- •3. Проектування зварних з'єднань при статичному навантаженні
- •4. Проектування зварних з'єднань при циклічному навантаженні
- •6. Проектування типових зварних конструкцій
- •1.1. Опір матеріалів руйнуванню
- •1.1.1. В результаті чого відбувається руйнування тіл?
- •1.1.2. Що розуміється лід терміном «міцність»?
- •1.2. Характеристика навантаження
- •1.2.1. Що таке зовнішні сили?
- •1.2.2. Що таке внутрішні сили?
- •1.2.3. До чого призводить дія внутрішніх сил?
- •1.3. Механічні напруження
- •1.4. Деформації
- •1.5. Напружено-деформований стан
- •1.6. Геометричні характеристики плоских перерізів
- •1.7. Граничний стан
- •1.7.2. Які основні процеси руйнування?
- •1.7.3. У чому полягає процес активного пластичного деформування?
- •1.7.4. Яким чином вивчаються деформаційні процеси, що мають місце в металі при статичному навантаженні?
- •1.7.5. Що отримують при випробуванні на статичне розтягування?
- •1.7.6. Які механічні характеристики матеріалу визначаються на діаграмі розтягування?
- •1.7.10. Що являє собою крихке руйнування?
- •1.7.11. В чому полягає випробування на ударну в'язкість?
- •1.7.12. Як визначається тріщиностійкість матеріалу?
- •1.7.13. Які процеси мають місце при руйнуванні в результаті втомленості матеріалу?
- •1.7.14. Як визначається показник граничного стану при руйнуванні внаслідок втомленості матеріалу?
- •1.9. Основні залежності для визначення напружень
- •1.9.1. На що може працювати брус?
- •1.9.2. Які внутрішні сили виникають при навантаженні бруса осьовою силою?
- •1.9.3. Як визначаються напруження при дії внутрішньої поздовжньої сили розтягування
- •1.9.5. Які внутрішні сили виникають при навантаженні бруса згинаючим моментом?
- •1.9.7. Які внутрішні сили виникають при навантаженні бруса крутячим моментом?
- •1.9.9. Які внутрішні сили виникають при одночасному навантаженні бруса осьовою силою та згинаючим моментом?
- •1.9.10. Які напруження виникають при одночасному
- •1.9.11. Які внутрішні сили виникають
- •1.9.12. Які напруження виникають
- •1.10. Тестові завдання
- •2.1. Матеріали для зварних конструкцій
- •2.1.1. Сталі для зварних конструкцій
- •2.1.2. Алюмінієві сплави
- •2.1.3. Титанові сплави
- •2.1.4. Пластичні маси
- •2.1.5. Композиційні матеріали
- •2.1.6. Вибір матеріалу для зварних конструкцій
- •2.2. Зварні з'єднання і шви 2.2.1. Типи зварних з'єднань
- •2.2.2. Зварні шви
- •2.2.3. Умовне зображення та позначення зварних швів і з'єднань
- •2.3. Неоднорідності зварних з'єднань
- •2.3.1. Механічна неоднорідність зварних з'єднань
- •2.3.2. Конструктивна неоднорідність
- •2.3.3. Неоднорідність залишкового напруженого стану
- •2.3.4. Технологічні дефекти
- •2.4. Заходи впливу на неоднорідності зварних з'єднань
- •2.4.1. Регулювання температурного стану
- •2.4.2. Управління металургійними процесами і процесами кристалізації у розплаві зварювальної ванни
- •2.4.3. Заходи впливу на фізичні процеси в металі у твердому стані
- •2.4.4. Зменшення інтенсивності напруженого стану
- •2.4.5. Дефекти техніки зварювання і конструктивна неоднорідність
- •2.5. Загальні вимоги до зварних з'єднань
- •2.6. Лабораторні роботи по розділу 2.6.1. Визначення механічних неоднорідностей у зварних
- •2.6.2. Оцінка напружень у моделях стикових зварних з'єднань методом фотопружності
- •Вимоги до звіту
- •Контрольні запитання
- •2.6.3. Оцінка напружень у моделях таврових зварних з'єднань
- •2.6.4. Оцінка напружень у моделях точкових зварних з'єднань методом фотопружності
- •3.1. Принципи розрахунку зварних з'єднань при статичному навантаженні
- •3.2. Робочі і з'єднувальні шви
- •3.3. Проектування зварних з'єднань зі стиковими швами
- •3.4. Проектування зварних з'єднань з кутовими швами
- •3.5. Проектування зварних з'єднань при контактному зварюванні
- •3.6. Проектування зварних з'єднань деталей різного профілю
- •3.7. Розрахункова графічна робота з розділу
- •1. Методичні вказівки до розв'язування задач
- •1.1. Вибір способу зварювання
- •1.2. Визначення виду напружено-деформованого стану
- •1.3. Складання розрахункових схем
- •1.4. Визначення напружень
- •1.5. Складання умови міцності зварних швів
- •1.7. Визначення потрібних величин
- •1.8. Креслення зварного з'єднання
- •Приклад розв'язування задач
- •3. Умови задач
- •3.4. Задача 4. Визначити необхідні розміри при приварюванні кутовим швом кронштейна 1 завтовшки з пластиною 2, враховуючи, що шов замкнений по діаметру (рис. 3.61).
