9.4. Правовий аналіз

Завданням правового аналізу є насамперед розгляд право­вих та організаційних аспектів проектної діяльності. Вплив державної політики на інвестиційні процеси з ча­сом суттєво зростає, що стосується:

- вибору точки розміщення; - придбання технології;

- придбання обладнання тощо.

Особливостями сучасного розвитку є децентралізація промислового виробництва. Ця тенденція характерна для промислово розвинутих країн, де однією з головних задач є зменшення забрудненості оточуючого середовища в районах промислової концентрації шляхом виносу частини промис­лових підприємств за межу великих міст. Державна політи­ка, як правило, стимулює цей процес шляхом надання різ­них пільг, стимулювання при вкладанні інвестицій, але при цьому може не носити характеру обмеження промислового росту в окремих районах. В деяких країнах визначено гео­графічні зони, в яких розміщення підприємств фінансово стимулюється (надаються прямі державні субсидії). Це слід ураховувати при виборі варіанта проекту.

У районах, в яких передбачається розвиток курортних зон, громадського будівництва, розробка корисних копалин, вжива­ються економічні заходи з обмеження будівництва промисло­вих об'єктів або приймаються законодавчі акти по припинен­ню нового будівництва таких підприємств. Особливо подібні за­борони можуть відноситися до іноземних інвестицій. Державна політика може як визначати місця розміщення об'єктів, так й розосереджувати підприємства по регіонах.

Крім того, слід ураховувати місцеві нормативи гранич­них викидів шкідливих речовин в оточуюче середовище. Для полегшення підготовки рішення вказаних питань замовни­ку або інвестору потрібно мати у власному розпорядженні списки різних представників національної або місцевої вла­ди, із якими будуть вирішуватися питання енерго-, водопо­стачання, положень про будівництво, фінансові питання, заходи щодо безпеки та ін.

Також по варіантах розміщення об'єктів слід розрахову­вати величину податків, що відраховуються з доходів корпо­рацій, фірм, податків з населення, акцизних зборів, податків на придбання майна та інших національних та місцевих по­датків, митних зборів, амортизаційних норм, а також сти­мулів та пільг, що передбаченні при розвитку нових вироб­ництв, рішенні соціально-економічних завдань тощо. Слід ураховувати, що по районах вони можуть суттєво відрізня­тися, що є важливим фактором при виборі місця розміщен­ня об'єктів. Доцільно урахувати також особливості законо­давства в галузі будівництва та ін.

9. 5. Соціальний аналіз

Метою соціального аналізу є визначення прийнятності ва­ріантів реалізації проекту з погляду користувачів, населен­ня регіону, де здійснюється проект, розробка стратегії реа­лізації проекту, що дає змогу здобути підтримку населення, досягти цілей проекту та поліпшити характеристики його соціального середовища.

Соціальний аналіз зосереджуєть­ся на наступних основних аспектах:

1. Соціокультурні та демографічні характеристики насе­лення, якого торкається проект, його кількісні характерис­тики і соціальна структура, включаючи розподіл за етнічними, племінними і класовими ознаками.

2. Форми виробничої самоорганізації населення в районі реалізації проекту, включаючи структуру родин (наявність робочої сили, форми землеволодіння, доступ до ресурсів і регулювання їхнього використання).

3. Прийнятність проекту з погляду місцевої культури, а саме здатність проекту адаптуватися щодо існуючих соціальних норм і, разом із тим, приводити до потрібних змін у по­водженні людей і їхньому сприйнятті власних нестатків.

4. Зацікавленість у проекті місцевого населення і реалізуючих проект організацій, їхня безупинна участь у всіх стадіях проектного циклу починаючи з розробки й аж до його успіш­ного здійснення, експлуатації і технічного обслуговування.

Комплексний підхід до оцінки проекту передбачає виз­начення впливу проекту на людей, що беруть у ньому участь, користуються його результатами, одержують відповідні ви­годи, на виробників, постачальників та інших учасників проекту. Доволі часто нехтування соціальними аспектами проекту призводить до невдач, оскільки він заходить у супе­речність із традиційними цінностями, не бере до уваги со­ціальну організацію людей, їх мотивацію до реалізації проекту. Особливістю соціального аналізу є неможливість кількісної характеристики багатьох соціальних змін та ре­зультатів, що супроводять проект. Оцінка результатів про­екту різними соціальними групами може бути діаметрально протилежною, оскільки йдеться про суб’єктивні інтереси.

Соціальний аналіз передбачає не лише фіксацію існуючого рівня соціальних умов, але й прогнозування змін їх показників під впливом проекту.