Предмет фінансового права

Як галузь права фінансове право належить до публічних галузей. Однак його публічний характер передбачає свій предмет регулюван­ня, особливості методу, які не властиві іншим галузям, і цим виокремлюють царину однорідних суспільних відносин.

Предметом галузі права є коло суспільних відносин, що регулюються цією галуззю права.

Предмет фінансового права становлять суспільні відносини, що виникають у процесі фінансової діяльності держави й територіальних громад, тобто відносини щодо формування, розподілу й використання централізованих і децентралізованих фондів коштів з метою реалізації функцій держави¹.

Характерні риси відносин, що становлять предмет фінансового права:

Відносини, що становлять предмет фінансового права, відрізняються низкою рис:

1. складаються в сфері фінансової діяльності держави;

2. реалізуються в процесі руху (формування, розподілу й використання) грошових фондів публічного характеру;

3. об'єктом відносин є грошові фонди держави й терито­ріальних громад;

4) припускають виключну роль держави в цих відносинах.

Аналізуючи предмет фінансового регулювання, потрібно враховувати фундаментальне положення Ю. А. Ровинського про зміст фінансових правовідносин як владно-майнових, яке використовують у роботах практично всі фахівці в цій галузі й через загальновідомість найчастіше навіть без виносок. Але потрібно звернути увагу саме на нерозривність відносин влади й специфічних майнових відносин, регулювання яких здійсню­ється як єдине ціле. Показовим щодо цього є порівняння з ад­міністративними й цивільними правовідносинами. Саме в них дуже часто розчиняються, змішуються фінансово-правові відно­сини, але розмежування цих галузей і повинне будуватися саме з погляду владно-майнових відносин.

Адміністративні правовідносини — владні.

Цивільні правовідносини — майнові.

Фінансові правовідносини — владно-майнові.

Якщо адміністративно-правове регулювання спрямовано на управління державою певними галузями, цивільно-правове — охоплює майнові відносини, то фінансово-правове регулюван­ня визначено:

• з одного боку, майновим характером особливого роду, який визначено тим, що власником майна є держава, й існує це майно в специфічній формі — централізованих і децентралізо­ваних грошових фондів;

• з іншого боку, владним характером, який визначено тим, що реалізацію владних повноважень здійснює сам власник коштів. Саме єдність владно-майнових засад і дозволяє відме­жувати фінансово-правові відносини, визначити їхню єдність і на основі такого підходу відмежувати однорідні відносини, що є предметом регулювання.

2. Метод та система фінансового права. Методи фінансового права

Крім особливостей предмета фінансового права, важливим критерієм під час визначення природи галузі права, її місця в системі права виступає метод правового регулювання, під яким розуміють сукупність прийомів, способів впливу права на суспільні відносини.

Метод фінансово-правового регулювання є підставою для відмежовування фінансового права від інших галузей.

Метод правового регулювання реалізують також ступенем впливу на поведінку учасників суспільних відно­син, на характер їх взаємозв'язків. Кожному методу правового регулювання властиві риси, сукупністю яких і досягають зав­дань і мети правової регламентації.