- •Питання для самоконтролю до розділу 3
- •П роектування зварних з'єднань при циклічному навантаженні
- •4.1. Основні характеристики циклічного навантаження
- •4.2. Втома металів
- •4.3. Опір металів циклічному навантаженню
- •4.4. Опір малоцикловому руйнуванню
- •4.5. Опір багатоцикловому руйнуванню
- •4.6. Вплив деяких факторів на опір втомі зварних з'єднань
- •4.7. Розрахункова оцінка опору втомі
- •4.8. Заходи підвищення опору втомі зварних з'єднань
- •Питання для самоконтролю до розділу 4
- •5.1. Холодостійкість зварних з'єднань
- •5.2. Жароміцність зварних з'єднань
- •5.3. Корозійна стійкість і міцність зварних з'єднань
- •Питання для самоконтролю до розділу 5
- •6.1. Загальні принципи проектування
- •6.2. Класифікація зварних конструкцій
- •6.3. Проектування зварних балок
- •6.3.1. Приклад проектування зварної балки
- •6.3.2. Завдання на самостійну роботу
- •6.4. Проектування зварних колон
- •6.4.1. Проектування центральностиснутого стояка колон
- •6.4.2. Проектування ексцентрично стиснутого стояка колон
- •6.4.4. Бази колон
- •6.4.5. Приклади проектування зварних колон
- •Розв'язання:
- •4. Перевірка міцності і стійкості стояка:
- •3.7. Визначаємо гнучкість і, використовуючи таблицю 6.1
- •6.5.2. Проектування зварної ферми
- •6.5.3. Приклад проектування зварної ферми
- •Завдання на самостійну роботу
- •6.6.3. Днища і кришки оболонкових конструкцій
- •6.6.4. Вузли сполучення елементів оболонок
- •6.6.5. Резервуари для рідини
- •6.6.6. Газгольдери і сферичні резервуари
- •6.6.7. Труби і трубопроводи
- •6.6.8. Завдання для самостійної роботи
2.1. Матеріали для зварних конструкцій
Процес зварювання супроводжується впливом на властивості матеріалу зварного з'єднання.
Для виготовлення зварних конструкцій (отримання зварного з'єднання) використовуються в основному так звані конструкційні матеріали. Під конструкційними матеріалами розуміються матеріали, що використовуються для виготовлення деталей машин і споруд, в яких в процесі експлуатації мають місце напруження від механічних, термічни та інших навантажень. Такі вироби потребують розрахунків на міцність з використанням характеристик опору цих матеріалів деформуванню і руйнуванню.
За характером руйнування і деформування конструкційні матеріали поділяють на чотири групи: пластичні метали і сплави (сталі та сплави на основі алюмінію, титану та ін.), малопластичні та крихкі матеріали (чавуни), пластмаси (на основі полімерів) і композіційні матеріали (на основі металів і полімерів).
Основними вимогами до конструкційних матеріалів є:
міцність (визначається складом та станом);
питома міцність (визначається відношенням значення межі міцності до значення питомої ваги матеріалу);
низька чутливість до технологічних дефектів (вплив дефектів на міцність);
міцність в умовах низьких температур (опір крихкому руйнуванню);
локальна міцність (опір корозії, зносу);
стабільність властивостей в процесі експлуатації;
технологічність обробки та збереження властивостей при обробці;
здатність до зварювання;
економічність виготовлення виробу.
