МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Семінарські заняття з методичними рекомендаціями

з навчальної дисципліни «Історія педагогіки»

для студентів І курсу напряму підготовки 6.010101 Дошкільна освіта

освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр

МОДУЛЬ І – 16 годин

Маріуполь, 2013

Пояснювальна записка

Семінарське заняття як одна з форм організації навчання в процесі історії педагогіки передбачає продовження, подальше вивчення і більш глибоке усвідомлення студентами теоретичних положень, які розглядалися під час лекцій. В обговоренні питань на семінарських заняттях активну участь беруть студенти. Вони виступають із доповідями, рефератами, презентаціями власних проектів. Обговорюють питання, дискутують під керівництвом викладача. Семінарські заняття забезпечують розвиток у студентів здатності осмислювати педагогічні явища в контексті історичних процесів, вироблення критичного ставлення до педагогічної спадщини минулого, виховання любові до педагогічної професії, формування ідеалу педагога дошкільної освіти на сонові яскравих прикладів життя і творчості відомих педагогів, розширення загального кругозору.

Семінари складаються із двох взаємопов’язаних ланок – самостійного вивчення студентами програмового матеріалу й обговорення на заняттях результатів власної пізнавальної діяльності. В процесі семінарських занять студенти вчаться працювати самостійно, формуються навички роботи з літературними джерелами, розвивається інтерес до предмету, формуються вміння аргументовано,доказово висловлюватися, мислити, знаходити зв’язки між теорією і практикою.

Протягом усього курсу історії педагогіки використовуються різні види семінарсько-практичних занять: семінари-бесіди, семінари-обговорення, комбіновані семінари, колоквіуми тощо.

Важливою умовою ефективного проведення семінарського заняття є підготовка студента до нього, яка передбачає ознайомлення з планом і відповідними методичними рекомендаціями до семінарського заняття; опрацювання матеріалу лекції за даною темою, вивчення літературних першоджерел, законодавчих документів, архівних матеріалів, методичної літератури та ін.

Студенти першого-другого курсів напряму підготовки «Дошкільна освіта» тільки починають вивчати історію педагогіки. Саме для таких студентів доречними будуть представлені нижче рекомендації щодо підготовки до семінарських занять:

• починати підготовку слід із вивчення плану семінарського заняття, який є збалансованою системою питань;

• важливим етапом підготовки до семінарського заняття є аналіз матеріалів лекції та ознайомлення з викладом теми у підручнику чи навчальному посібнику з історії педагогіки, тобто з тими джерелами інформації, де тема розкрита цілісно і впоєному обсязі;

• готуючись до семінару, слід опрацювати всі питання за планом, користуючись основою літературою і матеріалами лекцій;

• читання літератури обов’язково необхідно супроводжувати конспектами і виписками, при цьому доцільно розташовувати виписки у робочому зошиті, щоб їх було зручного використовувати під час відповіді на семінарі;

• провідне місце в підготовці до семінарсько-практичних занять належить безпосередньому вивченню й аналізу наукових праць класиків педагогіки, сучасних учених, документів в галузі освіти, архівних матеріалів тощо;

• насамперед необхідно вивчити історичні умови і причини, що спонукали автора до написання наукової праці, прагнучи зрозуміти структуру праці, загальний розвиток думок автора, напрям роботи;

• корисним є ознайомлення з критичною літературою, яка стосується цієї праці, а також з інформацією, що міститься в енциклопедичних довідниках, словниках, журналах, брошурах;

• вивчаючи і конспектуючи літературні джерела, за потреби варто повторно перечитувати їх окремі розділи, абзаци, звертися до довідникової літератури;

• необхідно знаходити найточніші відповіді – цитати на запропоновані запитання;

• вибираючи головні думки автора, слід пам’ятати,що цитата, вирвана з контексту, часто втрачає свій первісний зміст, нерідко набуваючи нового. Цитуючи намагайтеся не обривати і не змінювати думок автора;

• результати роботи з першоджерелами слід фіксувати окремому робочому зошиті у формі виписок і цитат.

Практичне заняття № 1

(4 години )

Тема: Особливості виховання та розвиток школи в Київській Русі

Мета: сформувати у студентів систему знань про особливості шкільного навчання у ІХ – ХІІІ столітті. Розвивати аналітичні здібності в процесі порівняння різних типів навчальних установ (школи грамоти, монастирські тощо). Вчити працювати в мікрогрупах, розробляти колективні проекти, аргументовано захищати їх.

Матеріал: листи цупкого паперу (4 шт.), олівці, фломастери, ластик, тощо.

Хід заняття:

Заняття містить теоретичне обговорення питань та виконання творчих завдань.

І частина – практична: в аудиторії організується практична робота над створенням художніх проектів. Студенти розподіляються на 4 мікрогрупи для виконання зазначених проектів. Кожна мікрогрупа вибирає керівника проекту, який відповідає за організацію роботи та її захист.

Проектні завдання для мікрогруп:

1. Тема: Основи виховання східних слов’ян.

Орієнтовна структурно-логічна схема (СРС) проекту:

• мета виховання;

• етапи раннього виховання дітей;

• н ародна педагогіка та її місце у вихованні східних слов’ян.

загадки прислів’я, казки народні звичаї, традиції

приказки

2. Тема: Зародження писемності та розвиток школи Київської Русі.

Орієнтовна структурно-логічна схема ( СРС) проекту:

• укріплення (консолідація) східнослов’янських князівств (причини виникнення держави);

• розповсюдження писемності у Київський Русі (УІІІ – ІХ ст.);

• християнство 988р. Та причини його вибору Руссю;

• глаголиця, кирилиця – українські абетки.

3. Тема: Розвиток школи в Київській Русі.

Орієнтовна структурно-логічна схема (СРС) проекту:

• причини розвитку грамотності серед населення (6 причин представити в художніх образах);

• типи шкіл:

  • книжного навчання;

  • монастирські школи;

  • школи грамоти;

  • кормильство.

Показати роль і місце вчителя (педагога) в освітньому процесі різних типів шкіл.

4. Тема: Зміст і методика шкільного навчання.

Орієнтовна структурно-логічна схема (СРС) проекту:

• н авчальні посібники, які використовувалися в школах Київської Русі;

Абетки Часослов Псалтир

• методи навчання читанню;

• зміст навчання дітей читанню, письму, арифметиці.

СХЕМА ЗАХИСТУ ПРОЕКТУ:

1. Вступна доповідь керівника проекту: про особливості роботи, розподіл завдань кожному учаснику мікрогрупи, головна ідея проекту.

2. Коментар кожного компоненту проекту.

3. Відповідь на запитання слухачів захисту.

Питання для самоконтролю:

1. Назвіть причини вибору Київською Руссю Християнства з Візантії.

2. Визначить різницю між кирилицею та глаголицею.

3. Назвіть причини розповсюдження писемності серед населення Київської Русі.

4. Назвіть основні засоби виховання східних слов’ян.

5. Які способи братання між однолітками існували у слов’ян?

6. Які елементи виховання слов’ян використовує сучасна педагогіка?

7. Назвіть типи шкіл, які існували в Київській Русі?