- •3. Проектування зварних з'єднань при статичному навантаженні
- •4. Проектування зварних з'єднань при циклічному навантаженні
- •6. Проектування типових зварних конструкцій
- •1.1. Опір матеріалів руйнуванню
- •1.1.1. В результаті чого відбувається руйнування тіл?
- •1.1.2. Що розуміється лід терміном «міцність»?
- •1.2. Характеристика навантаження
- •1.2.1. Що таке зовнішні сили?
- •1.2.2. Що таке внутрішні сили?
- •1.2.3. До чого призводить дія внутрішніх сил?
- •1.3. Механічні напруження
- •1.4. Деформації
- •1.5. Напружено-деформований стан
- •1.6. Геометричні характеристики плоских перерізів
- •1.7. Граничний стан
- •1.7.2. Які основні процеси руйнування?
- •1.7.3. У чому полягає процес активного пластичного деформування?
- •1.7.4. Яким чином вивчаються деформаційні процеси, що мають місце в металі при статичному навантаженні?
- •1.7.5. Що отримують при випробуванні на статичне розтягування?
- •1.7.6. Які механічні характеристики матеріалу визначаються на діаграмі розтягування?
- •1.7.10. Що являє собою крихке руйнування?
- •1.7.11. В чому полягає випробування на ударну в'язкість?
- •1.7.12. Як визначається тріщиностійкість матеріалу?
- •1.7.13. Які процеси мають місце при руйнуванні в результаті втомленості матеріалу?
- •1.7.14. Як визначається показник граничного стану при руйнуванні внаслідок втомленості матеріалу?
- •1.9. Основні залежності для визначення напружень
- •1.9.1. На що може працювати брус?
- •1.9.2. Які внутрішні сили виникають при навантаженні бруса осьовою силою?
- •1.9.3. Як визначаються напруження при дії внутрішньої поздовжньої сили розтягування
- •1.9.5. Які внутрішні сили виникають при навантаженні бруса згинаючим моментом?
- •1.9.7. Які внутрішні сили виникають при навантаженні бруса крутячим моментом?
- •1.9.9. Які внутрішні сили виникають при одночасному навантаженні бруса осьовою силою та згинаючим моментом?
- •1.9.10. Які напруження виникають при одночасному
- •1.9.11. Які внутрішні сили виникають
- •1.9.12. Які напруження виникають
- •1.10. Тестові завдання
- •2.1. Матеріали для зварних конструкцій
- •2.1.1. Сталі для зварних конструкцій
- •2.1.2. Алюмінієві сплави
- •2.1.3. Титанові сплави
- •2.1.4. Пластичні маси
- •2.1.5. Композиційні матеріали
- •2.1.6. Вибір матеріалу для зварних конструкцій
- •2.2. Зварні з'єднання і шви 2.2.1. Типи зварних з'єднань
- •2.2.2. Зварні шви
- •2.2.3. Умовне зображення та позначення зварних швів і з'єднань
- •2.3. Неоднорідності зварних з'єднань
- •2.3.1. Механічна неоднорідність зварних з'єднань
- •2.3.2. Конструктивна неоднорідність
- •2.3.3. Неоднорідність залишкового напруженого стану
- •2.3.4. Технологічні дефекти
- •2.4. Заходи впливу на неоднорідності зварних з'єднань
- •2.4.1. Регулювання температурного стану
- •2.4.2. Управління металургійними процесами і процесами кристалізації у розплаві зварювальної ванни
- •2.4.3. Заходи впливу на фізичні процеси в металі у твердому стані
- •2.4.4. Зменшення інтенсивності напруженого стану
- •2.4.5. Дефекти техніки зварювання і конструктивна неоднорідність
- •2.5. Загальні вимоги до зварних з'єднань
- •2.6. Лабораторні роботи по розділу 2.6.1. Визначення механічних неоднорідностей у зварних
- •2.6.2. Оцінка напружень у моделях стикових зварних з'єднань методом фотопружності
- •Вимоги до звіту
- •Контрольні запитання
- •2.6.3. Оцінка напружень у моделях таврових зварних з'єднань
- •2.6.4. Оцінка напружень у моделях точкових зварних з'єднань методом фотопружності
- •3.1. Принципи розрахунку зварних з'єднань при статичному навантаженні
- •3.2. Робочі і з'єднувальні шви
- •3.3. Проектування зварних з'єднань зі стиковими швами
- •3.4. Проектування зварних з'єднань з кутовими швами
- •3.5. Проектування зварних з'єднань при контактному зварюванні
- •3.6. Проектування зварних з'єднань деталей різного профілю
- •3.7. Розрахункова графічна робота з розділу
- •1. Методичні вказівки до розв'язування задач
- •1.1. Вибір способу зварювання
- •1.2. Визначення виду напружено-деформованого стану
- •1.3. Складання розрахункових схем
- •1.4. Визначення напружень
- •1.5. Складання умови міцності зварних швів
- •1.7. Визначення потрібних величин
- •1.8. Креслення зварного з'єднання
- •Приклад розв'язування задач
- •3. Умови задач
- •3.4. Задача 4. Визначити необхідні розміри при приварюванні кутовим швом кронштейна 1 завтовшки з пластиною 2, враховуючи, що шов замкнений по діаметру (рис. 3.61).
