
- •3. Проектування зварних з'єднань при статичному навантаженні
- •4. Проектування зварних з'єднань при циклічному навантаженні
- •6. Проектування типових зварних конструкцій
- •1.1. Опір матеріалів руйнуванню
- •1.1.1. В результаті чого відбувається руйнування тіл?
- •1.1.2. Що розуміється лід терміном «міцність»?
- •1.2. Характеристика навантаження
- •1.2.1. Що таке зовнішні сили?
- •1.2.2. Що таке внутрішні сили?
- •1.2.3. До чого призводить дія внутрішніх сил?
- •1.3. Механічні напруження
- •1.4. Деформації
- •1.5. Напружено-деформований стан
- •1.6. Геометричні характеристики плоских перерізів
- •1.7. Граничний стан
- •1.7.2. Які основні процеси руйнування?
- •1.7.3. У чому полягає процес активного пластичного деформування?
- •1.7.4. Яким чином вивчаються деформаційні процеси, що мають місце в металі при статичному навантаженні?
- •1.7.5. Що отримують при випробуванні на статичне розтягування?
- •1.7.6. Які механічні характеристики матеріалу визначаються на діаграмі розтягування?
- •1.7.10. Що являє собою крихке руйнування?
- •1.7.11. В чому полягає випробування на ударну в'язкість?
- •1.7.12. Як визначається тріщиностійкість матеріалу?
- •1.7.13. Які процеси мають місце при руйнуванні в результаті втомленості матеріалу?
- •1.7.14. Як визначається показник граничного стану при руйнуванні внаслідок втомленості матеріалу?
- •1.9. Основні залежності для визначення напружень
- •1.9.1. На що може працювати брус?
- •1.9.2. Які внутрішні сили виникають при навантаженні бруса осьовою силою?
- •1.9.3. Як визначаються напруження при дії внутрішньої поздовжньої сили розтягування
- •1.9.5. Які внутрішні сили виникають при навантаженні бруса згинаючим моментом?
- •1.9.7. Які внутрішні сили виникають при навантаженні бруса крутячим моментом?
- •1.9.9. Які внутрішні сили виникають при одночасному навантаженні бруса осьовою силою та згинаючим моментом?
- •1.9.10. Які напруження виникають при одночасному
- •1.9.11. Які внутрішні сили виникають
- •1.9.12. Які напруження виникають
- •1.10. Тестові завдання
- •2.1. Матеріали для зварних конструкцій
- •2.1.1. Сталі для зварних конструкцій
- •2.1.2. Алюмінієві сплави
- •2.1.3. Титанові сплави
- •2.1.4. Пластичні маси
- •2.1.5. Композиційні матеріали
- •2.1.6. Вибір матеріалу для зварних конструкцій
- •2.2. Зварні з'єднання і шви 2.2.1. Типи зварних з'єднань
- •2.2.2. Зварні шви
- •2.2.3. Умовне зображення та позначення зварних швів і з'єднань
- •2.3. Неоднорідності зварних з'єднань
- •2.3.1. Механічна неоднорідність зварних з'єднань
- •2.3.2. Конструктивна неоднорідність
- •2.3.3. Неоднорідність залишкового напруженого стану
- •2.3.4. Технологічні дефекти
- •2.4. Заходи впливу на неоднорідності зварних з'єднань
- •2.4.1. Регулювання температурного стану
- •2.4.2. Управління металургійними процесами і процесами кристалізації у розплаві зварювальної ванни
- •2.4.3. Заходи впливу на фізичні процеси в металі у твердому стані
- •2.4.4. Зменшення інтенсивності напруженого стану
- •2.4.5. Дефекти техніки зварювання і конструктивна неоднорідність
- •2.5. Загальні вимоги до зварних з'єднань
- •2.6. Лабораторні роботи по розділу 2.6.1. Визначення механічних неоднорідностей у зварних
- •2.6.2. Оцінка напружень у моделях стикових зварних з'єднань методом фотопружності
- •Вимоги до звіту
- •Контрольні запитання
- •2.6.3. Оцінка напружень у моделях таврових зварних з'єднань
- •2.6.4. Оцінка напружень у моделях точкових зварних з'єднань методом фотопружності
- •3.1. Принципи розрахунку зварних з'єднань при статичному навантаженні
- •3.2. Робочі і з'єднувальні шви
- •3.3. Проектування зварних з'єднань зі стиковими швами
- •3.4. Проектування зварних з'єднань з кутовими швами
- •3.5. Проектування зварних з'єднань при контактному зварюванні
- •3.6. Проектування зварних з'єднань деталей різного профілю
- •3.7. Розрахункова графічна робота з розділу
- •1. Методичні вказівки до розв'язування задач
- •1.1. Вибір способу зварювання
- •1.2. Визначення виду напружено-деформованого стану
- •1.3. Складання розрахункових схем
- •1.4. Визначення напружень
- •1.5. Складання умови міцності зварних швів
- •1.7. Визначення потрібних величин
- •1.8. Креслення зварного з'єднання
- •Приклад розв'язування задач
- •3. Умови задач
- •3.4. Задача 4. Визначити необхідні розміри при приварюванні кутовим швом кронштейна 1 завтовшки з пластиною 2, враховуючи, що шов замкнений по діаметру (рис. 3.61).
