Питання для самоконтролю

1. Що являє собою особистість людини?

2. У чому полягає сутність поняття «індивідуальність»?

3. Назвіть дев'ять рис характеру, які за результатами дослідження в першу чергу визначають поведінку людини на роботі?

4. Як поводяться люди залежно від ступеня самоконтролю?

5. Як поводяться люди з високим рівнем авторитаризму?

6. Як характеризується поведінка людини з високим ступенем макіавеллізму?

7. Як впливає рівень самооцінки на поведінку людини?

8. Як характеризуються люди, яким притаманна така риса характеру, як самоадаптація?

9. Як ви охарактеризуєте людей, схильних до ризику?

10. Як поводяться люди, орієнтовані на досягнення?

11. Які стилі вирішення проблем ви знаєте і як саме кожен із них впливає на поведінку людей?

12. Яким чином менеджер може скористатися знаннями про різні типи характеру при призначенні людини на ту або іншу посаду?

13. Як цінності впливають на поведінку людей?

14. Назвіть три компоненти ставлення.

15. Які три типи ставлення до роботи, що особливо сильно впливають на організаційну поведінку, ви знаєте?

16. Від яких факторів залежить рівень задоволення роботою?

17. Яким чином взаємопов’язані задоволення від роботи і продуктивність праці?

18. Яким чином знання про сприйняття допомагають менеджерам краще розуміти й оцінювати поведінку співробітників?

19. Яким чином відбувається організація сприйняття?

20. Опишіть модель здобуття знань.

21. Які типи стилів здобуття знань ви знаєте?

22. Яким чином концепція інструментального обумовлювання допомагає менеджерові розуміти й прогнозувати поведінку співробітників?

23. Як застосовується теорія соціального навчання у процесі управління поведінкою людей?

24. Яким чином менеджери можуть коректувати поведінку працівників?

Література

/2/, /4/, /5/, /8/, /22/, /28/, /31/, /42/, /45/, /60/, /66/, /77/, /108/

Модуль І

Змістовий модуль І

Тема 3. Особистість та емоції

Мета роботи:

• вивчити поняття «особистість», „емоції”, „емоційний інтелект”;

• оволодіти знаннями щодо рис та особливостей характеру, прогнозування поведінки на основі рис характеру;

• з’ясувати вплив національної культури на емоції.

План

1. Типи особистості.

2. Прогнозування поведінки на основі рис характеру.

3. Особистість і національна культура. Співвідношення типу особистості та роботи, що виконується.

4. Емоції. Сутність понять «емоція», «афект», «настрій».

5. Теорії емоцій.

6. Гендер та емоції.

7. Національна культура і емоції.

8. Емоції та ОП.

9. Емоційний інтелект.

Опрацювавши питання даної теми, студенти повинні оволодіти основними поняттями: „особистість”, „риси характеру”, „емоції”, „емоційна праця”, „емоційний інтелект”.

Слід усвідомити, що особистість – це стійка система соціально значущих рис, що характеризують індивіда, як члена організації.

Тип особистості – це комбінація психологічних характеристик особистості, яка впливає на поведінку особистості. Виділяють типи особистості за темпераментом і за характером.

Темперамент - це біологічний фундамент, на якому формується особистість. Розрізняють чотири основних типи темпераменту: холеричний, сангвінічний, флегматичний, меланхолічний.

Характер — придбані в конкретних соціальних умовах загальні способи взаємодії особистості із середовищем, що складають тип її життєдіяльності. Існує велика кількість класифікації типів характеру. Більш детально типи темпераменту, індикатор типів особистості Майєрс – Бріггс, модель „Велика п’ятірка” та інші характеристики особистості, співвідношення типу особистості та роботи, що виконується, особистість і національна культура, можна розглянути за підручником: Управління групами: Підручник для студентів вузів / Н.І. Редіна, К.В. Комарова, В.В. Гавяда, С.А. Шмельова. – 2-ге вид., доповнене. – Дніпропетровськ: Дніпропетровська державна фінансова академія, 2007. – С. 22 - 44.

Вивчаючи характер людей, необхідно враховувати і деякі аномалії в характері особистості. Ці аномалії можуть виявлятися в окремих характерологічних особливостях особистості, у підвищеній збудливості, емоційній нестійкості, імпульсивності й у соціально-патологічних комплексах (клептомани, брехуни і т.п.). Вони можуть призводити до деструктивної поведінки в організації або відхиляючої поведінки. Відхиляюча (девіантна) поведінка – це поведінка індивіда, що не відповідає моральним, правовим вимогам організації і підлягає соціальним санкціям. Формами такої поведінки є грубість, халатність, алкоголізм, помилки, брехня, махінації та ін.

При вивченні четвертого питання, треба звернути увагу на те, що поведінка людини в організації залежить від особливостей емоційної сфери особистості. Емоції - це спектр почуттів, що виражає відношення людини до дійсності. До універсальних (основних) емоцій відносять радість, здивування, страх, злість, смуток, відразу.

Настрій — стійкий емоційний стан, що відбивається на діяльності і поведінці. У радісному настрої людина схильна усе сприймати у позитивному світлі. Речі, звичайно байдужі, можуть викликати в цих випадках радісні переживання. У тривожному настрої людина відусюди очікує небезпеку й неприємності. Настрій викликається як різними подіями, що мають певне значення для людини, так і фізичним самопочуттям.

Афект — (від лат. — щиросердечне хвилювання, пристрасть) емоційний прояв, що швидко опановує людиною, він бурхливо протікає, характеризується зміною свідомості, порушенням вольового контролю. У стані афекту людина має надзвичайно високу емоційну напругу, вона може плакати або сміятися, кричати, грубити, проявляти нехарактерні для неї форми поведінки. Афект характеризується повним фізичним виснаженням, частковою амнезією. Однак, афекти звичайно короткочасні.

Емоційна праця відбувається у тих випадках, коли в процесі міжособових відносин працівник виражає емоції, бажані з точки зору організації. Виділяють емоції, що людина відчуває (істинні) та емоції, що людина виражає (бажані для організації). Емоції, що людина відчуває та емоції, що людина виражає, не завжди співпадають.

Теорії емоцій: 1.Гельгорн: емоції здійснюють енергетичну мобілізацію організму: позитивні емоції викликають приток крові – вони «молодять людину»; негативні визивають спазм судин, вони «старять людину». 2.Теорія когнітивного дисонансу Фесстингера: позитивні емоції – результат співпадіння або перевищення отриманої інформації з очікуваною; негативні – результат нестачі, не співпадіння отриманої інформації над очікуваною; якщо знизити рівень очікувань, то з’являються позитивні емоції. 3. Інформаційна теорія П.В.Симонова: емоції виникають при розходженні між життєвою потребою і можливістю її задоволення; інформованість людини про засоби задоволення потреби може зняти емоцію.

Жінки проявляють більшу емоційну експресивність, ніж чоловіки.

В рамках однієї культури емоції сприймаються однаково, однак між різними культурами вони можуть значно відрізнятися.

Емоційний інтелект – це сукупність не когнітивних характеристик (умінь, здібностей, компетенцій), які допомагають людині успішно взаємодіяти з оточуючим середовищем.

Вивчити дану тему більш докладніше можна за рекомендованими літературними джерелами та Інтернет-ресурсами.

Модуль І

Змістовий модуль ІІ