- •Питання для самоконтролю до розділу 3
- •П роектування зварних з'єднань при циклічному навантаженні
- •4.1. Основні характеристики циклічного навантаження
- •4.2. Втома металів
- •4.3. Опір металів циклічному навантаженню
- •4.4. Опір малоцикловому руйнуванню
- •4.5. Опір багатоцикловому руйнуванню
- •4.6. Вплив деяких факторів на опір втомі зварних з'єднань
- •4.7. Розрахункова оцінка опору втомі
- •4.8. Заходи підвищення опору втомі зварних з'єднань
- •Питання для самоконтролю до розділу 4
- •5.1. Холодостійкість зварних з'єднань
- •5.2. Жароміцність зварних з'єднань
- •5.3. Корозійна стійкість і міцність зварних з'єднань
- •Питання для самоконтролю до розділу 5
- •6.1. Загальні принципи проектування
- •6.2. Класифікація зварних конструкцій
- •6.3. Проектування зварних балок
- •6.3.1. Приклад проектування зварної балки
- •6.3.2. Завдання на самостійну роботу
- •6.4. Проектування зварних колон
- •6.4.1. Проектування центральностиснутого стояка колон
- •6.4.2. Проектування ексцентрично стиснутого стояка колон
- •6.4.4. Бази колон
- •6.4.5. Приклади проектування зварних колон
- •Розв'язання:
- •4. Перевірка міцності і стійкості стояка:
- •3.7. Визначаємо гнучкість і, використовуючи таблицю 6.1
- •6.5.2. Проектування зварної ферми
- •6.5.3. Приклад проектування зварної ферми
- •Завдання на самостійну роботу
- •6.6.3. Днища і кришки оболонкових конструкцій
- •6.6.4. Вузли сполучення елементів оболонок
- •6.6.5. Резервуари для рідини
- •6.6.6. Газгольдери і сферичні резервуари
- •6.6.7. Труби і трубопроводи
- •6.6.8. Завдання для самостійної роботи
П роектування зварних з'єднань при циклічному навантаженні
Значна частина руйнування металоконструкцій викликається втомою зварних з'єднань під впливом перемінних у часі навантажень. Частка руйнувань в наслідок втоми продовжує зростати, складаючи приблизно 30% загального числа передчасних ушкоджень і відмовлень зварних металоконструкцій.
Основні положення міцності і довговічності металів при перемінних навантаженнях залишаються справедливими й у відношенні зварних з'єднань.
Разом з тим, останнім властиві такі специфічні особливості, як характерна форма з'єднань і швів (наявність концентраторів напружень, неоднорідність напруженого стану), неоднорідність механічних властивостей, можливість виникнення при зварюванні технологічних дефектів, значні залишкові напруження.
4.1. Основні характеристики циклічного навантаження
Циклічне (багаторазове) навантаження супроводжується періодичною зміною напружень, сукупність послідовних значень яких за один період їх зміни при регулярному навантаженні називається циклом напружень (рис. 4.1).
Основні
характеристики циклу напружень (рис.4.1).
Період
циклу
час
одного циклу напружень. Максимальне
напруження циклу
найбільше
за алгебраїчним значенням напруження
циклу.