Для зварних конструкцій найширше використовуються сталі та сплави на основі алюмінію та титану, як матеріали, що найбільше відповідають цим вимогам, особливо, через їх високу здатність до зварювання.
2.1.1. Сталі для зварних конструкцій
Сталеві зварні конструкції використовуються в багатьох галузях промисловості: будівництві, машинобудуванні, котлобудуванні, мостобудуванні, суднобудуванні та в інш. Крім того, що сталі, які використовуються для їх виробництва повинні відповідати вимогам експлуатації (мати відповідні механічні властивості), усі вони (сталі) повинні бути здатними до зварювання.
Сталь - це сплав заліза і вуглецю (до 1,7%). Для отримання необхідних властивостей до сплаву додаються легуючі елементи. Зміною кількості вуглецю і легуючи)? елементів можна отримати різні структури та фазовий склад сталей, що забезпечує різноманітність їх властивостей в тому числі і здатність до зварювання.
Як відомо, здатність до зварювання оцінюється за кількістю так званого еквівалентного вуглецю Секв, який характеризує вплив легуючих елементів.
Існує багато формул для визначення еквівалентного вуглецю. Найбільш вживаною є формула стандарту WES 135 Японського товариства зварювальників:
де С, Мп, Si і інш. - кількість вуглецю та відповідних легуючих елементів у відсотках по масі.
Приймається, що усі сталі за технологічною здатністю до зварювання можуть бути розподілені на такі групи:
сталі, які здатні до зварювання без обмежень (Сет < 0,35%);
сталі з обмеженою здатністю до зварювання, для яких призначаються спеціальні технології зварювання (0,35% < Сет < 0,60%);
сталі умовно не здатні до зварювання (Секв > 0,60%).
Сталі здатні до зварювання без обмежень. Сталі низьковуглецеві звичайної якості. В залежності від кількості вуглецю сталі вуглецеві звичайної якості поділяють на низьковуглецеві (С < 0,25%), середньовуглецеві (0,25% < С< 0,35%) та високовуглецеві (С> 0,35%). Основним матеріалом для зварних конструкцій є низьковуглецева сталь. Середньовуглецева сталь використовується в обмежених випадках, а високовуглецева сталь для зварних конструкцій не використовується зовсім.
Згідно стандарту вуглецеві сталі звичайної якості поділяються на три групи:
група А - сталь, що поставляється за механічними властивостями; група Б - сталь, що поставляється за хімічним складом; група В - сталь, що поставляється за механічними властивостями і хімічним складом.
Якість сталі залежить від технології виготовлення і пов'язана з розкисленням. Залежно від" ступеня розкислення розрізняють сталі киплячі («кп»), напівспокійні («пс») і спокійні («сп»). Сталі груп «А» і «Б» можуть бути «кп»,«пс» і «сп», але сталі групи «В» - тільки «пс» або «сп». Ступінь розкислення головним чином впливає на кількість кремнію (Si). Спокійна сталь має 0,1...0,3% Si, кипляча - до 0,07% Si, напівспокійна - між ними. Сталь з низькою кількістю кремнію дужечутлива до температурного стану, тобто до умов формування тріщин. Отже, якість сталей тим вища, чим більший ступінь розкислення (від «кп» до «сп»).
Як вже зазначалось, сталі поставляються за певною кількістю показників механічних властивостей та хімічного складу. Щоб позначати цю кількість, використовують поняття «розряду» сталі. Група «А» має три розряди, група «Б» - два, група «В» - шість. Розряд позначається відповідною цифрою. За винятком першого розряду, коли цифра «1» не ставиться.
Низьковуглецева сталь звичайної якості має такі марки: група «А» -СтО, Ст1, Ст2, СтЗ; група «Б» - БСтО, БСт1, БСт2, БСтЗ; група «В» -ВСт1, ВСт2, ВСтЗ. Цифра в марці сталі означає тільки номер марки, а не кількість вуглецю. Збільшення номера марки означає збільшення кількості вуглецю, внаслідок чого відповідно змінюються механічні властивості сталі: межа текучості і міцності зростає, а відносне подовження падає. Приклади маркування: СтЗкп - сталь групи «А», «З» - порядковий номер марки сталі, «кп» - сталь кипляча, відсутність цифри розряду -сталь першого розряду; ВСтЗспб - сталь групи «В», «З» - порядковий номер марки сталі, «сп» - сталь спокійна, «5» - п'ятого розряду.
