- •3. Проектування зварних з'єднань при статичному навантаженні
- •4. Проектування зварних з'єднань при циклічному навантаженні
- •6. Проектування типових зварних конструкцій
- •1.1. Опір матеріалів руйнуванню
- •1.1.1. В результаті чого відбувається руйнування тіл?
- •1.1.2. Що розуміється лід терміном «міцність»?
- •1.2. Характеристика навантаження
- •1.2.1. Що таке зовнішні сили?
- •1.2.2. Що таке внутрішні сили?
- •1.2.3. До чого призводить дія внутрішніх сил?
- •1.3. Механічні напруження
- •1.4. Деформації
- •1.5. Напружено-деформований стан
- •1.6. Геометричні характеристики плоских перерізів
- •1.7. Граничний стан
- •1.7.2. Які основні процеси руйнування?
- •1.7.3. У чому полягає процес активного пластичного деформування?
- •1.7.4. Яким чином вивчаються деформаційні процеси, що мають місце в металі при статичному навантаженні?
- •1.7.5. Що отримують при випробуванні на статичне розтягування?
- •1.7.6. Які механічні характеристики матеріалу визначаються на діаграмі розтягування?
- •1.7.10. Що являє собою крихке руйнування?
- •1.7.11. В чому полягає випробування на ударну в'язкість?
- •1.7.12. Як визначається тріщиностійкість матеріалу?
- •1.7.13. Які процеси мають місце при руйнуванні в результаті втомленості матеріалу?
- •1.7.14. Як визначається показник граничного стану при руйнуванні внаслідок втомленості матеріалу?
- •1.9. Основні залежності для визначення напружень
- •1.9.1. На що може працювати брус?
- •1.9.2. Які внутрішні сили виникають при навантаженні бруса осьовою силою?
- •1.9.3. Як визначаються напруження при дії внутрішньої поздовжньої сили розтягування
- •1.9.5. Які внутрішні сили виникають при навантаженні бруса згинаючим моментом?
- •1.9.7. Які внутрішні сили виникають при навантаженні бруса крутячим моментом?
- •1.9.9. Які внутрішні сили виникають при одночасному навантаженні бруса осьовою силою та згинаючим моментом?
- •1.9.10. Які напруження виникають при одночасному
- •1.9.11. Які внутрішні сили виникають
- •1.9.12. Які напруження виникають
- •1.10. Тестові завдання
- •2.1. Матеріали для зварних конструкцій
- •2.1.1. Сталі для зварних конструкцій
- •2.1.2. Алюмінієві сплави
- •2.1.3. Титанові сплави
- •2.1.4. Пластичні маси
- •2.1.5. Композиційні матеріали
- •2.1.6. Вибір матеріалу для зварних конструкцій
- •2.2. Зварні з'єднання і шви 2.2.1. Типи зварних з'єднань
- •2.2.2. Зварні шви
- •2.2.3. Умовне зображення та позначення зварних швів і з'єднань
- •2.3. Неоднорідності зварних з'єднань
- •2.3.1. Механічна неоднорідність зварних з'єднань
- •2.3.2. Конструктивна неоднорідність
- •2.3.3. Неоднорідність залишкового напруженого стану
- •2.3.4. Технологічні дефекти
- •2.4. Заходи впливу на неоднорідності зварних з'єднань
- •2.4.1. Регулювання температурного стану
- •2.4.2. Управління металургійними процесами і процесами кристалізації у розплаві зварювальної ванни
- •2.4.3. Заходи впливу на фізичні процеси в металі у твердому стані
- •2.4.4. Зменшення інтенсивності напруженого стану
- •2.4.5. Дефекти техніки зварювання і конструктивна неоднорідність
- •2.5. Загальні вимоги до зварних з'єднань
- •2.6. Лабораторні роботи по розділу 2.6.1. Визначення механічних неоднорідностей у зварних
- •2.6.2. Оцінка напружень у моделях стикових зварних з'єднань методом фотопружності
- •Вимоги до звіту
- •Контрольні запитання
- •2.6.3. Оцінка напружень у моделях таврових зварних з'єднань
- •2.6.4. Оцінка напружень у моделях точкових зварних з'єднань методом фотопружності
- •3.1. Принципи розрахунку зварних з'єднань при статичному навантаженні
- •3.2. Робочі і з'єднувальні шви
- •3.3. Проектування зварних з'єднань зі стиковими швами
- •3.4. Проектування зварних з'єднань з кутовими швами
- •3.5. Проектування зварних з'єднань при контактному зварюванні
- •3.6. Проектування зварних з'єднань деталей різного профілю
- •3.7. Розрахункова графічна робота з розділу
- •1. Методичні вказівки до розв'язування задач
- •1.1. Вибір способу зварювання
- •1.2. Визначення виду напружено-деформованого стану
- •1.3. Складання розрахункових схем
- •1.4. Визначення напружень
- •1.5. Складання умови міцності зварних швів
- •1.7. Визначення потрібних величин
- •1.8. Креслення зварного з'єднання
- •Приклад розв'язування задач
- •3. Умови задач
- •3.4. Задача 4. Визначити необхідні розміри при приварюванні кутовим швом кронштейна 1 завтовшки з пластиною 2, враховуючи, що шов замкнений по діаметру (рис. 3.61).
