
- •3. Проектування зварних з'єднань при статичному навантаженні
- •4. Проектування зварних з'єднань при циклічному навантаженні
- •6. Проектування типових зварних конструкцій
- •1.1. Опір матеріалів руйнуванню
- •1.1.1. В результаті чого відбувається руйнування тіл?
- •1.1.2. Що розуміється лід терміном «міцність»?
- •1.2. Характеристика навантаження
- •1.2.1. Що таке зовнішні сили?
- •1.2.2. Що таке внутрішні сили?
- •1.2.3. До чого призводить дія внутрішніх сил?
- •1.3. Механічні напруження
- •1.4. Деформації
- •1.5. Напружено-деформований стан
- •1.6. Геометричні характеристики плоских перерізів
- •1.7. Граничний стан
- •1.7.2. Які основні процеси руйнування?
- •1.7.3. У чому полягає процес активного пластичного деформування?
- •1.7.4. Яким чином вивчаються деформаційні процеси, що мають місце в металі при статичному навантаженні?
- •1.7.5. Що отримують при випробуванні на статичне розтягування?
- •1.7.6. Які механічні характеристики матеріалу визначаються на діаграмі розтягування?
- •1.7.10. Що являє собою крихке руйнування?
- •1.7.11. В чому полягає випробування на ударну в'язкість?
- •1.7.12. Як визначається тріщиностійкість матеріалу?
- •1.7.13. Які процеси мають місце при руйнуванні в результаті втомленості матеріалу?
- •1.7.14. Як визначається показник граничного стану при руйнуванні внаслідок втомленості матеріалу?
- •1.9. Основні залежності для визначення напружень
- •1.9.1. На що може працювати брус?
- •1.9.2. Які внутрішні сили виникають при навантаженні бруса осьовою силою?
- •1.9.3. Як визначаються напруження при дії внутрішньої поздовжньої сили розтягування
- •1.9.5. Які внутрішні сили виникають при навантаженні бруса згинаючим моментом?
- •1.9.7. Які внутрішні сили виникають при навантаженні бруса крутячим моментом?
- •1.9.9. Які внутрішні сили виникають при одночасному навантаженні бруса осьовою силою та згинаючим моментом?
- •1.9.10. Які напруження виникають при одночасному
- •1.9.11. Які внутрішні сили виникають
- •1.9.12. Які напруження виникають
- •1.10. Тестові завдання
- •2.1. Матеріали для зварних конструкцій
- •2.1.1. Сталі для зварних конструкцій
- •2.1.2. Алюмінієві сплави
- •2.1.3. Титанові сплави
- •2.1.4. Пластичні маси
- •2.1.5. Композиційні матеріали
- •2.1.6. Вибір матеріалу для зварних конструкцій
- •2.2. Зварні з'єднання і шви 2.2.1. Типи зварних з'єднань
- •2.2.2. Зварні шви
- •2.2.3. Умовне зображення та позначення зварних швів і з'єднань
- •2.3. Неоднорідності зварних з'єднань
- •2.3.1. Механічна неоднорідність зварних з'єднань
- •2.3.2. Конструктивна неоднорідність
- •2.3.3. Неоднорідність залишкового напруженого стану
- •2.3.4. Технологічні дефекти
- •2.4. Заходи впливу на неоднорідності зварних з'єднань
- •2.4.1. Регулювання температурного стану
- •2.4.2. Управління металургійними процесами і процесами кристалізації у розплаві зварювальної ванни
- •2.4.3. Заходи впливу на фізичні процеси в металі у твердому стані
- •2.4.4. Зменшення інтенсивності напруженого стану
- •2.4.5. Дефекти техніки зварювання і конструктивна неоднорідність
- •2.5. Загальні вимоги до зварних з'єднань
- •2.6. Лабораторні роботи по розділу 2.6.1. Визначення механічних неоднорідностей у зварних
- •2.6.2. Оцінка напружень у моделях стикових зварних з'єднань методом фотопружності
- •Вимоги до звіту
- •Контрольні запитання
- •2.6.3. Оцінка напружень у моделях таврових зварних з'єднань
- •2.6.4. Оцінка напружень у моделях точкових зварних з'єднань методом фотопружності
- •3.1. Принципи розрахунку зварних з'єднань при статичному навантаженні
- •3.2. Робочі і з'єднувальні шви
- •3.3. Проектування зварних з'єднань зі стиковими швами
- •3.4. Проектування зварних з'єднань з кутовими швами
- •3.5. Проектування зварних з'єднань при контактному зварюванні
- •3.6. Проектування зварних з'єднань деталей різного профілю
- •3.7. Розрахункова графічна робота з розділу
- •1. Методичні вказівки до розв'язування задач
- •1.1. Вибір способу зварювання
- •1.2. Визначення виду напружено-деформованого стану
- •1.3. Складання розрахункових схем
- •1.4. Визначення напружень
- •1.5. Складання умови міцності зварних швів
- •1.7. Визначення потрібних величин
- •1.8. Креслення зварного з'єднання
- •Приклад розв'язування задач
- •3. Умови задач
- •3.4. Задача 4. Визначити необхідні розміри при приварюванні кутовим швом кронштейна 1 завтовшки з пластиною 2, враховуючи, що шов замкнений по діаметру (рис. 3.61).
