- •3. Проектування зварних з'єднань при статичному навантаженні
- •4. Проектування зварних з'єднань при циклічному навантаженні
- •6. Проектування типових зварних конструкцій
- •1.1. Опір матеріалів руйнуванню
- •1.1.1. В результаті чого відбувається руйнування тіл?
- •1.1.2. Що розуміється лід терміном «міцність»?
- •1.2. Характеристика навантаження
- •1.2.1. Що таке зовнішні сили?
- •1.2.2. Що таке внутрішні сили?
- •1.2.3. До чого призводить дія внутрішніх сил?
- •1.3. Механічні напруження
- •1.4. Деформації
- •1.5. Напружено-деформований стан
- •1.6. Геометричні характеристики плоских перерізів
- •1.7. Граничний стан
- •1.7.2. Які основні процеси руйнування?
- •1.7.3. У чому полягає процес активного пластичного деформування?
- •1.7.4. Яким чином вивчаються деформаційні процеси, що мають місце в металі при статичному навантаженні?
- •1.7.5. Що отримують при випробуванні на статичне розтягування?
- •1.7.6. Які механічні характеристики матеріалу визначаються на діаграмі розтягування?
- •1.7.10. Що являє собою крихке руйнування?
- •1.7.11. В чому полягає випробування на ударну в'язкість?
- •1.7.12. Як визначається тріщиностійкість матеріалу?
- •1.7.13. Які процеси мають місце при руйнуванні в результаті втомленості матеріалу?
- •1.7.14. Як визначається показник граничного стану при руйнуванні внаслідок втомленості матеріалу?
- •1.9. Основні залежності для визначення напружень
- •1.9.1. На що може працювати брус?
- •1.9.2. Які внутрішні сили виникають при навантаженні бруса осьовою силою?
- •1.9.3. Як визначаються напруження при дії внутрішньої поздовжньої сили розтягування
- •1.9.5. Які внутрішні сили виникають при навантаженні бруса згинаючим моментом?
- •1.9.7. Які внутрішні сили виникають при навантаженні бруса крутячим моментом?
- •1.9.9. Які внутрішні сили виникають при одночасному навантаженні бруса осьовою силою та згинаючим моментом?
- •1.9.10. Які напруження виникають при одночасному
- •1.9.11. Які внутрішні сили виникають
- •1.9.12. Які напруження виникають
- •1.10. Тестові завдання
- •2.1. Матеріали для зварних конструкцій
- •2.1.1. Сталі для зварних конструкцій
- •2.1.2. Алюмінієві сплави
- •2.1.3. Титанові сплави
- •2.1.4. Пластичні маси
- •2.1.5. Композиційні матеріали
- •2.1.6. Вибір матеріалу для зварних конструкцій
- •2.2. Зварні з'єднання і шви 2.2.1. Типи зварних з'єднань
- •2.2.2. Зварні шви
- •2.2.3. Умовне зображення та позначення зварних швів і з'єднань
- •2.3. Неоднорідності зварних з'єднань
- •2.3.1. Механічна неоднорідність зварних з'єднань
- •2.3.2. Конструктивна неоднорідність
- •2.3.3. Неоднорідність залишкового напруженого стану
- •2.3.4. Технологічні дефекти
- •2.4. Заходи впливу на неоднорідності зварних з'єднань
- •2.4.1. Регулювання температурного стану
- •2.4.2. Управління металургійними процесами і процесами кристалізації у розплаві зварювальної ванни
- •2.4.3. Заходи впливу на фізичні процеси в металі у твердому стані
- •2.4.4. Зменшення інтенсивності напруженого стану
- •2.4.5. Дефекти техніки зварювання і конструктивна неоднорідність
- •2.5. Загальні вимоги до зварних з'єднань
- •2.6. Лабораторні роботи по розділу 2.6.1. Визначення механічних неоднорідностей у зварних
- •2.6.2. Оцінка напружень у моделях стикових зварних з'єднань методом фотопружності
- •Вимоги до звіту
- •Контрольні запитання
- •2.6.3. Оцінка напружень у моделях таврових зварних з'єднань
- •2.6.4. Оцінка напружень у моделях точкових зварних з'єднань методом фотопружності