В таблиці 2.1 наведені хімічний склад і механічні властивості низьковуглецевої сталі широкого використання ВСтЗ.
Таблиця 2.1. Хімічний склад і механічні властивості низьковуглецевої сталі ВСтЗ
Марка сталі |
Хімічний склад, % по масі |
Мех. властивості |
|||||||||
С |
Мп |
Si |
Р |
S |
Сг |
|
Си |
|
|
|
|
ВСтЗкп |
0,14-0,22 |
0,30-0,60 |
<0,07 |
<0,04 |
<0,05 |
<0,30 |
<0,30 |
<0,30 |
360-460 |
215-235 |
27-24 |
ВСтЗпс |
0,14-0,22 |
0,40-0,65 |
0,08-,0,17 |
<0,04 |
<0,05 |
<0,30 |
<0,30 |
<0,30 |
370-480 |
225-245 |
26-23 |
ВСтЗсп |
0,14-0,22 |
0,80-0,1,1 |
0,12-0,30 |
<0,04 |
<0,05 |
<0,30 |
<0,30 |
<0,30 |
380-490 |
230-250 |
25-22 |
Сталі марок СтО - Ст2 призначаються для малонавантажених, невідповідальних зварних конструкцій, що працюють при статичному навантаженні і позитивних температурах. Сталі марки СтЗкп використовуються для другорядних і малонавантажених елементів зварних конструкцій, які працюють в інтервалі температур від -10 до +400°С. Сталі марок СтЗпс і СтЗсп в основному призначаються для несучих зварних конструкцій, що експлуатуються в умовах змінного навантаження в інтервалі температур від -40 до +400°С.
Сталі вуглецеві якісні конструкційні. На відміну від сталей звичайної якості ці сталі підлягають термічній обробці. Вони поділяються на дві групи. До першої групи відносяться сталі зі звичайною кількістю марганцю, а до другої - з підвищеною. Для зварних конструкцій використовуються відповідні марки: сталь 10,15, 20, 12К, 15К, 20К та сталь 10Г, 15Г, 20Г. В цьому випадку цифри вказують кількість вуглецю у сотих долях відсотка. В таблиці 2.2 наведені хімічний склад і механічні властивості цих сталей. Сталі 10,15,20 призначаються для деталей і елементів конструкцій, які мають високу пластичність при температурі від -40 до +450°С, а сталі з індексом «Г» після термічної обробки для відповідальних деталей; без термообробки -для зварних конструкцій. Види поставки: сортовий та фасонний прокат, листовий прокат (товстий і тонкий), пруток, полоса, труби. Сталі з індексом «К» використовуються у котлобудуванні для елементів котлів, посудин, що працюють під тиском і температурі до 450°С.
Таблиця 2.2. Хімічний склад і механічні властивості якісної сталі
Марка сталі |
Хімічний склад, % по масі |
Мех. властивості |
|||||
С |
Si |
Мп |
Cr,Ni,Cu кожного |
МГІа |
мпа |
|
|
СтальЮ |
0,07-0,13 |
0,17-0,37 |
0,35-0,65 |
<0,25 |
340 |
220 |
31 |
Сталь15 |
0,12-0,18 |
0,17-0,37 |
0,35-0,65 |
<0,25 |
380 |
240 |
27 |
Сталь20 |
0,17-0,24 |
0,17-0,37 |
0,35-0,65 |
<0,25 |
420 |
260 |
25 |
СтальЮГ |
0,07-0,13 |
0,17-0,37 |
0,70-1,0 |
<0,25 |
440 |
230 |
28 |
Сталь15Г |
0,12-0,18 |
0,17-0,37 |
0,70-1,0 |
<0,25 |
480 |
250 |
26 |
Сталь20Г |
0,17-0,24 |
0,17-0,37 |
0,70-1,0 |
<0,25 |
520 |
280 |
24 |
Сталь12К |
0,08-0,16 |
0,17-0,37 |
0,40-0,70 |
<0,30 |
395 |
215 |
24 |
Сталь15К |
0.12-0,20 |
0,15-0,30 |
0,35-0,65 |
<0,30 |
425 |
215 |
26 |
Сталь20К |
0,16-0,24 |
0,15-0,30 |
0,35-0,65 |
<0,30 |
455 |
235 |
24 |
Сталі низьколеговані. Сталі низьколеговані характеризуються підвищеною міцністю. Підвищення міцності досягається введенням до складу сталі легуючих елементів (до 5%). Основні легуючі елементи
мають такі умовні позначання: марганець - Г, кремній - С, нікель - Н, хром - X, молібден - М, ванадій - Ф, алюміній - Ю, мідь - Д, титан - Т, азот - А і інш.
