Сутність та види фінансових ризиків
Як економічна категорія ризик означає імовірність виникнення непередбачуваних втрат (зменшення або повна втрата прибутку, недоотримання запланованих доходів, виникнення непередбачуваних витрат, втрата частини доходів або всього власного капіталу) в ситуації невизначеності умов фінансово-господарської діяльності. Глибше зрозуміти економічну сутність ризику можна за допомогою його класифікації за певними ознаками (рис. 9.1).
Залежно від тривалості впливу негативних факторів на фінансові результати підприємства всі ризики можна класифікувати на:
довгострокові ризики (пов'язані зі стійкими негативними тенденціями економічного розвитку);
короткострокові ризики (пов'язані зі зміною ринкової кон'юнктури).
Залежно від причини виникнення ризики бувають систематичними і несистематичними.
Систематичні ризики — це ризики, які не залежать від фінансово-господарської діяльності підприємства, а існують об'єктивно на загальнодержавному рівні (інфляційний ризик, процентний, валютний, податковий, інвестиційний ризик при зміні макроекономічних умов інвестування).
Несистематичні (специфічні) ризики безпосередньо залежать від фінансово-господарської діяльності підприємства і виникають, як правило, при допущенні помилок суб'єктами управління.
Методи зміни обсягів статутного капіталу
Величина статутного капіталу акціонерного товариства може збільшуватись або зменшуватись. Рішення про проведення зміни статутного капіталу приймаються загальними зборами акціонерів або правлінням. Правління може прийняти рішення про зміни статутного капіталу на суму, яка не перевищу є 1/3 від його величини тільки в тому разі, якщо це передбачено статутом акціонерного товариства.
З метою збільшення статутного капіталу акціонерного товариства використовуються такі способи:
– випуск нових акцій того самого номіналу;
– збільшення номінальної вартості однієї акції (за їх незмінної кількості).
Випуск додаткової кількості акцій з метою збільшення величини статутного капіталу може здійснюватись за допомогою застосування будь-якого з вищезазначених джерел збільшення статутного капіталу. А збільшення номінальної вартості акцій використовується тільки у випадку реструктуризації власного капіталу акціонерного товариства і проведення індексації статутного капіталу. При збільшенні статутного капіталу за допомогою першого способу випускаються і розміщуються (на умовах передбачених емітентом) додаткові акції.
У випадках, коли підприємство має збитки і джерела їх покриття відсутні, збори акціонерів можуть прийняти рішення про зменшення величини статутного капіталу. Для цього емітент має одержати від акціонерів безкоштовно частину своїх акцій або викупити їх за цінами, нижчими за номінальні. Результатом буде одержання санаційного прибутку, що може стати джерелом фінансування збитків підприємства.
Величина статутного капіталу акціонерного товариства може бути зменшена такими способами:
1. Зменшенням номінальної вартості акцій (проведеннями їх деномінації).
2. Зменшенням кількості акцій (за їх незмінної номінальної вартості) шляхом викупу їх в акціонерів і анулювання.