- •3. Проектування зварних з'єднань при статичному навантаженні
- •4. Проектування зварних з'єднань при циклічному навантаженні
- •6. Проектування типових зварних конструкцій
- •1.1. Опір матеріалів руйнуванню
- •1.1.1. В результаті чого відбувається руйнування тіл?
- •1.1.2. Що розуміється лід терміном «міцність»?
- •1.2. Характеристика навантаження
- •1.2.1. Що таке зовнішні сили?
- •1.2.2. Що таке внутрішні сили?
- •1.2.3. До чого призводить дія внутрішніх сил?
- •1.3. Механічні напруження
- •1.4. Деформації
- •1.5. Напружено-деформований стан
- •1.6. Геометричні характеристики плоских перерізів
- •1.7. Граничний стан
- •1.7.2. Які основні процеси руйнування?
- •1.7.3. У чому полягає процес активного пластичного деформування?
- •1.7.4. Яким чином вивчаються деформаційні процеси, що мають місце в металі при статичному навантаженні?
- •1.7.5. Що отримують при випробуванні на статичне розтягування?
- •1.7.6. Які механічні характеристики матеріалу визначаються на діаграмі розтягування?
- •1.7.10. Що являє собою крихке руйнування?
- •1.7.11. В чому полягає випробування на ударну в'язкість?
- •1.7.12. Як визначається тріщиностійкість матеріалу?
- •1.7.13. Які процеси мають місце при руйнуванні в результаті втомленості матеріалу?
- •1.7.14. Як визначається показник граничного стану при руйнуванні внаслідок втомленості матеріалу?
- •1.9. Основні залежності для визначення напружень
- •1.9.1. На що може працювати брус?
- •1.9.2. Які внутрішні сили виникають при навантаженні бруса осьовою силою?
- •1.9.3. Як визначаються напруження при дії внутрішньої поздовжньої сили розтягування
- •1.9.5. Які внутрішні сили виникають при навантаженні бруса згинаючим моментом?
- •1.9.7. Які внутрішні сили виникають при навантаженні бруса крутячим моментом?
- •1.9.9. Які внутрішні сили виникають при одночасному навантаженні бруса осьовою силою та згинаючим моментом?
- •1.9.10. Які напруження виникають при одночасному
- •1.9.11. Які внутрішні сили виникають
- •1.9.12. Які напруження виникають
- •1.10. Тестові завдання
- •2.1. Матеріали для зварних конструкцій
- •2.1.1. Сталі для зварних конструкцій
- •2.1.2. Алюмінієві сплави
- •2.1.3. Титанові сплави
- •2.1.4. Пластичні маси
- •2.1.5. Композиційні матеріали
- •2.1.6. Вибір матеріалу для зварних конструкцій
- •2.2. Зварні з'єднання і шви 2.2.1. Типи зварних з'єднань
- •2.2.2. Зварні шви
- •2.2.3. Умовне зображення та позначення зварних швів і з'єднань
- •2.3. Неоднорідності зварних з'єднань
- •2.3.1. Механічна неоднорідність зварних з'єднань
- •2.3.2. Конструктивна неоднорідність
- •2.3.3. Неоднорідність залишкового напруженого стану
- •2.3.4. Технологічні дефекти
- •2.4. Заходи впливу на неоднорідності зварних з'єднань
- •2.4.1. Регулювання температурного стану
- •2.4.2. Управління металургійними процесами і процесами кристалізації у розплаві зварювальної ванни
- •2.4.3. Заходи впливу на фізичні процеси в металі у твердому стані
- •2.4.4. Зменшення інтенсивності напруженого стану
- •2.4.5. Дефекти техніки зварювання і конструктивна неоднорідність
- •2.5. Загальні вимоги до зварних з'єднань
- •2.6. Лабораторні роботи по розділу 2.6.1. Визначення механічних неоднорідностей у зварних
- •2.6.2. Оцінка напружень у моделях стикових зварних з'єднань методом фотопружності
- •Вимоги до звіту
- •Контрольні запитання
- •2.6.3. Оцінка напружень у моделях таврових зварних з'єднань
