Основні поняття і визначення

Альтернативні проекти – проекти, існування яких виключає мож­ливість існування інших.

Акція – цінний папір, що засвідчує право її власника на володіння часткою статутного фонду акціонерного товариства і дає право на участь в управлінні ним і одержанні частини його прибутку.

Аналіз беззбитковості проекту – це методологія дослідження зв’язку обсягу ви­робництва, собівартості продукції та прибутку при зміні цих показників у процесі виробництва.

Ануїтет – це така послідовність грошових потоків, коли окремі види грошових потоків, що оцінюються у часі, здійснюються послідовно через певні інтервали часу та в рівних обсягах.

Безповоротні витрати – це вже зроблені витрати, які неможливо відшкодувати прийняттям чи неприйняттям даного проекту.

Взаємовиключні проекти – це такі проекти, прийняття одного з кот­рих виключає прийняття іншого.

Взаємопов'язані проекти – проекти, відхилення чи прийняття яких залежить від прийняття рішення про інші. Ці проекти оціню­ють як один та приймають єдине рішення.

Генеральний підрядник – юридична особа, пропозиція якої прийня­та замовником для реалізації проекту.

Грошовий потік – це різниця між грошовими надходженнями та витратами.

Довгострокові інвестиції – це вкладання капіталу на період більше за 1 рік.

Додаткові грошові потоки – це грошові потоки, що стосуються інве­стиційного проекту.

Дисконтна ставка – ставка відсотка (частка одиниці), за якою майбутня вартість грошей зводиться до її сучасної реальної вартості.

Дисконтування витрат і доходів – методика розрахунку сучасної вартості інвестиційних витрат і майбутніх зворотних грошових потоків з урахуванням зміни цінності коштів у часі.

Ефективний попит – це кількість конкретної продукції, яку спожи­вач може купити за певною ціною, на певному ринку, за пев­ний період.

Ефективність реальних інвестицій – поняття, що характеризує різні аспекти доходності інвестицій. Для їх визначення використовуються переважно методи, побудовані на дисконтуванні витрат і доходів.

Життєвий цикл проекту – час між моментом появи проек­ту (першими затратами на проект) та моментом його ліквідації (отриманням останніх вигод).

Зовнішні джерела формування інвестиційних ресурсів – позикові та залучені джерела фінансування інвестиційних проектів.

Загальний грошовий потік – це фактичні чисті грошові кошти, що надходять у фірму чи витрачаються нею протягом певного пе­ріоду.

Заміщувальні рішення – це рішення, прийняття яких тим чи іншим чином сприяє досягненню різних цілей.

Замовник проекту – головна зацікавлена у здійснені проекту та до­сягнення його мети особа, що буде користуватися його резуль­татами.

Інвестиція – господарська операція, що передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав і цінних паперів в обмін на кошти або майно.

Інвестиційна діяльність – послідовна сукупність дій її суб’єктів (інвесторів і учасників) по здійсненню інвестицій з метою одержання доходу чи прибутку або досягнення соціального ефекту.

Інвестиційна стратегія – формування системи довгострокових цілей інвестиційної діяльності й вибір найбільш ефективних шляхів їхнього досягнення.

Інвестиційний портфель – сукупність різних типів цінних паперів, емітованих різними компаніями, і придбаних відповідно до інвестиційної політики власника.

Інвестиційний проект – це інвестиційна акція, що передбачає вкладання певної кількості ресурсів, а саме інтелектуальних, фінансових, матеріальних, людських, для одержання запла­нованого результату та досягнення певних цілей в обумовлені строки.

Інвестиційні ресурси – це усі види грошових та інших активів, за­лучених для здійснення вкладень в об’єкти інвестування.

Інвестор проекту – юридична або фізична особа, що здійснює інвестиції у проект і за­цікавлена у максимізації прибутків від даного проекту.

Ініціатор проекту – це автор ідеї проекту, його попереднього об­грунтування та пропозицій щодо його здійснення.

Інноваційні проекти – це проекти пов’язані з трансформуванням наукових досліджень та розробок або інших науково-техніч­них досягнень у новий чи удосконалений продукт, впровадже­ний на ринок, у новий удосконалений технологічний процес, що використовується у практиці діяльності, або у новий підхід до соціальних послуг.

Капітальна (реальна) інвестиція – господарська операція, що передбачає придбання за кошти або майно будинків, споруд, інших об’єктів нерухомої власності, основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Керівник проекту – юридична особа, якій замовник та інвестор делегують повноваження щодо управління проектом: планування, контроль, та координацію дій учасників проекту.

Команда проекту – специфічна організаційна структура, очолюва­на керівником проекту, що створюється на період здійснення проекту.

Контрактор проекту – особа, що за угодою із замовником бере на себе відповідальність за виконання певних робіт за проектом.

Короткострокові інвестиції – це вкладання капіталу на період не більше одного року (короткострокові депозитні вклади тощо).

Кумулятивний грошовий потік – це сукупна цінність чистих грошових потоків за проектом протягом його життєвого циклу.

Ліквідність інвестицій – здатність об’єктів інвестування бути реалізованими протягом короткого часу без втрати реальної вартості.