Сталь позначається таким чином: перши дві цифри вказують на кількість вуглецю у сотих долях відсотка, а цифри праворуч від умовного позначення елементу - вміст легуючого елементу у відсотках. У таблиці 2.3 наведені характеристики найбільш поширених низьколего-ваних сталей.
Таблиця 2.3. Хімічний склад і механічні властивості низьколегованої сталі
Марка сталі |
Хімічний склад, % по масі |
Механічні властивості |
|||||||||
С |
Si |
Мп |
Сг |
|
Си |
V |
|
|
|
ан.МДж/м2 Т= -40°С |
|
09Г2 |
0,12 |
0,26 |
1,6 |
<0,3 |
<0,3 |
<0,3 |
— |
450 |
305 |
21 |
0,35 |
14Г2 |
0,15 |
0,26 |
1,4 |
<0,3 |
<0,3 |
<0,3 |
- |
465 |
335 |
21 |
0,33 |
16ГС |
0,15 |
0,55 |
1,1 |
<0,3 |
<0,3 |
<0,3 |
- |
480 |
310 |
21 |
0,35 |
09Г2С |
.0,12 |
0,65 |
1,5 |
<0,3 |
<0,3 |
<0,3 |
- |
480 |
320 |
21 |
0,38 |
10Г2С1 |
0,12 |
1,10 |
1,5 |
<0,3 |
<0,3 |
<0,3 |
- |
500 |
360 |
21 |
0,35 |
15ГФ |
0,15 |
0,26 |
1,1 |
<0,3 |
<0,3 |
<0,3 |
0,6 |
500 |
360 |
21 |
0,35 |
15ХСНД |
0,12 |
0,55 |
0,6 |
0,7 |
0,5 |
0,3 |
- |
500 |
350 |
21 |
0,30 |
10ХСНД |
0,12 |
1,0 |
0,6 |
0,7 |
0,6 |
0,5 |
- |
530 |
400 |
19 |
0,50 |
16Г2АФ |
0,16 |
0,45 |
1,5 |
<0,3 |
<0,3 |
<0,3 |
0,1 |
590 |
435 |
20 |
- |
мають такі умовні позначання: марганець - Г, кремній - С, нікель - Н, хром - X, молібден - М, ванадій - Ф, алюміній - Ю, мідь - Д, титан - Т, азот - А і інш.
Сталь позначається таким чином: перши дві цифри вказують на кількість вуглецю у сотих долях відсотка, а цифри праворуч від умовного позначення елементу - вміст легуючого елементу у відсотках. У таблиці 2.3 наведені характеристики найбільш поширених низьколего-ваних сталей.