- •2.6.4. Оцінка напружень у моделях точкових зварних з'єднань методом фотопружності
- •3.1. Принципи розрахунку зварних з'єднань при статичному навантаженні
- •3.2. Робочі і з'єднувальні шви
- •3.3. Проектування зварних з'єднань зі стиковими швами
- •3.4. Проектування зварних з'єднань з кутовими швами
- •3.5. Проектування зварних з'єднань при контактному зварюванні
- •3.6. Проектування зварних з'єднань деталей різного профілю
- •3.7. Розрахункова графічна робота з розділу
- •1. Методичні вказівки до розв'язування задач
- •1.1. Вибір способу зварювання
- •1.2. Визначення виду напружено-деформованого стану
- •1.3. Складання розрахункових схем
- •1.4. Визначення напружень
- •1.5. Складання умови міцності зварних швів
- •1.7. Визначення потрібних величин
- •1.8. Креслення зварного з'єднання
- •Приклад розв'язування задач
- •3. Умови задач
- •3.4. Задача 4. Визначити необхідні розміри при приварюванні кутовим швом кронштейна 1 завтовшки з пластиною 2, враховуючи, що шов замкнений по діаметру (рис. 3.61).
- •Питання для самоконтролю до розділу 3
- •П роектування зварних з'єднань при циклічному навантаженні
- •4.1. Основні характеристики циклічного навантаження
- •4.2. Втома металів
- •4.3. Опір металів циклічному навантаженню
- •4.4. Опір малоцикловому руйнуванню
- •4.5. Опір багатоцикловому руйнуванню
- •4.6. Вплив деяких факторів на опір втомі зварних з'єднань
- •4.7. Розрахункова оцінка опору втомі
- •4.8. Заходи підвищення опору втомі зварних з'єднань
- •Питання для самоконтролю до розділу 4
- •5.1. Холодостійкість зварних з'єднань
- •5.2. Жароміцність зварних з'єднань
- •5.3. Корозійна стійкість і міцність зварних з'єднань
- •Питання для самоконтролю до розділу 5
- •6.1. Загальні принципи проектування
- •6.2. Класифікація зварних конструкцій
- •6.3. Проектування зварних балок
- •6.3.1. Приклад проектування зварної балки
- •6.3.2. Завдання на самостійну роботу
- •6.4. Проектування зварних колон
- •6.4.1. Проектування центральностиснутого стояка колон
- •6.4.2. Проектування ексцентрично стиснутого стояка колон
- •6.4.4. Бази колон
- •6.4.5. Приклади проектування зварних колон
- •Розв'язання:
- •4. Перевірка міцності і стійкості стояка:
- •3.7. Визначаємо гнучкість і, використовуючи таблицю 6.1
- •6.5.2. Проектування зварної ферми
- •6.5.3. Приклад проектування зварної ферми
- •Завдання на самостійну роботу
- •6.6.3. Днища і кришки оболонкових конструкцій
- •6.6.4. Вузли сполучення елементів оболонок
- •6.6.5. Резервуари для рідини
- •6.6.6. Газгольдери і сферичні резервуари
- •6.6.7. Труби і трубопроводи
- •6.6.8. Завдання для самостійної роботи
1.7. Граничний стан
1.7.1. Що мається на увазі під поняттям «граничний стан»?
Граничний стан - це такий стан металу в будь-якому локальному об'ємі тіла (конструкції), для якого приймається, що при його досягненні має місце руйнування на макроскопічному рівні. Цей стан залежить від процесів, що призводять до руйнування. Ці процеси, перш за все, залежать від властивостей матеріалу, режиму й інтенсивності навантаження, терміна навантаження, температури та напружено-деформованого стану в локальних об'ємах.
1.7.2. Які основні процеси руйнування?
На макроскопічному рівні розглядають такі основні процеси руйнування:
активне пластичне деформування;
крихке руйнування;
повзучість;
втомленість.
1.7.3. У чому полягає процес активного пластичного деформування?