- •Питання для самоконтролю до розділу 3
- •П роектування зварних з'єднань при циклічному навантаженні
- •4.1. Основні характеристики циклічного навантаження
- •4.2. Втома металів
- •4.3. Опір металів циклічному навантаженню
- •4.4. Опір малоцикловому руйнуванню
- •4.5. Опір багатоцикловому руйнуванню
- •4.6. Вплив деяких факторів на опір втомі зварних з'єднань
- •4.7. Розрахункова оцінка опору втомі
- •4.8. Заходи підвищення опору втомі зварних з'єднань
- •Питання для самоконтролю до розділу 4
- •5.1. Холодостійкість зварних з'єднань
- •5.2. Жароміцність зварних з'єднань
- •5.3. Корозійна стійкість і міцність зварних з'єднань
- •Питання для самоконтролю до розділу 5
- •6.1. Загальні принципи проектування
- •6.2. Класифікація зварних конструкцій
- •6.3. Проектування зварних балок
- •6.3.1. Приклад проектування зварної балки
- •6.3.2. Завдання на самостійну роботу
- •6.4. Проектування зварних колон
- •6.4.1. Проектування центральностиснутого стояка колон
- •6.4.2. Проектування ексцентрично стиснутого стояка колон
- •6.4.4. Бази колон
- •6.4.5. Приклади проектування зварних колон
- •Розв'язання:
- •4. Перевірка міцності і стійкості стояка:
- •3.7. Визначаємо гнучкість і, використовуючи таблицю 6.1
- •6.5.2. Проектування зварної ферми
- •6.5.3. Приклад проектування зварної ферми
- •Завдання на самостійну роботу
- •6.6.3. Днища і кришки оболонкових конструкцій
- •6.6.4. Вузли сполучення елементів оболонок
- •6.6.5. Резервуари для рідини
- •6.6.6. Газгольдери і сферичні резервуари
- •6.6.7. Труби і трубопроводи
- •6.6.8. Завдання для самостійної роботи
2.3.2. Конструктивна неоднорідність
Зварне з'єднання характеризується також конструктивною неоднорідністю, що викликана як обрисом зварного шва, так і конструкцією з'єднання. Це призводить до концентрації напружень. Нижче розглянемо характер розподілу напружень у різних типах зварних з'єднань.
Стикові з'єднання. У стикових з'єднаннях з обробленими гладкими поверхнями швів, що не мають внутрішніх дефектів (непроварів, тріщин, nop, шлакових включень), напруження від поздовжньої сили розподіляються рівномірно по поперечному перерізу 1-1 елементів, що з'єднуються, і визначаються по формулі о= Ріід {о\лс. 2.14) (/-довжина шва).
Рис. 2.14. Концентрація напружень у стиковому з'єднанні
В
зонах шва,
що прилягають
до основного
металу
(переріз
2—2), має
місце
концентрація
напружень,
яка
визначається
коефіцієнтом концентрації
напружень
Рис. 2.15. Вплив на концентрацію напружень форми стикового шва
Стикові шви при усіх видах зварювання - дуговому, контактному, електроннопроменевому - є оптимальними у відношенні концентрації напружень. При якісному технологічному процесі, відсутності nop, непроварів, включень, зсуву окрайок, при доведенні до мінімуму залишкових місцевих зварювальних деформацій і, нарешті, що особливо важливо, при раціональній формі швів, їхніх плавних сполученнях з основним металом коефіцієнт концентрації напружень може бути зведений до значень, близьких до одиниці. В інших типах з'єднань такий результат одержати практично неможливо.