- •Питання для самоконтролю до розділу 3
- •П роектування зварних з'єднань при циклічному навантаженні
- •4.1. Основні характеристики циклічного навантаження
- •4.2. Втома металів
- •4.3. Опір металів циклічному навантаженню
- •4.4. Опір малоцикловому руйнуванню
- •4.5. Опір багатоцикловому руйнуванню
- •4.6. Вплив деяких факторів на опір втомі зварних з'єднань
- •4.7. Розрахункова оцінка опору втомі
- •4.8. Заходи підвищення опору втомі зварних з'єднань
- •Питання для самоконтролю до розділу 4
- •5.1. Холодостійкість зварних з'єднань
- •5.2. Жароміцність зварних з'єднань
- •5.3. Корозійна стійкість і міцність зварних з'єднань
- •Питання для самоконтролю до розділу 5
- •6.1. Загальні принципи проектування
- •6.2. Класифікація зварних конструкцій
- •6.3. Проектування зварних балок
- •6.3.1. Приклад проектування зварної балки
- •6.3.2. Завдання на самостійну роботу
- •6.4. Проектування зварних колон
- •6.4.1. Проектування центральностиснутого стояка колон
- •6.4.2. Проектування ексцентрично стиснутого стояка колон
- •6.4.4. Бази колон
- •6.4.5. Приклади проектування зварних колон
- •Розв'язання:
- •4. Перевірка міцності і стійкості стояка:
- •3.7. Визначаємо гнучкість і, використовуючи таблицю 6.1
- •6.5.2. Проектування зварної ферми
- •6.5.3. Приклад проектування зварної ферми
- •Завдання на самостійну роботу
- •6.6.3. Днища і кришки оболонкових конструкцій
- •6.6.4. Вузли сполучення елементів оболонок
- •6.6.5. Резервуари для рідини
- •6.6.6. Газгольдери і сферичні резервуари
- •6.6.7. Труби і трубопроводи
- •6.6.8. Завдання для самостійної роботи
6.5.3. Приклад проектування зварної ферми
Завдання.
Спроектувати шарнірно оперту зварну
ферму мостового переходу прольотом
завантажену
розподіленим навантаженням
і
зосередженою силою
.
що рухається (рис. 6.90).
Температура
експлуатації -
Розв'язання:
Вибір раціональної системи стержнів ферми та визначення її генеральних розмірів. Вибираємо трикутну ґратку з паралельними поясами і додатковими стояками, оскільки загальна довжина зиґзаґу ґратки і кількість вузлів менша, ніж у розкосної ґратки, а додаткові стояки зменшують довжину панелі верхнього пояса.Згідно 6.5.2 генеральні розміри ферми будуть: висота ферми
а
довжина панелі
Призначення матеріалу. Згідно будівельних норм і правил (СНиП ІІ-В-85) ферма належить до першої групи будівельних конструкцій. Для температури експлуатації
рекомендується
сталь класу С285 марки ВСтЗсп5-2. Для цієї
сталі
Для
зварних з'єднань
Складання розрахункової схеми. Розрахункова схема подана на рис. 6.91.