Процес реалізується в умовах безперервного повільного (статичного) збільшення навантаження і призводить до вичерпання пластичних властивостей металу в макрооб'ємі і, як наслідок, його руйнування.
1.7.4. Яким чином вивчаються деформаційні процеси, що мають місце в металі при статичному навантаженні?
Деформаційні
процеси
в
металі
при
статичному
навантаженні
визначаються
експериментальним
шляхом
під
час
випробування
на
статичне
розтягування
спеціальних
зразків.
Як
правило,
зразки
мають
циліндричну
форму
зі
співвідношенням
довжини
робочої
частини
до
діаметра
ljd0
=
5 (короткий
зразок)
або
10 (довгий
зразок).
Для
плоских
зразків
треба
забезпечити
такі
співвідношення
між
довжиною
зразка
та
його
площею
поперечного
перерізу:
,
(короткий
зразок)
та
/ = 11,3
,
(довгий
зразок).
1.7.5. Що отримують при випробуванні на статичне розтягування?
В результаті випробування отримують так звану діаграму розтягування, яка показує залежність між навантаженням Р і А/ деформацією (рис. 1.5).
Рис. 1.5. Діаграма розтягування для сталі
1.7.6. Які механічні характеристики матеріалу визначаються на діаграмі розтягування?
На діаграмі розтягування мають місце декілька характерних точок а, Ь, с, d.
Точка а. На діаграмі розтягу при навантаженні до цієї точки залежність між навантаженням і деформацією представляється прямою лінією, тобто деформація пропорційна навантаженню. Напруження в цій точці зветься межею пропорційності і визначається за формулою:
де FQ - первинна площа поперечного перерізу зразка.
Після розвантаження зразка залишкова деформація відсутня.
Точка Ь. При подальшому навантаженні між точками а і b пропорційність між навантаженням і деформацією порушується, що призводить після розвантаження до появи залишкової деформації. Точка Ь на діаграмі відповідає моменту появи після розвантаження залишкової деформації величиною 0,05%, а відповідне напруження зветься межею пружності (умовною) і визначається формулою:
Точка с. Вона відповідає моменту, коли починається активне пластичне деформування без збільшення навантаження, тобто має місце площадка текучості. Відповідне напруження зветься межею текучості і воно визначається за формулою:
Для багатьох матеріалів на діаграмі розтягу площадка текучості відсутня. В цьому випадку використовують поняття умовної межі текучості. Це таке напруження, при якому після розвантаження залишкова деформація дорівнює 0,2%, тобто:
У точці d маємо максимальне навантаження, яке витримує зразок перед руйнуванням. Відповідне напруження зветься межею міцності і підраховується за формулою:
Випробування на розтягування дозволяє також визначити деформації зразка в процесі його навантаження, а саме: - відносне подовження після розриву
- відносне звуження після розриву
де Ік і Fk кінцева довжина робочої частини і площа поперечного перерізу після руйнування відповідно.
При проведенні розрахунків на міцність використовують значення межі текучості або межі міцності.
1.7.6. Що показує значення межи текучості?
Межа текучості вказує тільки на величину напруження до якого матеріал працює пружно. Ні в якому разі вона не характеризує пластичні властивості матеріалу.
1.7.7. Що показує межа міцності?
Межа міцності - це показник міцності матеріалу.
1.7.8. Що
характеризують
показники
Ці показники характеризують пластичні властивості матеріалу.
1.7.9. Що вважається досягненням граничного стану при руйнуванні згідно процесу пластичного деформування?
Прийнято, що в цьому випадку граничний стан досягається тоді, коли починається пластичне деформування. Тобто, в процесі експлуатації залишкові деформації відсутні, а матеріал працює пружно. Для оцінки стану матеріалу використовуються так звані рівняння стану. Рівняння стану зв'язують характеристики навантаження з напружено-деформова-ним станом матеріалу. В даному випадку це зв'язок між навантаженням і початком пластичного деформування. Отже, критерієм досягнення граничного стану є значення межі текучості.