З'єднання внакладку з лобовим швом. Розподіл напружень у лобових швах визначався теоретично - на основі положень теорії пружності і пластичності та експериментально - на моделях із застосуванням поляризованого світла, лакових покриттів, тензометрування. Останнім часом розвивається метод числового моделювання на ЕОМ, який дозволяє одержати найбільш повну інформацію про напружено-деформо-ваний стан металу шва і, на відміну від інших розрахункових методів, досить добре погоджується з даними експериментів. Експерименти і розрахунки підтвердили наявність значної концентрації напружень в лобових швах і великий вплив на їх розподіл конфігурації поперечного перерізу шва, глибини проплавлення, кута при вершині шва і форми вільної поверхні шва. Концентрація напружень помітно знижується при збільшенні глибини проплавлення, збільшенні кута і введенні плавних переходів від шва до основного металу.
Рис. 2.16. Розподіл напружень в перерізі А-А (а) та В-В (б)
Розрахунки показали, що при зростанні навантажень відбувається вирівнювання деформацій в металі шва і зниження концентрації напружень. Розподіл напружень у з'єднаннях з лобовими швами показаний на рис. 2.16.
У з'єднаннях внакладку з двома лобовими швами зусилля між ними розподіляються рівномірно, у випадку якщо елементи мають рівні товщини.
З'єднання внакладку із фланговими швами. В цьому випадку має місце концентрація напружень у швах і в основному металі смуг між швами.
Розглянемо з'єднання двох смуг, зварних швами з катетом К і довжиною / (рис. 2.17). Через незначну ширину смуг умовно приймемо розподіл напружень у смугах рівномірним по їхній ширині. Основні елементи під дією зусиль розтягнення подовжуються і переміщуються, викликаючи у флангових швах утворення деформації зсуву.
Рис. 2.17. Розподіл напружень у з'єднанні з фланговими швами
Прямокутний елемент dx шва 1-1-2-2 перетворюється в паралелограм і'-1"-2'-2" (рис. 2.6). Найбільші деформації спостерігаються в край ніх точках шва, найменші - у середніх. Тому дотичні напруження розподіляються по довжині шва нерівномірно.
Розглянемо розподіл нормальних напружень між фланговими швами в з'єднаннях внакладку (рис. 2.18). Допустимо, що флангові шви мають невелику довжину і приймемо умовно, що напруження т уздовж їх довжини однакові. Ширину листів 2а будемо вважати значною, і визначимо концентрацію напружень у металі листів, що викликана фланговими швами.
Силовий
потік
у
розтягнутому
листі
згущається
в
зоні
флангових
швів,
а
середня
частина
напружена
мало.
Тому
в
розглянутому
з'єднанні
відповідно
розподіляються
і нормальні
напруження
.
Вони
максимальні
на краях
накладки
і мінімальні
по середині.
У
з'єднанні
з
фланговими
швами
завжди
виникає
концентрація
напружень.
У
з'єднаннях
з
довгими
фланговими
швами
при
невеликій
відстані
між
ними
концентрація
утвориться
головним
чином
у
кінцях
флангових
швів
(концентрація
дотичних
напружень
.
У з'єднаннях
з короткими
фланговими швами
при відносно
великій
відстані
між ними
концентрація
виникає
переважно
в основному
металі на
ділянці
між швами'
(концентрація
нормальних
напружень
.
У з'єднаннях
зварних
конструкцій,
утворюються
обидва
різновиди
концентрацій
у більш-менш
різко вираженій
формі.
З'єднання внакладку з лобовими і фланговими швами (комбіновані з'єднання). Розподіл напружень у з'єднаннях з накладками нерівномірний. У тих з'єднаннях, де стикові шви перекриті однобічними накладками, утворюється ексцентриситет сил і з'являється згинаючий момент. У таких з'єднаннях напруження не тільки не зменшуються в порівнянні зі стиковими швами без накладок, але навіть помітно зростають. У з'єднаннях, що не мають стикових швів, накладки теж викликають значну концентрацію напружень. На рис. 2.19. показані результати експериментального вивчення розподілу напружень у різних поперечних перерізах (А—А, Б—Б, В—В) з'єднань з однобічними накладками, коли накладки приварені до смуг, що з'єднуються, тільки фланговими швами.