Ліцензори – організації, що видають ліцензії на право володіння земельною ділянкою, проведення торгів, виконання певних видів робіт та послуг, тощо.

Майбутня вартість грошей – це цінність інвестованих в теперішньому часі коштів, в яку вони обернуться через певний період часу з ура­хуванням певної ставки проценту (розраховується за формулою складних відсотків).

Малі проект – це невеликі за масштабом, прості та обмежені об­сягами проекти.

Маржинальний дохід на одиницю продукції – це різниця між ціною одиниці продукції та середніми змінними витратами.

Мегапроекти – це цільові програми, що містять декілька взаємо­пов’язаних проектів, що об’єднані однією метою, ресурсами та часом.

Мета проекту – це бажаний та доведений результат, досягнутий у межах певного строку при заданих умовах реалізації проекту.

Місія – це генеральна ціль проекту, чітко визначена умова його існування.

Незалежні проекти – проекти, відхилення чи прийняття яких не впливає на прийняття рішення про інші.

Непрямі інвестиції – це інвестування, опосередковане іншими осо­бами, — інвестиційними або фінансовими посередниками.

Неявні вигоди – це неодержані доходи від найкращого аль­тернативного використання активу, внаслідок чого відбув­ся неявний грошовий приплив.

Номінальна ставка – це норма прибутку, яка включає в себе інфля­цію.

Номінальна сума грошових коштів – це їхня оцінка без урахування зміни покупної спроможності грошей.

Ноу-хау – сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, виробничого досвіду, які необхідні для організації певного виду виробництва, але не запатентовані.

Облігація – цінний папір, що засвідчує факт заборгованості і зобов’язання боржника виплатити кредитору певний відсоток від боргу і погасити борг після закінчення визначеного періоду.

Операційний грошовий потік – це фактичні надходження або витра­ти грошових коштів у результаті поточної (операційної) діяль­ності фірми.

Опціон – це угода про продаж або купівлю права на купівлю або продаж ф'ючерсного контракту до визначеної дати за обгово­реною ціною, з оплатою покупцем відповідної премії.

Органи влади – сторона, що як учасник проекту задовільнює свої інтереси шляхом одержання податків з учасників проекту, висуває вимоги до безпечності та екологічності продукції, яку може купити потенціальний споживач з урахуванням його доходів, протекціоністської політики та інших факторів.

Показники фінансово-економічної ефективності інвестиційного проекту за методологією UNIDO – чиста сучасна вартість, індекс рентабельності, внутрішня норма прибутку проекту.

Портфельна інвестиція  фінансова інвестиція, що передбачає придбання цінних паперів і інших фінансових інструментів за кошти на біржовому ринку.

Проект – це комплекс взаємопов’язаних заходів, розроблених для досягнення певних цілей протягом заданого часу при встанов­лених ресурсних обмеженнях.

Проекти реального інвестування – здійснюються на основі інвесту­вання в реальні активи (основні фонди, підприємства тощо).

Простий відсоток – сума, що нараховується на первісну (теперіш­ню) вартість у кінці кожного періоду виплат, обумовленого умовами вкладання грошових коштів.

Пряма інвестиція – фінансова інвестиція, що передбачає внесення коштів чи майна безпосередньо в статутний фонд юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою. Прямі інвестиції звичайно здійснюються без інвестиційних посередників.

Реалізація проекту – це виконання необхідних робіт для досягнен­ня цілей проекту.

Реальна цінність грошових коштів – це їхня оцінка з урахуванням зміни покупної спроможності грошей під впливом інфляції.

Реальні інвестиції – вкладання коштів у реальні активи, як матері­альні, так і нематеріальні (іноді вкладення коштів у нематері­альні активи, пов’язані з науково-технічним прогресом, ха­рактеризують як інноваційні інвестиції).

Реінвестиція  господарська операція, що передбачає здійснення капітальних чи фінансових інвестицій за рахунок доходу (прибутку), отриманого від раніше виконаних інвестиційних операцій.

Ризики інвестиційного проекту – імовірність визначеного рівня утрат фірмою частини своїх ресурсів, недоодержання доходів або поява додаткових витрат при реалізації інвестиційного проекту.

Ризик втрати доходу – один з рівнів ризику, який називається критичним і полягає у можливості втрати очікуваної суми доходу за інвестиційним проектом, що розглядається.

Ризик втрати прибутку – рівень ризику, який вважається допустимим і полягає в можливості втрати очікуваної суми чистого прибутку.

Ризик втрати капіталу – найвищий рівень ризику, який називається катастрофічним і полягає в можливості втрати власних активів у результаті банкрутства.

Ринок реальних активів – ринок, що пропонує інвестиційні товари і послуги: нерухомість, земельні ділянки під забудову (іпотечний ринок); устаткування, будівельні матеріали, дослідницькі, конструкторські, будівельні, монтажні, пуско- налагоджувальні та інші роботи і послуги (підрядний ринок); нові технології, ліцензії, патенти на винаходи і відкриття, досвід, знання, “ноу-хау” (ринок інтелектуальних цінностей), робочу силу.

