Питання для роздуму, самоперевірки, повторення

1. Як Ви розумієте поняття "громадянське суспільство"?

2. Які ознаки характеризують громадянське суспільство?

3. Як, на Вашу думку, впливає на громадянське суспільство існуючий в державі політичний режим?

4. Які інститути громадянського суспільства Ви можете назвати?

5. Що первинне: громадянське суспільство чи правова держава?

6. Коли розпочалося дослідження громадянського суспільства?

7. Чим відрізняються трактування громадянського суспільства античними мис­лителями та вченими Нового часу?

8. Хто родоначальник сучасної теорії громадянського суспільства?

9. Як розглядали громадянське суспільство марксисти?

10. Хто з українських мислителів приділив увагу проблемам громадянського суспільства?

11. У чому відмінність масового суспільства від громадянського?

12. Які риси масового суспільства?

13. Які особливості формування громадянського суспільства в Україні?

Тема 12

ПОЛІТИЧНІ РЕЖИМИ

На зустрічі з депутатом виборці за­питують:

• Яка різниця між: демократією та диктатурою?

• Демократія - це коли народ відкри­то виявляє невдоволення своїм урядом. Диктатура - це коли народ відкрито виявляє невдоволення чужим урядом...

Політичний анекдот

• Сутність політичного режиму та його типи • Характерні ознаки демократичного, авторитарного та тоталітарного політичних режимів • Полі­тичний режим сучасної України

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні вміти:

визначати сутність політичного„режиму;

виділяти та характеризувати види політичного режиму;

аналізувати основні критерії виділення політичного режиму в окре­мий тип;

класифікувати політичні режими;

порівнювати демократичний, авторитарний та тоталітарний режим;

описати політичний режим сучасної України.

Ключові поняття та терміни поняття та терміни
• політичний режим	• тоталітаризм
• авторитарний режим	• авторитаризм
• демократичний режим	• охлократичний режим
• тоталітарний режим	• автократичний режим
• анархічний режим	• класократичний режим
• фашизм	• націонал-соціалізм
• комунізм	• "змішаний" політичний режим
• теократія	• султанізм
• персональні тиранії	• абсолютні монархії
• Х.Арендт	• Б.Муссоліні

.1. Сутність політичного режиму та його типи. Політичний режим - це сукупність характерних для певного типу держави політичних відносин, засобів і методів реалізації влади, наявних стосунків між державною владою і суспіль­ством, панівних форм ідеології, соціальних і класових взаємовідносин, стану політичної культури суспільства. Відомий польський політолог Є. Вятр під полі­тичним режимом розуміє "систему конституційних (законних) порядків і кон­кретне втілення цієї системи на практиці". Французький політолог М. Дюверже кваліфікує політичний режим як "певне поєднання системи партій, способу голосування, однієї чи кількох груп тиску".

Зміст політичного режиму визначається взаєминами між двома політичними субстанціями - владою і свободою. Саме обсяг повноважень влади, способи і методи її діяльності, ступінь свободи індивідів дозволяють належно оцінити ха­рактер існуючого у певному суспільстві політичного режиму.

Значну увагу характеристиці політичних режимів приділяв у своїх пра­цях Аристотель. Він поділив режими на правильні (монархія, аристократія, політея) і неправильні (тиранія, олігархія, демократія): при правильному ре­жимі влада використовується для загального блага, а при неправильному -для задоволення приватних інтересів правлячої групи. Еволюція політич­них режимів має свою послідовність, відповідні цикли: монархія - аристок­ратія - олігархія - тиранія - демократія - республіка (політея).

У XVI ст. французький мислитель Ж. Боден, опираючись на ідеї Аристотеля, у праці “ Республіка " класифікує політичні режими на: 1) монархію (вер­ховна влада належить одній особі); 2) аристократію (при владі знаходиться менша частка населення); 3) народну державу чи республіку (весь народ бере участь у здійсненні влади).

Існують основні критерії виділення політичного режиму в окремий тип. З виділених критеріїв(дме. схему 9) можна зробити висновок, що політичні режими розрізняються на основі аналізу співвідношення та взаємодії дер­жави і громадянського суспільства.