Вузлове
навантаження від розподілених сил
На опорах реакції:
Визначення зусиль в елементах ферми. Визначимо зусилля в стержнях ферми шляхом суперпозиції зусиль від нерухомого навантаження у вузлах
та
сили
що
рухається.
Від нерухомого навантаження визначимо зусилля трьома методами.
Методом побудови діаграми Максвела - Кремони. Приймаємо масштаб сил: 1 см - 20кН і будуємо діаграму (рис. 6.92).
Визначимо
зусилля методом перерізів. Для цього
послідовно робимо перерізи 1—1, 2—2, 3—3.
(рис. 6.93-6.95) і складаємо рівняння
рівноваги. Кут
визначаємо:
Звідки
Переріз 1—1.
(зворотній
напрям зусилля).
їх визначаємо методом вирізання вузлів
(рис. 6.96-6.99). Вузол 1-2-10-1.
Решта стержнів симетричні.
Зусилля у стержнях (максимальні) від рухомого навантаження визначимо, використовуючи раніше побудовані лінії впливу (рис. 6.76), приймаючи масштаб 1 мм = 10 кН.
Для
стержнів нижнього пояса за зусиллям в
стержні
Для
стояків:
Для розкосів:
Перерізи
стержнів компонуємо з кутників, враховуючи
товщину косинок (з'єднувальних
планок)
(табл.
6.19). Результати компо- новки перерізів
та їх геометричні характеристики
наведені в таблиці 6.21.
Для забезпечення спільної роботи елементів перерізу встановлюємо з'єднувальні планки розміром 100 х 60 х 10 мм з кроком:
для стержнів верхнього поясу (стиснутих)
-для стержнів нижнього поясу (розтягнутих)
для стояків
для розкосу 10-11 (стиснутого) -
-для
розкосів 12-13, 14-15 (розтягнутих)-
Приймаємо
для стиснутих стержнів
а
для розтягнутих -
100 см.
Визначаємо
гнучкість стержнів і напруження за
формулами: для стержнів верхнього пояса:
Конструювання вузлів. Попередньо визначаємо максимальну (біля обушка) потрібну довжину флангових швів (накладки), що прикріплюють стержні до косинок (рис. 6.100) за формулою:
Виходячи з технологічних умов виготовлення ферми, приймаємо для усіх стержнів величину накладки 22 см.
Конструювання вузлів почнемо з вузла 1-2-10-1. Проводимо осі стержнів за геометричною схемою вузла (рис. 6.101). На горизонтальну вісь наносимо в масштабі контур стержня верхнього пояса. Потім контур стояка, недоводячи його до стержня верхнього пояса на 90 мм. Косинку конструюємо так, щоб забезпечити потрібну довжину зварних швів і технологію зварювання.
Опорний
вузол (рис. 6.102) проектується аналогічними
правилами за винятком розміщення
стояка. Стояк доводиться до опорної
плити з метою запобігання втрати
стійкості косинки. Товщина косинки
(торцевого листа)
Торцевий
лист перевіряємо на зминання:
Вузол 2-3-13-12-11-10-2. Рисуємо осі і наносимо контури стержнів. Починаємо з стержнів верхнього пояса (рис. 6.103).
Стояк і розкоси не доводимо до пояса на 90 мм. Конструюємо косинку.
За тією ж методикою конструюємо вузол 3-4-14-13-3 (рис. 6.104).
Решта вузлів ферми конструктивно не відрізняється, оскільки має однакову геометричну схему.
Перевірку міцності косинок (рис. 6.105) зробимо на прикладі вузла зі стержнем з найбільшим зусиллям розтягу (вузол 2-3-13-12-11-10-2, розкос 12-13).
Р
уйнування
косинки пройде по лінії
За формулою:
Складаємо умову міцності за напруженнями:
Міцність косинок забезпечена.
(косинка
симетрична, тому
ех
= 0). Робимо
перевірку по напруженнях:
Напруження незначні, тому розміри косинки визначаються з конструктивних умов проектування вузла.
На рис. 6.107 подано загальний вигляд половини ферми як симетричної конструкції.