- •3.1. Принципи розрахунку зварних з'єднань при статичному навантаженні
- •3.2. Робочі і з'єднувальні шви
- •3.3. Проектування зварних з'єднань зі стиковими швами
- •3.4. Проектування зварних з'єднань з кутовими швами
- •3.5. Проектування зварних з'єднань при контактному зварюванні
- •3.6. Проектування зварних з'єднань деталей різного профілю
- •3.7. Розрахункова графічна робота з розділу
- •1. Методичні вказівки до розв'язування задач
- •1.1. Вибір способу зварювання
- •1.2. Визначення виду напружено-деформованого стану
- •1.3. Складання розрахункових схем
- •1.4. Визначення напружень
- •1.5. Складання умови міцності зварних швів
- •1.7. Визначення потрібних величин
- •1.8. Креслення зварного з'єднання
- •Приклад розв'язування задач
- •3. Умови задач
- •3.4. Задача 4. Визначити необхідні розміри при приварюванні кутовим швом кронштейна 1 завтовшки з пластиною 2, враховуючи, що шов замкнений по діаметру (рис. 3.61).
- •Питання для самоконтролю до розділу 3
- •П роектування зварних з'єднань при циклічному навантаженні
- •4.1. Основні характеристики циклічного навантаження
- •4.2. Втома металів
- •4.3. Опір металів циклічному навантаженню
- •4.4. Опір малоцикловому руйнуванню
- •4.5. Опір багатоцикловому руйнуванню
- •4.6. Вплив деяких факторів на опір втомі зварних з'єднань
- •4.7. Розрахункова оцінка опору втомі
- •4.8. Заходи підвищення опору втомі зварних з'єднань
- •Питання для самоконтролю до розділу 4
- •5.1. Холодостійкість зварних з'єднань
- •5.2. Жароміцність зварних з'єднань
- •5.3. Корозійна стійкість і міцність зварних з'єднань
- •Питання для самоконтролю до розділу 5
- •6.1. Загальні принципи проектування
- •6.2. Класифікація зварних конструкцій
- •6.3. Проектування зварних балок
- •6.3.1. Приклад проектування зварної балки
- •6.3.2. Завдання на самостійну роботу
- •6.4. Проектування зварних колон
- •6.4.1. Проектування центральностиснутого стояка колон
- •6.4.2. Проектування ексцентрично стиснутого стояка колон
- •6.4.4. Бази колон
- •6.4.5. Приклади проектування зварних колон
- •Розв'язання:
- •4. Перевірка міцності і стійкості стояка:
- •3.7. Визначаємо гнучкість і, використовуючи таблицю 6.1
- •6.5.2. Проектування зварної ферми
- •6.5.3. Приклад проектування зварної ферми
- •Завдання на самостійну роботу
- •6.6.3. Днища і кришки оболонкових конструкцій
- •6.6.4. Вузли сполучення елементів оболонок
- •6.6.5. Резервуари для рідини
- •6.6.6. Газгольдери і сферичні резервуари
- •6.6.7. Труби і трубопроводи
- •6.6.8. Завдання для самостійної роботи
2.3.3. Неоднорідність залишкового напруженого стану
В результаті нерівномірного нагріву зварного з'єднання при зварюванні формуються залишкові пластичні деформації скорочення, які приводять до створення неоднорідного залишкового напруженого стану (нерівномірного розподілу напружень в перерізах з різною інтенсивністю напружень в точках зварного з'єднання). Характер розподілу залишкових напружень та їхня інтенсивність залежить від багатьох факторів (геометричних розмірів та форми зварного з'єднання, технології зварювання та інш.). В залежності від товщини елементів, що зварюються, у зварному з'єднанні може мати місце плоский або об'ємний напружений стан. Приймається, що при зварюванні металу товщиною до 14-16 мм утворюється плоский напружений стан. Компоненти такого напруженого стану, які спрямовані вздовж осі шва, називаються поздовжніми, а перпендикулярно осі шва - поперечними залишковими напруженнями.
