- •3. Проектування зварних з'єднань при статичному навантаженні
- •4. Проектування зварних з'єднань при циклічному навантаженні
- •6. Проектування типових зварних конструкцій
- •1.1. Опір матеріалів руйнуванню
- •1.1.1. В результаті чого відбувається руйнування тіл?
- •1.1.2. Що розуміється лід терміном «міцність»?
- •1.2. Характеристика навантаження
- •1.2.1. Що таке зовнішні сили?
- •1.2.2. Що таке внутрішні сили?
- •1.2.3. До чого призводить дія внутрішніх сил?
- •1.3. Механічні напруження
- •1.4. Деформації
- •1.5. Напружено-деформований стан
- •1.6. Геометричні характеристики плоских перерізів
- •1.7. Граничний стан
- •1.7.2. Які основні процеси руйнування?
- •1.7.3. У чому полягає процес активного пластичного деформування?
- •1.7.4. Яким чином вивчаються деформаційні процеси, що мають місце в металі при статичному навантаженні?
- •1.7.5. Що отримують при випробуванні на статичне розтягування?
- •1.7.6. Які механічні характеристики матеріалу визначаються на діаграмі розтягування?
- •1.7.10. Що являє собою крихке руйнування?
- •1.7.11. В чому полягає випробування на ударну в'язкість?
- •1.7.12. Як визначається тріщиностійкість матеріалу?
- •1.7.13. Які процеси мають місце при руйнуванні в результаті втомленості матеріалу?
- •1.7.14. Як визначається показник граничного стану при руйнуванні внаслідок втомленості матеріалу?
- •1.9. Основні залежності для визначення напружень
- •1.9.1. На що може працювати брус?
- •1.9.2. Які внутрішні сили виникають при навантаженні бруса осьовою силою?
- •1.9.3. Як визначаються напруження при дії внутрішньої поздовжньої сили розтягування
- •1.9.5. Які внутрішні сили виникають при навантаженні бруса згинаючим моментом?
- •1.9.7. Які внутрішні сили виникають при навантаженні бруса крутячим моментом?
- •1.9.9. Які внутрішні сили виникають при одночасному навантаженні бруса осьовою силою та згинаючим моментом?
- •1.9.10. Які напруження виникають при одночасному
- •1.9.11. Які внутрішні сили виникають
- •1.9.12. Які напруження виникають
- •1.10. Тестові завдання
- •2.1. Матеріали для зварних конструкцій
- •2.1.1. Сталі для зварних конструкцій
- •2.1.2. Алюмінієві сплави
- •2.1.3. Титанові сплави
- •2.1.4. Пластичні маси
- •2.1.5. Композиційні матеріали
- •2.1.6. Вибір матеріалу для зварних конструкцій
- •2.2. Зварні з'єднання і шви 2.2.1. Типи зварних з'єднань
- •2.2.2. Зварні шви
- •2.2.3. Умовне зображення та позначення зварних швів і з'єднань
- •2.3. Неоднорідності зварних з'єднань
- •2.3.1. Механічна неоднорідність зварних з'єднань
- •2.3.2. Конструктивна неоднорідність
- •2.3.3. Неоднорідність залишкового напруженого стану
- •2.3.4. Технологічні дефекти
- •2.4. Заходи впливу на неоднорідності зварних з'єднань
- •2.4.1. Регулювання температурного стану
- •2.4.2. Управління металургійними процесами і процесами кристалізації у розплаві зварювальної ванни
- •2.4.3. Заходи впливу на фізичні процеси в металі у твердому стані
- •2.4.4. Зменшення інтенсивності напруженого стану
- •2.4.5. Дефекти техніки зварювання і конструктивна неоднорідність
- •2.5. Загальні вимоги до зварних з'єднань
- •2.6. Лабораторні роботи по розділу 2.6.1. Визначення механічних неоднорідностей у зварних
- •2.6.2. Оцінка напружень у моделях стикових зварних з'єднань методом фотопружності
- •Вимоги до звіту
- •Контрольні запитання
- •2.6.3. Оцінка напружень у моделях таврових зварних з'єднань
- •2.6.4. Оцінка напружень у моделях точкових зварних з'єднань методом фотопружності
- •3.1. Принципи розрахунку зварних з'єднань при статичному навантаженні
- •3.2. Робочі і з'єднувальні шви
- •3.3. Проектування зварних з'єднань зі стиковими швами
- •3.4. Проектування зварних з'єднань з кутовими швами
- •3.5. Проектування зварних з'єднань при контактному зварюванні
- •3.6. Проектування зварних з'єднань деталей різного профілю
- •3.7. Розрахункова графічна робота з розділу
- •1. Методичні вказівки до розв'язування задач
- •1.1. Вибір способу зварювання
- •1.2. Визначення виду напружено-деформованого стану
- •1.3. Складання розрахункових схем
- •1.4. Визначення напружень
- •1.5. Складання умови міцності зварних швів
- •1.7. Визначення потрібних величин
- •1.8. Креслення зварного з'єднання
- •Приклад розв'язування задач
- •3. Умови задач
- •3.4. Задача 4. Визначити необхідні розміри при приварюванні кутовим швом кронштейна 1 завтовшки з пластиною 2, враховуючи, що шов замкнений по діаметру (рис. 3.61).
