4. Організація кошторисного бюджетного планування

Планування фінансових ресурсів необхідних бюджетним установам для виконання функцій та встановлених завдань щодо надання суспільно необхідних послуг, виконання робіт відбувається із застосуванням постатейного методу та узагальнюється у кошторисі доходів та видатків. Бюджетні установи складають та затверджують кошторис доходів та видатків відповідно до бюджетних призначень, які встановлені законом про Державний бюджет або рішенням про місцевий бюджет.

Кошторис бюджетної установи – плановий документ, який надає повноваження бюджетній установі на бюджетний період щодо отримання надходжень, здійснення видатків (розподіл бюджетних астгнувань на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів), визначає обсяг та спрямування коштів для виконання установою функцій та досягнення результатів, встановлених на рік згідно бюджетних призначень.

Розрізняють такі види кошторису: індивідуальні; загальні (за однотипними установами); зведені (за вертикальною підпорядкованістю). Коштроис складається за: загальним фондом ( містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та видатків, розподілених за повною економічною класифікацією); спеціальним фондом (містить обсяг надходжень зі спеціального фонду на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення відповідних видатків, а також на реалізацію пріоритетних заходів, повязаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджту згідно до законодавства). Структура кошторису бюджетної установи визначена Порядком складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженим постновою КМУ від 28.02.2002р. № 228.

Розпорядники бюджетних коштів складають кошториси за загальним та спеціальним фондами та план асигнувань загального фонду бюджету. План асигнувань – щомісячний розподіл асигнувань, затверджених у кошторисі за скороченою економічною формою. План асигнувань регламентує взяття бюджетною установою зобов’язань протягом року.

Алгоритм складання проектів кошторисів:

На підставі граничних обсягів видатків за загальним фондом, які доводяться до головних розпорядників структурами Міністерства фінансів України, складають проекти кошторисів:

• від розпорядників нижчого рівня до головних;

• зведені кошториси головні розпорядники надають Міністерству фінансів разом з бюджетним розписом на розгляд;

• Міністерство фінансів узагальнює показники у проекті бюджетного розпису;

• бюджетний розпис надається на розгляд Верховній Раді України, як додаток до проекту ЗУ «Про Державний Бюджет»;

• після прийняття ЗУ «Про Державний бюджет» Міністерство фінансів коригує бюджетний розпис, затверджує його та направляє лімітні довідки до головних розпорядників бюджетних коштів;

• головні розпорядники відповідно до бюджетних призначень, які визначені в лімітних довідках, розподіляє бюджетні асигнування між розпорядниками нижчого рівня;

• розпорядники бюджетних коштів коригують проекти кошторисів та плани асигнувань згідно з встановленим бюджетним призначенням, асигнуванням;

• розпорядники надають проекти кошторисів та плани асигнувань на затвердження до розпорядників вищого рівня Міністерства фінансів.

Відповідно до затвердженого розпису розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів одержують бюжетні асигнування, що є підствою для затвердження кошторисів.

Головні розпорядники, розглядаючи проекти кошторисів розпорядників нижчого рівня, перевіряють їх за напрямами:

• законності та правильності розрахунків;

• доцільності запланованих видатків;

• правильності розподілу видатків за економічною класифікацією;

• повноти надходжень доходів;

• дотримання діючих ставок, норм, цін, лімітів, що встановлені Міністерством фінансів.

Обсяги фінансування розпорядників, які мають бути враховані при складанні кошторисів визначаються лімітними довідками про бюджетні асигнування. Лімітна довідка – фінансовий документ, що містить затверджені чи встановлені бюджетні призначення, їх місячний розподіл та інші показники, що мають бути визначені на основі нормативів.

При формуванні дохідної частини кошторису враховуються:

• доходи, що включають до загального фонду кошторису та формуються за рахунок загального фонду відповідного бюджету;

• доходи, що включаються до спеціального фонду кошторису за рахунок спеціального фонду відповідного бюджету та за рахунок коригування власних надходжень.

Власні надходження бюджетних установ поділяються на групи:

1 група: плата за послуги, надання яких пов’язане з виконанням основних функцій та обов’язків установи; надходження від господарської чи виробничої діяльності; плата за оренду майна бюджетних установ, надходження від реалізації майна бюджетних установ.

2 група: благодійні внески, гранти, дарунки; кошти, які отримують бюджетні установи для виконання конкретних доручень суб’єктів господарювання чи фізичних осіб.

Затверджені кошториси та плани бюджетних асигнувань підлягають обов’язковій реєстрації в органах Державної казначейської служби України. До затверджених кошторисів та планів асигнувань можуть вноситись зміни у разі: потреби у перерозподілі асигнувань розпорядника в межах загального обсягу; прийняття нормативного акту про передачу повноважень та асигнувань від одного розпорядника до іншого; прийняття рішення щодо розподілу нерозподілених бюджетних асигнувань між розпорядниками; необхідності збільшення видатків спеціального фонду бюджету внаслідок перевищення запланованих надходжень; прийняття рішення щодо скорочення видатків загального фонду бюджету вцілому на рік (секвестр); внесення змін до закону про Державний Бюджет або рішення про місцевий бюджет.

Контроль за виконанням кошторисів та планів асигнувань здійснюється як безпосереднім розпорядником, головним розпорядником, так і органами Державної казначейскої служби, при цьому показники визначаються наростаючим підсумком з початку року. З метою забезпечення контрою за цільовим спрямуванням бюджетних коштів казначейска служба здійснює: попередній контроль – на етапі реєстрації зобовязань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів; поточний контроль – у процесі оплати їх рахунків.