Мінімальне
напруження циклу
найменше
за алгебраїчним значенням напруження
циклу.
Середнє
напруження циклу
постійна
(позитивна або від'ємна) складова циклу
напружень, яка дорівнює алгебраїчній
полусумі максимального і мінімального
напруження циклу
Амплітуда
напружень циклу
найбільше
числове позитивне значення змінної
складової циклу напружень, що дорівнює
піврізниці максимального і мінімального
напружень циклу:
Розмах
напружень циклу
алгебраїчна
різниця максимального і мінімального
напружень циклу.
Коефіцієнт
асиметрії циклу напружень
відношення
мінімального напруження циклу до
максимального
В залежності від коефіцієнту асиметрії циклу напружень (R) розрізняють такі цикли напружень (рис. 4.2).
Симетричний
цикл напружень - цикл,
у якого максимальні і мінімальні
напруження однакові за абсолютним
значенням, але протилежні за знаком
Асиметричний
цикл напружень -
цикл, у якого максимальні і мінімальні
напруження мають різні абсолютні
значення
Знакозмінний
цикл напружень -
цикл напружень, що змінюються за величиною
і за знаком
Віднульовий
цикл напружень -
знакопостійний цикл напружень, що
змінюються від нуля до максимуму
4.2. Втома металів
Для
визначення напружено-деформованого
стану металу, кінетики розвитку
пружнолластичного деформування і оцінки
умов досягнення його граничного стану
при циклічному навантаженні використовують
діаграму циклічного деформування. На
рис 4.3 наведена схема такої діаграми
для знакозмінного навантаження.
Ділянка
діаграми
відображає пружнопластичне деформування
металу до заданого програмою випробування
напруженням
межі
текучості
В
точці А
починається
розвантаження і має місце пружне
деформування до напруження
(межа
текучості при стисканні). При досягненні
напружень
починається
пружне розвантаження в області стискання
до точки
Ділянка
діаграми
відповідає
першому півциклу навантаження, а ділянка
початку другого півциклу. Діаграма
в
цілому - це діаграма циклічного
деформування за перший цикл навантаження.
Відрізок
циклічна пластична деформація за перший
півцикл, а відрізок
накопичена в першому циклі одностороння
пластична деформація, з реалізацією
якої під час великої кількості циклів
пов'язують руйнування внаслідок втоми,
тобто як результат вичерпання пластичних
властивостей металу.
Найчастіше руйнування внаслідок втоми зароджується в мікро- або макрооб'ємах, де в процесі циклічного навантаження має місце пружно-пластична деформація металу (в окремих зернах з високою пластичністю, наприклад в зернах фериту, в зонах концентрації напружень та інш.). Втома матеріалів і зварних з'єднань - процес багатостадійний. Він починається з поступового нагромадження необоротних фізико-механічних змін у матеріалі, що викликають утворення мікротріщин. Потім деякі з них при
своєму подальшому розвитку утворять макротріщину. Макротріщина на певній стадії свого поширення викликає повне руйнування виробу, елемента чи конструкції. Зовнішній вигляд руйнування внаслідок втоми також істотно відрізняється від розриву, що викликаний статичним навантаженням. Руйнування звичайно починається з поверхні металу і відбувається без видимої попередньої макропластичної деформації, сліди її виявляються лише в окремих зернах. За своєю раптовістю і небезпекою руйнування від втоми порівняне тільки з миттєвим крихким. У зламі від втоми виділяють три основні зони: чисто зони від втоми, яка характеризуються наявністю макро-і мікросмуг втоми, що спостерігаються в електронному мікроскопі; зону змішаного руйнування (як результат локальних руйнувань попереду тріщини), яка складається з крихких ділянок і смуг втоми, і зону доламування.
На відміну від статичного руйнування виробу руйнування від втоми дуже чутливе до стану поверхні металу, концентрації напружень, залишкових напружень. Подряпини, тріщини, опіки від зварювальної дуги, корозійні ушкодження істотно змінюють опір утомі матеріалу. Різкі зміни перетину елемента, різного роду вирізи, отвори, переходи зварних швів на основний метал, дефекти металу швів - потенційні місця передчасного зародження тріщин від втоми.
