3. Предмет дослідження

Предмет дослідження – моральні цінності сучасної студентської молоді.

4. Об’єкт дослідження

Об’єкт дослідження – молодь ПолтНТУ віком від 18 до 21 року.

5. Гіпотези дослідження

• Сучасна студентська молодь не має цінностей, притаманних людям радянського виховання.

• Головними цінностями сучасної молоді є гроші та влада.

• Цінності сучасної молоді прямо залежать від місця народження та проживання.

• Сучасна молодь надає більшу перевагу матеріальним цінностям, ніж моральним.

• Відсутність моральних цінностей породжує безвідповідальність у вчинках та поведінці сучасної молоді.

• Темперамент має дуже важливе значення у формуванні поглядів молоді на матеріальні та моральні цінності.

6. Завдання дослідження

1. Визначити, які цінності притаманні сучасній студентській молоді.

2. Дізнатися, які цінності для сучасної молоді є головними.

3. Дослідити, як місце народження та проживання (міська або сільська молодь) впливає на цінності сучасної молоді.

4. Визначити, які місця в житті сучасної молоді посідають ті чи інші цінності.

5. Довести , що відсутність моральних цінностей породжує безвідповідальність сучасної молоді.

6. Визначити яким чином темперамент впливає на цінності молоді і чи впливає взагалі.

Іі. Методична частина

1. Метод дослідження

Методом даного соціологічного дослідження – є опитування, а саме – анкетування.

Опитування – це метод збору соціальної інформації про досліджуваний об'єкт під час безпосереднього (інтерв’ю) або опосередкованого (анкетування) спілкування соціолога з респондентом. Також використовується для вимірювання громадської думки з різних питань.

Анкетування — процес збору первинних матеріалів у соціологічних, економічних, демографічних, маркетингових та інших дослідженнях. Анкетування організовується спеціальними службами, лабораторіями, науково-дослідними підрозділами.

Загалом анкетування має кілька різновидів:

- очне та заочне,

- суцільне й вибіркове,

- відкрите та анонімне.

Очне анкетування передбачає одержання анкети безпосередньо з рук соціолога. Цей вид анкетування найнадійніший, гарантує добросовісне заповнення анкет, майже стовідсоткове їх повернення, але багато в чому залежить і від уміння соціолога встановити психологічний контакт з респондентами, створити сприятливу атмосферу при опитуванні.

Заочне анкетування полягає в розсиланні анкет й отриманні на них відповідей поштою. Воно дає змогу одночасно провести опитування на великій території. Водночас заочне анкетування має чимало недоліків: неповне повернення анкет, отримання відповіді не від тих, кому надсилались анкети, групове заповнення, використання порад інших осіб.

При суцільному анкетуванні бланки заповнюють усі особи визначеної категорії, а при вибірковому - тільки певна частина таких осіб. Достовірність в останньому випадку досягається через випадковий добір одиниць вибіркової сукупності та рівні можливості для кожної одиниці генеральної сукупності увійти до вибірки.

При відкритому анкетуванні респонденти вказують відомості про свою особу (прізвище, ім’я, по-батькові, час і місце народження, місце проживання, посаду), тож можливий елемент нещирості. При анонімному анкетуванні особа респондента залишається невідомою, що дає їй змогу бути більш щирою, а це підвищує репрезентативність інформації про неї.

2. Вибірка

Вибірка – районована (стратифікаційна).

Генеральна сукупність дослідження – всі студенти ПолтНТУ – 10 000 осіб , а вибіркова сукупність складає 120 осіб відібраних за районованою вибіркою.

Вибірка — це множина об'єктів, подій, зразків або сукупність вимірів, за допомогою визначеної процедури вибраних з статистичної популяції або генеральної сукупності для участі в дослідженні. Зазвичай, розміри популяції дуже великі, що робить прийняття до уваги всіх членів популяції непрактичним або неможливим. Вибірка представляє собою множину або сукупність певного обсягу, члени якої збираються і статистичні характеристики обчислюється таким чином, що в результаті можна зробити висновки або екстраполяцію із вибірки на всю популяцію або генеральну сукупність.

Районована (стратифікаційна) вибірка – це метод розділення генеральної сукупності на частини, групи, що відрізняються за ознакою, яка повинна впливати на досліджуване явище.