людини з миті народження і до самої смерті. Народження і смерть є біологічними явищами. Але сім'я народжується не в біологічному; а в соціальному смислі; а саме з моменту заключення браку.
Брак – оформлений державою спеціальний документ, який юридично скріплює союз двох дорослих людей різної статі.
Шлюб є основою сім'ї. Він виник як історична форма соціальних відносин між чоловіком і жінкою, за допомогою якої суспільство упорядковує і санкціонує їхнє статеве життя, встановлює їхні подружні та батьківські права та обов'язки.
Сім'я існувала в усіх людських суспільствах, але форми шлюбу дуже різнилися. Соціологія виробила певні принципи типологізації сімейних утворень.
Залежно від форми шлюбу розрізняють такі типи сімейної організації, як моногамія і полігамія.
Моногамія – шлюб між одним чоловіком і однією жінкою. Полігамія – шлюб між одним індивідом і кількома індивідами. Шлюб між одним чоловіком і кількома жінками має назву полігамія, а між однією жінкою і кількома чоловіками – поліандрія. Оскільки у нас спосіб мислення европоценристський, ми природною формою вважаємо моногамію. Але виявляється, що в 250 різних суспільствах – в 145 з них панувала полігінія, в 40 переважала моногамія, а в 2 – поліандрія. (Н. Смелзер «Соціологія»).
Причини, що зумовили появу тієї чи іншої форми шлюбу, могли бути різними, але вчені вважають, що вони мали переважно економічний чи соціально-культурний характер.
Крім того, розрізняють два головних типи браку – ендогамний та екзогамний. За ендогамією партнер обирається тільки із своєї груші, а за екзогамією – тільки з чужої.
Щодо моногамії та полігамії, то кожна з тих форм поділяється на декілька видів. Класифікація форм браку за економічним критерієм дає нерівний брак і покупний.
Залежно від структури родинних зв'язків виділяють: просту, або нуклеарну, сім’ю, що складається з батьків і дітей. Якщо в сім'ї є обоє з членів подружжя – це повна сім’я; якщо один відсутній – неповна.
Якщо діти перебувають у шлюбі, але живуть разом з батьками, утворюється складна, або розширена, сім'я.
Під структурою сім’ї розуміють сукупність відносин між її членами, включаючи, крім відносин спорідненості, систему духовних, етичних відносин, у тому числі відносин влади, авторитету. На цій основі відокремлюють так звану авторитарну структуру і авторитарну сім’ю, де дружина підлегла чоловіку, а діти – батькам. Це, по суті, традиційна сім'я, коріння якої йде в глибоке минуле, коли панував «домостроївський» устрій сім'ї. Сьогодні немає: даних, який тепер відсоток таких сімей. Однак мати уявлення про те, що вони поки що зберігаються, можна, адже серед мотивів розлучень близько 4% припадає на побої, жорстокість, бійки.
Демократична сім’я заснована на розподілі ролей не відповідально до традицій (розподілі на «чоловічі» і «жіночі» обов'язки), а на однаковій участі кожного з членів подружжя в прийнятті рішень, добровільному розподілі обов'язків. Це витікає з того, що в наш час жінка практично нарівні з чоловіком бере участь в економічному забезпеченні сім'ї, стала незалежною від чоловіка Через це в демократичній сім'ї немає офіційного «глави сім'ї», а є лідер. При цьому з одних питань авторитетним може бути чоловік, з інших – дружина Сучасна сім'я стає егалітарною, де права і обов'язки розподіляються за згодою подружжя, а діти також мають досить незалежне становище і «право голосу».
Послідовність значних, етапних подій в існуванні сім'ї – життєвий цикл сім'ї. Він починається із заключення браку і закінчується його розторгненням, тобто розлученням. Багато сімей, їх називають стабільними або міцними, мають тільки один момент (заключення шлюбу) і не мають іншого, а саме розлучення.
Нерозлучне подружжя проходить усі стадії життєвого циклу.
Заключення шлюбу служить першою, початковою стадією сім'ї. Фаза, яка продовжується від миті заключення шлюбу до народження остатньої дитини називається стадією зростання сім’ї.
Друга стадія починається з миті народження останньої дитини до того часу, коли із сім'ї відселяється перша дитина, яка створила свою сім'ю.
На третій стадії процес відселення дорослих дітей продовжується. Вона може бути довгою, якщо діти народжуються через великі проміжки часу; і дуже короткою, якщо діти, які народилися один за одним, покидають сім’ю. Цю фазу називають «зрілою». У цей час у дітей, що відселилися першими, народжуються онуки. Батьки стають бабусями і дідусями. В різних країнах і в різних сім'ях третя стадія продовжується неоднаково. Вона закінчується, коли онуки залишають дім своїх бабусь та дідусів. Вони дорослішають, а дім прабатьків стає пустим. Починається четверта стадія – самотність у старості, або стадія «згасання». Вона закінчується зі смертю одного або обох членів подружжя, Сім'я, з якої пішли усі діти, називається «пустим гніздом».