Лекційне заняття 8

Тема 10: Міжнародні фінанси

1. Сутність, призначення та роль міжнародних фінансів. Форми та види зовнішньоекономічної діяльності.

2. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

3. Валютні відносини та їх державне регулювання в Україні.

4. Міжнародний фінансовий ринок.

5. Міжнародний кредит та його форми.

6. Міжнародні валютно-фінансові і кредитні організації.

1. Сутність, призначення та роль міжнародних фінансів. Форми та види зовнішньоекономічної діяльності.

Автор	Визначення
О. Д. Василик	Міжнародні фінанси — це фонди фінансових ресурсів, створення і використання яких здійснюється на світовому або міжнародному рівнях для задоволення спільних потреб, які мають міжнародне значення
С. Я. Боринець	... визначаючи міжнародні фінанси як економічну категорію, можна стверджувати, що це фонди фінансових ресурсів, які утворилися на основі розвитку міжнародних економічних (ринкових) відносин і використовуються для забезпечення безперервності і рентабельності суспільного відтворення на світовому рівні та задоволення спільних потреб, які мають міжнародне значення. 3 інституціонального погляду — це сукупність банків, валютних та фондових бірж, міжнародних фінансових інститутів, регіональних фінансово-кредитних установ, міжнародних та регіональних економічних організацій і об'єднань, через які здійснюється рух світових фінансових потоків
С. В. Мочерний, Я. С. Ларіна, О. А. Усенко, С. І. Юрій	Фінанси міжнародні — система міжнародних фінансових відносин між національними суб'єктами економічної діяльності, державами та міжнародними організаціями і фінансово-кредитними інститутами, що виникають у сфері обміну та розподілу з приводу формування і використання на різних рівнях світового господарства централізованих грошових фондів
П. М. Леоненко, П. І. Юхименко, А. А. Ільєнко та ін.	Міжнародні фінанси — це економічна категорія, що відображає обмінно-перерозподільні відносини національних і наднаціональних суб'єктів світової економіки з приводу руху вартості між країнами та в процесі формування й використання централізованих грошових фондів
Дж. М. Херріс	... міжнародні фінанси — це економічна сукупність часу і невизначеності щодо рішень, які стосуються кількох різних країн 3 урахуванням того, що кожна суверенна держава має свою власну валюту, свої закони бізнесу і свої політичні системи
Ю. В. Ковбасюк	Міжнародні фінанси — це сукупність обмінно-перерозподільних відносин, що виникають у зв'язку з рухом вартості між окремими країнами, їх суб'єктами та у процесі формування і використання на світовому та регіональному рівнях централізованих грошових фондів

Міжнародні фінанси — це економічна категорія, що відображає обмінно-перерозподільні відносини національних і наднаціональних суб'єктів світової економіки з приводу руху вартості між країнами та у процесі формування й використання централізованих грошових фондів.

Об'єктом міжнародних фінансів є потоки грошових коштів і пов'язані з ними фінансові відносини на світовому ринку. Грошові потоки, які виникають у процесі діяльності наднаціональних суб'єктів міжнарод них фінансів (міжнародних фінансових організації та інститутів), спрямо вані на концентрацію фінансових ресурсів у певних фондах та їх подаль ший перерозподіл. До того ж виникають централізовані витрати, направлені на фінансування централізованих заходів і програм, та витрати на утримання апарату цих організацій.

Суб 'єктами міжнародних фінансів є фізичні та юридичні особи, уряди, міжнародні організації й фінансові інституції, а також банки та інші кредит но-фінансові установи — посередники на міжнародному фінансовомуринку. Суб'єкти міжнародних фінансів з позиції конкретної держави поді ляються на резидентів і не резидентів.

Оскільки фінансові ресурси — наймобільніший вид економічних ре сурсів, тобто вони знаходяться у постійному русі й перерозподіляються між різними учасниками міжнародних економічних відносин, виникають валютно-фінансові потоки.

Крім того, у системі світового господарства торгівля товарами, послу гами, факторами виробництва, іноземне інвестування здійснюються опосе редковано через обмін іноземних валют, що також зумовлює виникнення валютно-фінансових потоків.

До функцій міжнародних фінансів відносять розподільчу та контрольну.

Розподільча функція. її суть полягає в грошовому розподілі й перерозподілі світового продукту через механізм міжнародних фінансів. Розподільча функція передбачає дві основні ролі міжнародних фінансів: обмін і перерозподіл вартості між державами

Контрольна функція. Суть її полягає в тому, що в будь-який час і на будь-якому етапі є можливість здійснювати облік та аналіз руху світового суспільного продукту в грошовій формі, оскільки міжнародні фінанси відображають рух суспільного продукту саме в грошовій формі. Зібрану під час цього обліку й проаналізовану інформацію можна використовувати як орієнтир для швидкого прийняття подальших адекватних рішень щодо міжнародних фінансів.

Відносини обміну характеризують валютні надходження та валютні платежі, пов'язані з міжнародною торгівлею й обміном валют. Вони відо бражаються в торговельному балансі, стан якого характеризує взає мозв'язок міжнародних грошових потоків.

Відносини перерозподілу виникають у процесі формування і викорис тання централізованих грошових фондів міжнародних організацій та ін ституцій, а також переміщення власності на валютні цінності з країн- донорів до країн-реципієнтів.

Функції міжнародних фінансів
Розподільча функція	Контрольна функція
- полягає в грошовому розподілі й перерозподілі світового продукту через механізм міжнародних фінансів; - передбачає дві основні ролі міжнародних фінансів: обмін і перерозподіл вартості між державами. Відносини обміну: - характеризують валютні надходження та валютні платежі, пов'язані з міжнародною торгівлею й обміном валют; - відображаються в торговельному балансі, стан якого характеризує взає мозв'язок міжнародних грошових потоків. Відносини перерозподілу: - виникають у процесі формування і викорис тання централізованих грошових фондів міжнародних організацій та ін ституцій, а також переміщення власності на валютні цінності з країн- донорів до країн-реципієнтів.	полягає в тому, що в будь-який час і на будь-якому етапі є можливість здійснювати облік та аналіз руху світового суспільного продукту в грошовій формі, оскільки міжнародні фінанси відображають рух суспільного продукту саме в грошовій формі

У функціях міжнародних фінансів відбивається основне їх призначення - ефективно обслуговувати міждержавний рух товарів і послуг та перерозподіл грошового капіталу між конкуруючими агентами світового ринку, а також вчасно подавати сигнали про стан світової фінансової кон'юнктури.

1. Форми та види зовнішньоекономічної діяльності.

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-XII Редакція від 07.08.2011

Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Стаття 4. Види зовнішньоекономічної діяльності

До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать:

- експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

- надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України; надання вищезазначених послуг іноземними суб'єктами господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України;

- наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі;

- міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;

- кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності; створення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних та страхових установ за межами України; створення іноземними суб'єктами господарської діяльності зазначених установ на території України у випадках, передбачених законами України;

- спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном як на території України, так і за її межами;

- підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності; аналогічна діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України;

- організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, що здійснюються на комерційній основі, за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; організація та здійснення оптової, консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту у передбачених законами України випадках;

- товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

- орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

- операції по придбанню, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку;

- роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб'єктами господарської діяльності як на території України, так і за її межами; роботи іноземних фізичних осіб на контрактній оплатній основі з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності як на території України, так і за її межами;

- інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України.

Посередницькі операції, при здійсненні яких право власності на товар не переходить до посередника (на підставі комісійних, агентських договорів, договорів доручення та інших), здійснюються без обмежень.

.