- •Питання для самоконтролю до розділу 3
- •П роектування зварних з'єднань при циклічному навантаженні
- •4.1. Основні характеристики циклічного навантаження
- •4.2. Втома металів
- •4.3. Опір металів циклічному навантаженню
- •4.4. Опір малоцикловому руйнуванню
- •4.5. Опір багатоцикловому руйнуванню
- •4.6. Вплив деяких факторів на опір втомі зварних з'єднань
- •4.7. Розрахункова оцінка опору втомі
- •4.8. Заходи підвищення опору втомі зварних з'єднань
- •Питання для самоконтролю до розділу 4
- •5.1. Холодостійкість зварних з'єднань
- •5.2. Жароміцність зварних з'єднань
- •5.3. Корозійна стійкість і міцність зварних з'єднань
- •Питання для самоконтролю до розділу 5
- •6.1. Загальні принципи проектування
- •6.2. Класифікація зварних конструкцій
- •6.3. Проектування зварних балок
- •6.3.1. Приклад проектування зварної балки
- •6.3.2. Завдання на самостійну роботу
- •6.4. Проектування зварних колон
- •6.4.1. Проектування центральностиснутого стояка колон
- •6.4.2. Проектування ексцентрично стиснутого стояка колон
- •6.4.4. Бази колон
- •6.4.5. Приклади проектування зварних колон
- •Розв'язання:
- •4. Перевірка міцності і стійкості стояка:
- •3.7. Визначаємо гнучкість і, використовуючи таблицю 6.1
- •6.5.2. Проектування зварної ферми
- •6.5.3. Приклад проектування зварної ферми
- •Завдання на самостійну роботу
- •6.6.3. Днища і кришки оболонкових конструкцій
- •6.6.4. Вузли сполучення елементів оболонок
- •6.6.5. Резервуари для рідини
- •6.6.6. Газгольдери і сферичні резервуари
- •6.6.7. Труби і трубопроводи
- •6.6.8. Завдання для самостійної роботи
6.4.4. Бази колон
База служить для передачі навантаження зі стержнів стояка на фундамент і розподілу його по фундаменту (рис. 6.43). Вона складається з металевої опорної плити і неметалевого фундаменту (бетону, залізобетону, цегли тощо). Для стояків суцільного і наскрізного перерізів при невеликому розносі стержнів застосовують бази з загальною плитою (рис. 6.43, а). При великому розносі стержнів наскрізного перерізу раціонально використовувати роздільні бази з окремою плитою для кожного стержня (рис. 6.43, б).
Проектування бази
починається з призначення товщини
плити. Товщина плит в залежності від
величини навантаження приймається 16-
30 мм. Розміри плити
призначають такими, щоб максимальні
напруження у
фундаменті під плитою були не більше
що
допускаються для матеріалу фундаменту,
наприклад
для
цегельної кладки
для
бетону -
для
залізобетону -
і
вище. Матеріал фундаменту і його
проектантові
задається.
Для баз центрально навантажених колон визначають площу плити (рис. 6.44) за формулою:
Задавши один з розмірів, наприклад, Впл, з конструктивних розумінь (більшим за ширину колони), другий розмір можна визначити з формули:
При роздільних базах визначають розміри плити за навантаженням в окремому стержні стояка.
Плита працює на
згин від рівномірно розподіленого
навантаження
(відпорного
тиску-реакції фундаменту):
Прицьому різні ділянки плити будуть працювати на згин в різних умовах. Ділянка 1 працює і розраховується як консоль (рис. 6.44, б). Для цього візьмемо полосу шириною 1 см і визначимо момент в перерізі 1—1:
Максимальні
моменти в її центрі будуть:
в напрямі розміру
в напрямі розміру
де
а -
коротка сторона прямокутника;
-
коефіцієнти (таблиця 6.6).
де
d
-
довжина вільного краю плити;
-
коефіцієнт (таблиця 6.17).
Визначаємо максимальний момент і уточнюємо товщину плити:
де
-
граничні напруження для матеріалу
плити.
де
-
зусилля в окремому стержні;
-
відстань між осями стержнів,
-
кількість стержнів.
а
потім визначають довжину плити
виходячи з умови, що максимальні
напруження у фундаменті на кромці плити
були менші за граничні напруження
фундаменту на стиск:
Для
баз з роздільними плитами за напруженнями
від зусилля в окремому стержні стояка
як центрально стиснутого:
Тоді:
Після визначення розмірів плити переходять до конструювання бази як у випадку центрально стиснутих колон.
Збільшення міцності плит шляхом потовщення плити малоеффек- тивне і веде до перевитрати матеріалу. Тому рекомендується застосовувати траверси або ребра.
Якщо
ширина
велика,
то ставлять поперечні траверси (рис.
6.45).
Розміри
траверс (ребер) призначають наступні:
висота
товщина
переріз
А—А з траверсами перевіряють
на вигин:
Шви, що з'єднують стержень стояка з базою, необхідно перевіряти в опорному перерізі за напруженнями:
-
для ексцентрично навантаженого стояка
зусиллям
N
і моментом
М:
де
-
загальна довжина швів;
-
момент інерції швів відносно осі згину;
-
розмір перерізу по осі
х—х.
Якщо перевірка показує, що переріз швів недостатній, змінюють конструкцію бази, зварних з'єднань або катет швів і повторюють розрахунок.