В. Якушик пропонує таку класифікацію політичних режимів:

1. режими постійні та тимчасові;

2. режими нормального та надзвичайного функціонування;

3. конституційні та неконституційні;

4) режими функціонування правової держави, режими революційної законності та режими свавілля

(відсутність законності);

5. світські, релігійні, атеїстичні;

6. безпартійні, одно-, дво- та багатопартійні;

7. цивільні та воєнні;

8) режими, що мають досить стабільну та на­дійну внутрішню опору та такі, що потребують постійно підтримки з-зовні;

9) режими, котрі опираються лише на національні інститути влади, та такі, що підтримуються за допомогою діючих на території країни політичних інсти­тутів, які представляють закордонні сили;

10) режими, що мають реальною постійною і активною сферами своєї діяльності увесь світ, та такі, котрі у своїй діяльності фактично обмежені рамками своєї країни і мають лише окремі компоненти загальнопланетарної системи забез­печення національних інтересів.

У сучасних умовах політичні режими частіше за все класифікують на авторитарні, тоталітарні та демократичні. Іноді в окрему групу дослід­ники виділяють фашистські режими у різноманітних формах їх прояву.

12.2. Характерні ознаки демократичного, авторитарного та тоталітарного політичних режимів. Характерною особливістю демократичного режиму є децентралізація, роззосередження влади між громадянами держави з метою надання їм можливості рівномірного впливу на функціонування владних органів. Це форма організації суспільно-політичного життя, заснованого на принципах рівноправності його членів, періодичної виборності органів дер­жавного управління і прийняття рішень у відповідності з волею більшості.

Демократичний режим характеризує: > виборність найважливіших органів політичної влади;

► вирішення найголовніших політичних проблем відповідно до волевияв­лення більшості громадян;

► формальне визнання народу джерелом влади, сувереном у державі;

• юридична рівність громадян;

• високий ступінь реалізації прав людини;

• пріоритет прав людини над правами держави;

• розподіл влади з метою недопущення її концентрації в єдиному центрі;

• повага більшості до права меншості мати власну точку зору і відстоюва­ти її цивілізованими методами;

• верховенство закону в усіх сферах суспільного життя;

• економічна свобода, розвинута економіка, вільна від державного втручання;

• наявність політичного плюралізму.

Авторитарний режим. Авторитаризм (від лат. autoritas- цілковита влада, вплив) - це політичний режим, який характеризується значним зосередженням влади в руках однієї особи або обмеженої групи осіб, звуженням політичних прав і свобод громадян та їх об'єднань, суворою регламентацією їхньої актив­ності, різким скороченням повноважень демократичних інституцій.

При цьому однак державний контроль не розповсюджується на позаполітичні сфери: економіку, культуру, релігію тощо. Найчастіше такий режим виникає в краї­нах, де відбувається зміна суспільного ладу, де спостерігаються тривалі економічні і політичні кризи, подолання яких демократичними засобами стає неможливим.

На відміну від тоталітаризму, авторитарний політичний режим допускає існу­вання обмеженого плюралізму в різних суспільних сферах, погоджується з існу­ванням окремих елементів демократії, таких як парламентські вибори, багато­партійність. Проте його сутнісними ознаками залишається щоденна загроза репресій, використання армії та каральних органів. Основні ознаки авторитаризму:

► у діяльності органів політичної влади переважають методи командування, диктату;

• виконавчі органи держави наділені широкими законодавчими повноваженнями;

• обмежені громадянські, політичні та особисті права і свободи, юридичні га­рантії їх забезпечення;

• відчуження народу від влади;

• відсутність єдиної ідеології;

• гласність не є принципом діяльності органів влади;

• опора на силу й готовність влади в будь-який час застосувати масові репресії;

• при боротьбі за владу використовуються як законні, так і незаконні методи;

• обмеження чи заборона діяльності опозиційних до існуючого режиму об'єднань громадян;

• у процесі прийняття та реалізації політичних рішень практично виключаєть­ся метод компромісу, взаємоузгодження різних позицій;

• органи влади діють на власний розсуд (часто порушуючи при цьому закон), керуючись власним баченням політичної доцільності.

Відмінності авторитаризму від тоталітаризму

Тоталітаризм	Авторитаризм
• Єдина ідеологія; • Єдина добре організована масова партія; • Відсутність плюралізму; • Влада не обмежена законом, опирається на терор і репресії; • Командна економіка; • «Активна» несвобода особи (держава примушує її діями демонструвати лояльність до режиму).	• Відсутність єдиної ідеології; • Можлива багатопартійність; • Допускається обмежений плюралізм (без реальної боротьби за владу); • Влада не обмежена законом, опирається на силу і вибіркові репресії; • Може бути як командна, так і ринкова економіка; • «Пасивна» несвобода особи (від особи вимагається тільки неучасть в опозиційних рухах і акціях).

Див.: Давимука С, Колодій А., Кужелюк Ю., Харченко В. Політичні режими сучасності та перехід до демократії.- Львів, 1999.- С.87.