Нижче наведено епюри розподілу цих напружень для типових зварних з'єднань.
Характер
розподілу
залишкових
напружень
при зварюванні
в стик
двох
пластин
незначної
ширини
з
металу
без
структурних
перетворень
показано
на
рис.
2.24. Як
видно
з
рис.
2.24, залишкові
поздовжні
напруження
розподіляються
в поперечному
перерізі
по ширині
зварного з'єднання
нерівномірно.
У
зварному
шві
і
прилеглих
до
нього
зонах
діють
напруження
розтягнення,
а в
решті частин
- напруження
стиску.
При
зварюванні
сталей,
як
правило,
поздовжні
максимальні
напруження
розтягнення
досягають
значення
межі
текучості,
а при
зварюванні
алюмінієвих
і титанових
сплавів -
0,6...0,8
Причиною
такого явища
є зменшення
жорсткості
зварного
з'єднання
(ЕІ)
в основному
за рахунок
більш
низького
модуля
пружності
Е.
Рис. 2.24. Розподіл напружень у стикових з'єднаннях
Структурні перетворення, якщо вони проходили при температурах нижчих 300....400°С, суттєво змінюють характер поздовжніх залишкових напружень. У шві й зоні термічного впливу при нагріві й охолодженні мали місце структурні перетворення, які завершились при низькій температурі та супроводжувались поздовженням металу. Тут виникли напруження стиску (рис. 2.25).
Рис. 2.25. Характер розподілу поздовжніх залишкових напружень при зварюванні сталей зі структурними перетвореннями
Поперечні
залишкові
напруження
також
розподіляються
нерівномірно
(рис. 2.24,
б). В
середній
частині
діють
напруження
розтягнення,
а на
кінцевих
ділянках
- стиску.
Величина
максимальних
напружень
залежить
від
довжини
зварного
шва
і,
як
правило,
не
перебільшує
0,3
Тому
їх не
завжди
беруть до
уваги.
Усі
розглянуті
закономірності
розподілу
залишкових
напружень
у
стиковому
з'єднанні
повністю
належать
і
до
з'єднань
з
кутовими
швами
- тавровим,
внакладку,
кутовим
(рис. 2.26).
Рис. 2.26. Розподіл поздовжніх залишкових напружень з кутовими швами
При
зварюванні
в
стик
металу
великої
товщини
має
місце
залишковий
об'ємний
напружений
стан.
Причому,
слід
підкреслити,
що
повздовжні
напруження
в
основному
діють в
шві і
швидко
затухають
по перерізу
внаслідок його
значної
жорсткості.
Як приклад,
на рис.
2.27 наведений розподіл
залишкових
напружень
при
зварюванні
низьковуглецевої
сталі
товщиною
60 мм.
Рис. 2.27. Розподіл залишкових напружень по товщині шва стикового з'єднання
При
постановці
однієї
точки
в
зварному
з'єднанні
виникає
плоский
напружений
стан з
компонентами
напружень
(радіальні)
та
(окружні).
Зварна
точка
і
деяка
зона
біля
неї
знаходяться
під
дією
напружень
розтягування.
Як
правило,
в
цій
зоні,
.
З
віддаленням
від
точки
радіальні
напруження
падають, а
окружні
переходять
у зону
стиску,
причому
(рис.
2.28).
Рис. 2.28. Розподіл напружень в точковому з'єднанні
Як показали дослідження та досвід експлуатації зварних конструкцій, неоднорідність залишкового напруженого стану не впливає на працездатність при статичному навантаженні, якщо матеріал є достатньо пластичним, що є характерним для більшості металів.
• При змінному навантаженні залишкові напруження стиску збільшують міцність на втомленість, а напруження розтягнення, навпаки, додаючись до напружень від навантаження в місці їх концентрації, суттєво зменшують опір руйнуванню від втомленості.
Крім того, залишкові напруження знижують опір крихкому руйнуванню та корозійну стійкість зварних з'єднань.