Ринок фінансових активів підрозділяється на грошовий ринок (ринок цінних паперів  боргових зобов’язань термінами погашення менш одного року), ринок капіталів (довгострокових цінних паперів і корпоративних акцій) і кредитний ринок (боргових зобов’язань по довгострокових кредитах).

Синергетичні проекти – це проекти, прийняття одного з котрих збільшує ефективність прийняття іншого.

Складний відсоток – сума приросту грошових коштів, що утво­рюється за умов, коли сума простого відсотку не сплачується наприкінці кожного періоду, а приєднується до суми основно­го внеску та наступного періоду сама приносить дохід.

Складні проекти – це проекти у яких присутня наявність технічних, організаційних або ресурсних завдань, рішення яких передбачає нетривіальні підходи та підвищенні витрати на їхнє вирішення.

Стратегія діяльності підприємства – це формування довгостроко­вих цілей і розробка шляхів їхньої реалізації.

Стратегія проекту – генеральний напрямок дій з ціллю одержання визначених місій і системою цілей резуль­татів проекту.

Страхування – це відносини із захисту майнових інтересів госпо­дарських суб’єктів і громадян при настанні визначених подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів, страхових внесків (страхових премій).

Субконтрактор проекту — вступає в договірні відношення з контрактором або субконтрактором більш високого рівня.

Теперішня вартість грошей являє собою суму майбутніх грошових надходжень, приведених до теперішнього періоду за допомо­гою певної процентної ставки, яку називають дисконтною.

Точка беззбитковості – це обсяг реалізації, при якому доходи під­приємства дорівнюють його витратам.

Традиційний грошовий потік – це сума чистого доходу та нарахова­ної амортизації.

Управління проектами – це методологія організації, планування, керівництва, координації трудових, фінансових та матеріаль­но-технічних ресурсів протягом проектного циклу, спрямова­на на ефективне досягнення його цілей шляхом застосування сучасних методів, техніки та технології управління для досяг­нення певних результатів щодо складу та обсягу робіт, вар­тості, часу, якості та задоволення учасників проекту.

Учасники проекту – юридичні та фізичні особи, що забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на основі доручення інвестора.

Фінансова інвестиція – господарська операція, що передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів чи інших фінансових інструментів.

Фінансові інвестиції – вкладення коштів у різноманітні фінансові інструменти (активи).

Фінансові проекти – здійснюються на основі фінансових інвес­тицій, під якими слід розуміти вкладання коштів у різно­манітні фінансові інструменти, серед яких найбільшу частку займають цінні папери.

Ф’ючерсний контракт – угода між продавцем і покупцем фізично­го товару або фінансового активу, з одного боку, і кліринговою палатою ф’ючерсної біржі – з іншого.

Хеджування – система укладання термінових контрактів і угод, що враховує можливість у майбутньому зміни курсів (цін), які зустрічні тим, що несуть ризик.

Чистий грошовий потік – це загальні зміни у залишках грошових коштів фірми за певний період.

Цінні папери – грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником, мають юридичну силу, складені за встановленою формою і дають їх володарям однобічний набір прав по відношенню до осіб, що випустили ці документи (емітентів цінних паперів).

Рекомендована і використана література.

1. Про інвестиційну діяльність: Закон України // Відомості Верховної Ради, 1992, № 10, ст. 138; 1998, №33, ст. 226; 1999, №31, ст. 248.

2. Про інноваційну діяльність: Закон України // Відомості Верховної Ради, 2002, № 36, ст. 266 .

3. Верба О. А., Загородніх О. А. Проектний аналіз: Підручник.- К.: КНЕУ, 2000. – 322 с.

4. Конспект лекцій з дисципліни “Проектний аналіз”, для студентів заочної форми навчання напрямку підготовки 6.030 504 “Економіка підприємства” варіативний напрямок підготовки “Економіка паливо-енергетичного комплексу ”. / Лисяков В. П. Донецьк, ДонНТУ, 2011. – 104 с.

5. Экономика промышленного предприятия: Учеб. пособие / Под ред. проф. Ф. И. Евдокимова, проф. Т. Б. Надтоки. – Изд.2-е, перераб. и доп. – Донецк: «Друк-Инфо», 2005. – 434 с.

6. Воркут Т. А. Проектний аналіз: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, що навчаються за напрямком “Транспортні технології”. К.: Український Центр духовної культури, 2000. – 440 с.

7. Чорна М. В. Проектний аналіз: навчальний посібник. – Харків, Консум, 2003. – 228 с.

8. Липсиц И.В., Коссов В.В. Инвестиционный проект методы подготовки и анализа. М.: Издательство БЕК, 1996. – 304 с.

9. Конспект лекцій з дисципліни “Фінанси, грошовий обіг та кредит: Інвестування” для студентів спеціальності 7.050107 “Економіка підприємства“ спеціалізацій “Економіка гірничої промисловості”, “Маркетинг підприємства” денної і заочної форм навчання / Лисяков В. П. Донецьк, ДонНТУ, “ДРУК- ІНФО”, 2006. – 107 с.