- •Питання для самоконтролю до розділу 3
- •П роектування зварних з'єднань при циклічному навантаженні
- •4.1. Основні характеристики циклічного навантаження
- •4.2. Втома металів
- •4.3. Опір металів циклічному навантаженню
- •4.4. Опір малоцикловому руйнуванню
- •4.5. Опір багатоцикловому руйнуванню
- •4.6. Вплив деяких факторів на опір втомі зварних з'єднань
- •4.7. Розрахункова оцінка опору втомі
- •4.8. Заходи підвищення опору втомі зварних з'єднань
- •Питання для самоконтролю до розділу 4
- •5.1. Холодостійкість зварних з'єднань
- •5.2. Жароміцність зварних з'єднань
- •5.3. Корозійна стійкість і міцність зварних з'єднань
- •Питання для самоконтролю до розділу 5
- •6.1. Загальні принципи проектування
- •6.2. Класифікація зварних конструкцій
- •6.3. Проектування зварних балок
- •6.3.1. Приклад проектування зварної балки
- •6.3.2. Завдання на самостійну роботу
- •6.4. Проектування зварних колон
- •6.4.1. Проектування центральностиснутого стояка колон
- •6.4.2. Проектування ексцентрично стиснутого стояка колон
- •6.4.4. Бази колон
- •6.4.5. Приклади проектування зварних колон
- •Розв'язання:
- •4. Перевірка міцності і стійкості стояка:
- •3.7. Визначаємо гнучкість і, використовуючи таблицю 6.1
- •6.5.2. Проектування зварної ферми
- •6.5.3. Приклад проектування зварної ферми
- •Завдання на самостійну роботу
- •6.6.3. Днища і кришки оболонкових конструкцій
- •6.6.4. Вузли сполучення елементів оболонок
- •6.6.5. Резервуари для рідини
- •6.6.6. Газгольдери і сферичні резервуари
- •6.6.7. Труби і трубопроводи
- •6.6.8. Завдання для самостійної роботи
2.3.4. Технологічні дефекти
Аналіз причин невідповідності машин, агрегатів, конструкцій вимогам експлуатації показує, що в більшості випадків це є наслідком наявності такого виду неоднорідності, як дефекти в конструкційних елементах, які виникли в процесі виготовлення або експлуатації. В процесі виготовлення виробу матеріали піддаються різним технологічним операціям, а експлуатація має місце в різних умовах. Тому дефекти, що утворились в матеріалах і конструкційних елементах в процесі їх технологічних переділів або експлуатації, бажано класифікувати за відповідними групами (технологічні дефекти, експлуатаційні дефекти), а в середині груп - за найменуванням дефекту. Технологічні дефекти складають майже 30% причин відмовлення виробів, а серед них майже 90% -дефекти зварювання.
Виготовлення зварних конструкцій може бути пов'язане з утворенням наступних технологічних дефектів зварювання:
Газові пори (сферичні, ланцюжок nop, скупчення газових nop). Вони утворюються внаслідок металургійних реакцій, що супроводжуються виділенням газів. Це явище пов'язане з перенасиченням металу, що кристалізується, газами (в основному азотом та воднем) внаслідок різкого, зменшення їх розчинності при падінні температури. Крім азоту та водню, пороутворення може бути викликане і оксидом вуглецю внаслідок реакції:
С+0=СО.
