2. Нормування оборотних коштів

Нормування оборотних коштів (розрахунок нормативу) – визначення за науково обґрунтованою методикою необхідної (нормативної) величини грошових коштів, що вкладаються в мінімальні запаси товарно-матеріальних цінностей для забезпечення безперервного процесу виробництва продукції (надання послуг).

Загальний (сукупний) норматив оборотних коштів ( ) складається з часткових нормативів усіх елементів, що нормуються:

де - норматив оборотних коштів у виробничих запасах;

- норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві;

- норматив оборотних коштів у напівфабрикатах власного виготовлення;

- норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів;

- норматив оборотних коштів у залишках готової продукції.

2.1. Норматив оборотних коштів у виробничих запасах конкретного виду визначається множенням середньодобового їх споживання у вартісному виразі на норму сукупного запасу (транспортного, підготовчого, поточного і страхового) у днях.

де - середньодобові витрати матеріалу;

- норма запасу.

Види нормованих у часі (кількість днів) запасів матеріальних ресурсів:

- транспортний запас – оборотні кошти вкладаються з моменту оплати рахунку постачальника до прибуття вантажу на склад підприємства, віддалених від постачальників (баз постачання) на значні відстані. У межах України здебільшого не перевищує двох днів;

- підготовчий запас – складається з часу, необхідного для приймання, складування та підготовки ресурсів до виробничого використання;

- поточний запас – створюється для забезпечення підприємства сировиною, матеріалами та іншими елементами оборотних фондів; за величиною є найбільшим, його визначають у межах половини середнього інтервалу поставки певних видів матеріальних ресурсів (наприклад, за середнього інтервалу поставки у 30 днів поточний запас становить 15 днів);

- резервний (страховий) запас – створюється на випадок відхилення фактичних строків поставки від передбачених договором (угодою) чи на період, необхідний для термінового відновлення запасу; визначається двома способами: 1) за середнім відхиленням від встановлених; 2) за часом, необхідним для термінового оформлення замовлення і доставки матеріалів від постачальника до споживача;

- сезонний – створюється у разі: 1) сезонного характеру заготівлі сировини (цукрові буряки); 2) сезонного характеру споживання (паливо); 3) конкретних умов завезення (наприклад водним шляхом).