Методичні рекомендації до написання «Психологічного портрета»

1. Загальні положення

Психологічний портрет – це опис деяких особливостей характеру людини, які впливають на її поведінку та світосприймання.

Метою написання психологічного портрета студентами є, по-перше, розширення самопізнання, тобто формування об’єктивної, адекватної самооцінки своїх особистісних і професійних якостей. По-друге, формування правильної оцінки свого психічного стану, подолання помилкових стереотипів сприймання себе та інших. По-третє, пошук путей самовизначення в суспільстві, особистісного і професійного зростання.

Написання психологічного портрета ґрунтується на проведенні самостійного дослідження з використанням рекомендованих психодіагностичних методик і тестів. Для проведення психологічного дослідження студентам пропонується блок таких методик:

- Методика виміру ригідності;

- Методика «Самооцінка психичних станів» (за Г. Айзенком);

• Тест «Чи знаєте Ви себе ?»;

• Тест «Чи піддаєтеся Ви чужому впливу?»;

• Шкала самооцінки;

• Тест на товариськість (за В.Ф. Ряховським);

- Методика «Визначення найкращого типу майбутньої професії»

(за Е. А. Клімовим).

Особливістю цих психодіагностичних методик є те, що вони достатньо легкі в обробці поданого в них діагностичного матеріалу, мають однозначну інтерпретацію та не потребують загальних знань з психодіагностики та спеціальної підготовки щодо опанування тією чи іншою методикою. Такі особливості дозволяють використовувати ці методики дослідниками-непсихологами як для самоаналізу, так і для проведення досліджень деяких особливостей характеру інших людей.

Важливо пам’ятати: робота з психологічними методиками потребує додержання етичних принципів і правил. До таких принципів належать:

1. Необхідність донести до усвідомлення людини, якій пропонують взяти участь у дослідженні, мету цього дослідження.

2. Добровільність участі випробуваного в такому дослідженні: будь-яка людина має право відмовиться від участі в психологічному дослідженні чи експерименті, щоб захистити себе від небажаного втручання в свій внутрішній світ.

3. Коректність і тактовність формулювання результатів дослідження.

4. Дослідник-нефахівець не має права пропонувати випробуваному будь-які рекомендації щодо його особистості, а також використовувати результати дослідження з будь-якою іншою метою (працевлаштування, кадрові переміщення тощо) без консультації з психологом-консультантом, тобто дослідження, яке він проводить, може бути лише констатуючим.

2. Особливості роботи з психодіагностичними методиками

Рекомендується перед початком дослідження уважно вивчити пропоновані психодіагностичні методики, щоб, по-перше, з’ясувати які саме особливості характеру людини вивчає та чи інша методика. По-друге, виявити особливості роботи з тією чи іншою методикою і особливості обробці отриманих даних. Нарешті, необхідно чітко зрозуміти інтерпретацію результатів дослідження, яку пропонують автори методики.

Слід звернути увагу на те, що в деяких методиках, наприклад, у методиці «Вимір ригідності», виділяється так звана «шкала неправди». Даний показник вказує на щирість відповідей випробуваного. Якщо за цією шкалою отримано велику кількість балів, то це свідчить про те, що випробуваний не щиро відповідав на питання методики, і тому отримані результати не можуть бути достовірними, що слід враховувати при написанні психологічного портрета.

Вивчив особливості роботи з кожною із пропонованих методик, можна починати дослідження.

Необхідно пам’ятати, що будь-яке дослідження починається з самого себе, тобто, перш ніж пропонувати взяти участь у дослідженні комусь з інших, важливо провести його на самому себе, щоб чітко зрозуміти, як слід працювати з кожною із методик і, крім того, виявити психологічні особливості власного характеру, що дозволить враховувати їх у подальшої життєдіяльності.

У разі виникнення будь-яких труднощів, пов’язаних, наприклад, з особливостями обробки результатів дослідження чи з інтерпретацією отриманих даних, необхідно звертатися за допомогою до психолога-консультанта, який керує цим видом самостійної роботи.