8. Аналіз беззбитковості проекту

Аналіз беззбитковості є популярною методикою, яка широко використовується для аналізу співвідношення між обсягом про­дажу та прибутковістю. Усі показники беззбитковості мають спіль­ну мету: необхідно отримати відповідь на запитання, наскільки погано повинні йти справи з продажем товару, щоб проект почав завдавати збитків.

Визначення точок беззбитковості виробництва є найбільш поширеним методом визначення допустимого обсягу виробництва. Основними цілями аналізу беззбитковості є:

- оцінка структури затрат за проектом та можливість управління затратами;

- визначення раціональності обраного масштабу виробництва та допустимі можливості зменшення обсягів виробництва;

- аналіз передбачуваної ціни на продукцію проекту в порівнянні з тими цінами, які можуть складатися на ринку;

- визначення запасу фінансової міцності проекту при коливанні обсягу виробництва.

В проектному аналізі розрізняють грошову, бухгалтерську і фінансову точки беззбитковості. Вони визначаються на певний часовий період: рік, квартал і т. п.

Визначення беззбитковості проекту базується на різниці в залежності постійних та змінних витрат від обсягу виробництва і реалізації продукції. За визначенням змінні витрати змінюються разом зі зміною обсягу випуску продукції і дорівнюють нулю, якщо обсяг випуску дорів­нює нулю. Наприклад, прямі витрати на оплату праці та витрати матеріалів завжди залежать до змінних витрат. Це легко пояснити, бо якщо завтра припиниться виробництво, то витрати на заробітну плату та матеріали будуть відсутні. Припустимо, що середні змінні витрати (змінні ви­трати на одиницю продукції) мають постійну величину. Це озна­чає, що загальні змінні витрати (ЗВ_з) дорівнюватимуть витратам на одиницю (а_з), помноженим на кількість продукції (V). Інакше кажучи, співвідношення між загальними змінними витратами , ви­тратами на одиницю продукції та кількістю продукції (V) мо­же бути виражено так:

загальні змінні витрати = кількість продукції * змінні витрати на одиницю продукції

:

ЗВ_з = (а_з) * V (8.1)

Постійні витрати не змінюються протягом певного часу. Тобто на відміну від змінних витрат, вони не залежать від обсягу продукції, яка виробляється протягом певного періоду часу (в усякому разі, від обсягу продажу продукції певного асортименту).

Наприклад, витрати на використання і ремонт виробничого обладнання, освітлення та опалення виробничих приміщень, заробітна плата керівників та службовців підприємства належать до постійних витрат протягом певного періоду часу. Звичайно, постійні витрати не є постійними назавжди. Вони є постійними тільки протягом певного періоду, скажімо місяця або кварталу. За цей час може змінитися парк виробничих машин або рівень оплати праці керів­ників. Загальні витрати (В) для даного обсягу виробництва продук­ції є сумою змінних витрат (ЗВ) та постійних витрат (ПВ):

В = ЗВ +ПВ, грн. (8.2)

Підставивши сюди значення загальних змінних витрат з формули (7.1), отримаємо

В = а_з * V + ЗП, грн. (8.3)

Дохід від реалізації продукції в залежності від її обсягу визначається

Д = Ц * V, грн. (8.4)

де Ц – прогнозна ціна одиниці продукції проекту, грн. / од.

В точці беззбитковості дохід має бути рівним витратам. Бухгалтерська точка беззбитковості (позначимо її V_Б ) – це такий обсяг виробництва і реалізації продукції, при якому відшкодовуються всі витрати (змінні і постійні), але прибутку немає. Вона визначається із рівняння

Ц *V_Б = а_з V + ЗП (8.5)

Звідси

, од. (8.6)

де V_Б – бухгалтерська точка беззбитковості, од.

Серед повних витрат є своєрідні витрати – амортизація основних фондів. Фактично в звітному періоді таких витрат не було, вони зроблені раніше в процесі здійснення інвестиції, а в звітному періоді амортизація має розрахунковими частками повертати інвестований капітал. Призначення амортизації – накопичення коштів для відтворення зношених основних фондів. При скрутному фінансовому стані ці кошти тимчасово можуть бути використані підприємством для інших цілей. Тому критичним є такий обсяг виробництва, коли не відшкодовується амортизація, він має назву грошова точка беззбитковості і розраховується за формулою

, од. (8.7)

де V_Г – грошова точка беззбитковості, од.

Над­ходження від проекту в готівковій точці беззбитковості тільки покривають постійні витрати за цим проектом. У такій ситуації проект не приносить ніякої віддачі, тобто сума збитків дорівнює сумі початко­вих інвестицій. Тому фінансових менеджерів надзвичайно цікавить фінансова точка беззбитковості – такий обсяг виробництва і реалізації продукції, що враховує величину постійних витрат і щорічні ануїтетні платежі, які дають змогу повернути в майбутньому інвестований капітал разом з розрахунковим прибутком.

Фінансова точка беззбитковості розраховується по формулі

, од. (8.8)

де V_Ф – фінансова точка беззбитковості, од.;

F – ануїтетний платіж, який повертає в майбутньому інвестований капітал разом з розрахунковим прибутком, грн. Він може бути розрахований

грн. , (8.9)

де ∑I – сумарна вартість інвестицій, вкладаються в проект, грн.;

– сучасна вартість ануїтету в 1 грн. за n років при ставці дисконту k.

Вона розраховується по формулі

грн., (8.10)

Таким чином, фінансова точка беззбитковості визначається

од. (8.11)