Таблиця 2.3. Хімічний склад і механічні властивості низьколегованої сталі
Марка сталі |
Хімічний склад, % по масі |
Механічні властивості |
|||||||||
С |
Si |
Мп |
Сг |
|
Си |
V |
|
|
|
ан.МДж/м2 Т= -40°С |
|
09Г2 |
0,12 |
0,26 |
1,6 |
<0,3 |
<0,3 |
<0,3 |
— |
450 |
305 |
21 |
0,35 |
14Г2 |
0,15 |
0,26 |
1,4 |
<0,3 |
<0,3 |
<0,3 |
- |
465 |
335 |
21 |
0,33 |
16ГС |
0,15 |
0,55 |
1,1 |
<0,3 |
<0,3 |
<0,3 |
- |
480 |
310 |
21 |
0,35 |
09Г2С |
.0,12 |
0,65 |
1,5 |
<0,3 |
<0,3 |
<0,3 |
- |
480 |
320 |
21 |
0,38 |
10Г2С1 |
0,12 |
1,10 |
1,5 |
<0,3 |
<0,3 |
<0,3 |
- |
500 |
360 |
21 |
0,35 |
15ГФ |
0,15 |
0,26 |
1,1 |
<0,3 |
<0,3 |
<0,3 |
0,6 |
500 |
360 |
21 |
0,35 |
15ХСНД |
0,12 |
0,55 |
0,6 |
0,7 |
0,5 |
0,3 |
- |
500 |
350 |
21 |
0,30 |
10ХСНД |
0,12 |
1,0 |
0,6 |
0,7 |
0,6 |
0,5 |
- |
530 |
400 |
19 |
0,50 |
16Г2АФ |
0,16 |
0,45 |
1,5 |
<0,3 |
<0,3 |
<0,3 |
0,1 |
590 |
435 |
20 |
- |
Низьколеговані конструкційні сталі широко використовуються в різних галузях промисловості для зварних конструкцій, які працюють в умовах статичного та змінного навантаження в температурному інтервалі від -70 до +450°С.
Сталі з обмеженою здатністю до зварювання. Сталі середньо-вуглецеві звичайної якості. Це сталі марок Ст4, Ст5, Стб (таблиця 2.4). Сталі марок Ст4, Ст5 постачаються у вигляді сортового та фасонного прокату, листа (товстого і тонкого), труби і використовуються для конструкцій підвищеної міцності, а також для малонавантажених деталей типу валів, штирів, стержнів.
Сталь марки Стб в основному призначається для деталей підвищеної міцності (після термообробки) з сортового, фасонного і листового прокату, а також для стержневої арматури періодичного профілю
Таблиця 2.4. Хімічний склад і механічні властивості сталей середньовуглецевих звичайної якості
Марка сталі |
Хімічний склад, % по масі |
Мех. властивості |
|||||||||
С |
Мп |
|
Р |
S |
Сг |
|
Си |
|
|
|
|
ВСт4кп |
0,18-0,27 |
0,40-0,70 |
<0,07 |
<0,04 |
<0,05 |
<0,30 |
<0,30 |
<0,30 |
400-510 |
225-255 |
25-22 |
ВСт4пс |
0,18-0,27 |
0,40-0,70 |
0,05-0,17 |
0,04 |
0,05 |
0,30 |
0,30 |
0,30 |
410-530 |
235-265 |
24-21 |
ВСт4сп |
0,18-0,27 |
0,40-0,70 |
0,12-0,30 |
<0,04 |
<0,05 |
<0,30 |
<0,30 |
<0,30 |
420-540 |
240-270 |
23-20 |
ВСт5пс |
0,28-0,37 |
0,50-0,80 |
0,05-0,17 |
<0,04 |
<0,05 |
<0,30 |
<0,30 |
<0,30 |
490-630 |
255-285 |
20-17 |
ВСт5сп |
0,28-0,37 |
0,50-0,80 |
0,15-0,35 |
<0,04 |
<0,05 |
<0,30 |
<0,30 |
<0,30 |
490-630 |
255-285 |
20-17 |
ВСтбпс |
0,38-0,49 |
0,50-0,80 |
0,05-0,17 |
<0,04 |
<0,05 |
<0,30 |
<0,30 |
<0,30 |
590 |
295-315 |
15-12 |
ВСтбсп |
0,38-0,49 |
0,50-0,80 |
0,15-0,35 |
<0,04 |
<0,05 |
<0,30 |
<0,30 |
<0,30 |
590 |
295-315 |
15-12 |
Сталі загартовано-відпалені, економно-леговані високої міцності. Тільки загартуванням звичайної низьколегованої сталі типу 14Г2,16ГС, 14ХГС можна одержати досить високі механічні властивості
.
Однак, така
сталь під
дією тепла
зварювальної
дуги на
деякій
ширині в
зоні зварного
шва розміцнюється
на 15-30%.
Легування
цих сталей
молібденом
(від 0,15 до
0,40%), ванадієм
(від 0,07 до
0,15%), а також
деякими
іншими елементами
у,незначній
кількості
забезпечує
збереження
високої міцності в стані після загартування і відпалу, дозволяє суттєво зменшити ступінь розміцнювання та ширину зони розміцнювання. Для зварних конструкцій рекомендоване використання наступних марок сталей: 12Г2СМФ, 14ГН2МФАЮ, 14Х2ГМР, 12ХГН2МФБАЮ.