Шлакові включення (одинокі, сферичні, строкаті). Внаслідок неізотермічності умов зварювального процесу реакції відновлення, які протікають у високотемпературній зоні, з пониженням температури в хвостовій частині ванни, що кристалізується, змінюються на окисні. Утворення оксидів (SiO; FeO; MnO і інш.) має місце в умовах, коли їх видалення з металу, що кристалізується, супроводжується труднощами і частина оксидів залишається в металі шву у вигляді різного типу шлакових включень, які впливають на властивості металу шва. Крім оксидів, можливе створення сульфідів (FeS, MnS), нітридів (AIN.TiN) та фосфоро-утримуючих включень ((Са03)Р205).
Тріщини (гарячі, холодні). Гарячі тріщини при зварюванні - це крихкі міжкристалічні руйнування металу шва, які виникають у твердо-рідкому стані в процесі кристалізації, а також при високих температурах в твердому стані на етапі розвитку в'язко-пластичної деформації. Головною причиною з'явлення гарячих тріщин у твердо-рідкому стані є наявність рідких прошарків між стовбчастими кристалами шва. Якщо під час існування прошарків на метал шва діють певні деформації розтягнення (як наслідок нерівномірного нагріву), то можливе утворення гарячих тріщин. У твердому стані існує інтервал температур, в якому має місце падіння пластичності металу. Якщо деформації розтягнення в цьому температурному інтервалі перебільшують пластичні можливості металу, утворюються гарячі тріщини. Як правило, гарячі тріщини утворюються при температурах вище 900°С.
Холодні тріщини - це локальне міжкристалічні руйнування металу зварних з'єднань. Основними факторами утворення холодних тріщин є: 1) структурний стан металу зварного з'єднання (наявність складових мартенситного або бейнітного типу); 2) рівень напружень розтягнення першого роду (в тому числі і від зварювання); 3) наявність і розподіл водню в металі зварного з'єднання після зварювання, що залежить від концентрації водню в атмосфері дуги, початкової кількості водню в основному металі та інших умов. Холодні тріщини утворюються при охолодженні в інтервалі температур 200-100°С, а також після зварювання протягом декількох діб.
Дефекти техніки зварювання (непровари, підрізи, тощо). Цей вид дефектів є наслідком незадовільної техніки зварювання і призводять до утворення своєрідних концентраторів напружень.
Частота утворення дефектів при зварюванні низьколегованої і легованої сталі приблизно така: 50% - холодні тріщини, 20% - гарячі тріщини, 10% - пори і включення, 10% - непровари, 10% - інші дефекти.
Дефекти типа nop, включень мало знижують міцність зварного з'єднання при статичному навантаженні. Для низьковуглецевих сталей пори, які займають до 10% площі поперечного перерізу зварного шва, не знижують його статичної міцності, для перлітних сталей ця межа - 6-8%, для алюмінієвих сплавів - 3-4%. Пори діаметром 1,8-2,0 мм знижують статичну міцність швів на 6%. Ланцюжок nop діаметром 2 мм загальною довжиною не більш 30% довжини шва зменшує його міцність на 11-15%.
Несучу здатність зварного з'єднання з порами можна визначити за формулами:
де
dn
-
діаметр
пори
(для
ланцюжка
nop
-
середній
діаметр);
Вштах
-максимальна
ширина
шва,
-
відстань
між сусідніми
порами, Вп
-глибина
пори, [о]
- граничні
напруження.
При наявності непровару статична міцність зменшується пропорційно зменшенню робочої площі руйнування.
При циклічному навантаженні пори, шлакові включення, ланцюжки nop, включень і непровари значно впливають на опір руйнуванню від втомленості, особливо, якщо вони розташовані в зоні напружень розтягнення.
Ступінь небезпечності таких дефектів прийнято оцінювати при циклічному навантаженні за допомогою коефіцієнта зниження міцності на витривалість Kf. Так, для низьковуглецевих і низьколегованих сталей при наявності nop Kf= 1,6 - 3,0; шлакових включень - 2,0-4,0; непроварів -4,0-9,0. В цілому питання про вплив такого виду дефектів на статичну і циклічну міцність конструктивних елементів потребує подальшого вивчення.
Вплив дефекту типа «тріщина» на міцність найбільш суттєвий. Проблема ця дуже складна і є об'єктом спеціальних досліджень.