Сталі високолеговані, конструкційні. Сталі високолеговані (легуючих елементів більше 5%) класифікуються в залежності від основних легуючих елементів та призначення:
1) корозійностійкі - стійкі проти електрохімічної корозії; міжкристале-вої корозії, корозії під дією напружень. Це сталі в основному хромисті (наприклад 1X13, 4X13, Х18) або хромонікелеві (наприклад Х17Н2, 1Х18Н9).
жаростійкі (окалиностійкі) - стійкі проти хімічного руйнування в газовому середовищі при температурі вище 50°С, що працюють в режимі слабкого навантаження. До них належать сталі хромистокремнієві (наприклад Х9С2), хромистонікелеві (наприклад Х23Н18).
жароміцні - здатні працювати при високих температурах на протягом визначеного часу і одночасно відповідають умові жаростійкості. Це в основному сталі хромонікелевомолібденові (наприклад 20ХН2М), хромонікелевомолібденованадієві (наприклад 30ХН2МФА).
Сортамент сталей.
Гарячекатані рівнополичні кутники. Поставляються довжиною 4-13 м з полицями 20-250 мм і товщиною 3-30 мм.
Гарячекатані нерівнополичні кутники. Поставляються довжиною 4-13 м з малими полицями шириною 16-160 мм, великими полицями шириною 25-250 мм і товщиною 16-160 мм.
Холодногнуті кутники. Випускаються у вигляді рівнобокого і нерівнобокого профілю. Рівнобокі профілі з вуглецевої сталі виготовляють з полицями шириною 16-220 мм і товщиною 1-10 мм. Нерівнобокі профілі з вуглецевої та низьколегованої сталі виготовляють з великими полицями шириною 25-220 мм, малими полицями шириною 20-180 мм і товщиною 1,5-10 мм. Рівнобокі профілі з низьколегованої сталі виготовляють з полицями шириною 16-200 мм і товщиною 1-10 мм. Профілі постачаються довжиною 4-12 м.
Гарячекатані швелери. Випускаються з нахилом внутрішніх граней полиць та без нахилів. Висота швелерів 50-400 мм, ширина полиць 32-115 мм, товщина стінок 4,4-8 мм. Швелери постачаються довжиною 4-13 м.
Гнуті рівнополичні швелери. Виготовляються висотою 28-410 мм з шириною полиць 20-160 мм; товщиною профілю 1-Ю мм; довжиною 4-12 м.
Холодногнуті нерівнополичні швелери. Постачаються висотою 16-270 мм з великою полицею шириною 20-90 мм, малою полицею шириною 10-80 мм, довжиною 3-12 м.
Двотаври з гарячекатаної сталі. Виготовляють висотою 100-600 мм з полицями шириною 5,5-190 мм, товщиною 4,5-12 мм, довжиною 4-13 м.
Гнуті зетові профілі. Виготовляються з вуглецевої сталі висотою 10-265 мм з полицями шириною 30-110 мм, товщиною 2-6 мм, довжиною 3-12 м.
Прокат листовий гарячекатаний. Виготовляється в листах та рулонах. Листовий прокат товщиною від 0,4 до 160 мм, шириною 500-3800 mm, довжиною 710-900 mm; рулонний прокат-товщиною 1,2-12 мм, шириною 500-2200 мм.
Прокат листовий холоднокатаний. Виготовляється в листах та рулонах. Листовий прокат товщиною 0,35-5,0 мм, шириною 500-2300 мм, довжиною 1000-6000 мм; рулонний прокат - товщина від 0,5 до 3,0 мм, ширина 500-2300 мм.
Товстолистова корозійностійка, жаростійка і жароміцна сталь. Виготовляється у вигляді листів товщиною 4-50 мм.
Труби. Різної технології виготовлення (гарячекатані, холоднотягнуті, безшовні, зварні та інш.). Діаметром від 0,32 до 820 мм, товщиною стінки від 0,1 до 75 мм, довжиною 3-12 м.
Вироби зі сталі. Сталь кругла чи квадратна, калібрована, шестигранна, срібляна, стрічка, полоса, дріт та інш.