Рис. 2.19. Розподіл напружень у з'єднанні з накладками
У точках, близько розташованих до флангових швів, утвориться концентрація напружень: точки, які віддалені від швів і знаходяться біля осі елемента, напружені дуже мало. При віддаленні від накладок епюра напружень у поперечному перерізі вирівнюється і елемент працює більш рівномірно.
Нерівномірність розподілу напружень по поперечному перерізу накладок значно зменшується при додаванні до флангових швів лобових. На рис. 2.19. показаний розподіл напружень у такому з'єднанні в перетинах Г—Г, Д—Д, Е—Е.
Таврові
з'єднання.
Концентрація
напружень
має
місце
також
у
лобових
швах
таврових
з'єднань.
Так,
біля
ребер
жорсткості,
приварених
до
елемента,
що
розтягується
(рис.
2.20), утвориться
концентрації
напружень
по
перерізу
А—А.
Епюра
цих
напружень
показана
на
рис.
2.20, б.
Рис. 2.20. Концентрація напружень в тавровому з'єднанні
Коефіцієнт концентрації напружень у шві таврового з'єднання залежить від його обрису (геометрії) і від форми сполучення з основним металом.
З'єднання при шовному контактному зварюванні. У з'єднаннях, виконаних шовним контактним зварюванням, нерівномірність розподілу викликана рядом причин:
1. Розподіл напружень - у зоні шва по довжині деталі при розтягненні відбувається нерівномірно. Коефіцієнт концентрації напружень при розтягненні деталей, як правило, невеликий і лише незначно перевищує одиницю.
2. При розтягненні з'єднання відбувається вигин деталі (рис. 2.21), що звичайно не враховується при розрахунку.
Рис. 2.21. Концентрація напружень О в з'єднанні з шовним швом
Варто пам'ятати, що за межею текучості відбувається деяке вирівнювання напружень, і коефіцієнт концентрації при цьому знижується.
З'єднання при точковому контактному зварюванні. У точкових з'єднаннях виникає концентрація напружень, обумовлена рядом факторів:
І. У результаті згущення силових ліній по ширині і товщині основного металу утворюється концентрація напружень у зоні точки (рис. 2.22). Інтенсивність згущення визначає концентрацію. Вона росте з ростом значення tld {t - відстань між точками в напрямку, перпендикулярному дії сили; d - діаметр точки).
На рис. 2.22 показана епюра розподілу нормальних напружень у поздовжньому перерізі з'єднання А—А. Максимального значення напруження досягають в поперечному перерізі 0—0.
Рис. 2.22. Концентрація напружень в точкових з'єднаннях: а) загальний вигляд; б) розподіл напружень у поздовжньому перерізі А—А
Зусилля в окремих точках з'єднання, розташованих у поздовжньому ряді, при їхній роботі в пружній області не однакові. За умови, що поперечний переріз елементів, що з'єднуються, однаковий, крок точок у поздовжньому ряді - t, ширина зразка чи крок у поперечному напрямку -3d, розподіл зусиль між точками в поздовжньому ряді даний в таблиці 2.13.
Таблиця 2.13. Розподіл зусиль між точками в поздовжньому ряді
Номера точок |
Число точок у поздовжньому ряду |
||
3 |
4 |
5 |
|
1 |
0.444Р |
0,436Р |
0.435Р |
2 |
0,112Р |
0.064Р |
0.058Р |
3 |
0,444Р |
0.064Р |
0.014Р |
4 |
— |
0.436Р |
0.058Р |
5 |
— |
— |
0.435Р |
Крайні точки виявляються навантаженими значно сильніше, ніж середні. Зі збільшенням числа точок у поздовжньому ряду така диспропорція зростає. Подібне явище має місце при роботі в межах пружності. За межею текучості настає значне вирівнювання зусиль.
Щоб оцінити вплив концентрації напружень на міцність, розглянемо процес їхнього формування при навантаженні пластини з отвором статичною силою (рис. 2.23).
Рис. 2.23. Розподіл напружень в пластині з концентратором при статичному навантаженні
Розподіл
напружень
в пластині
з концентратором
при статичному
навантаженні
в
перерізі
А—А
показаний
на
рис.
2.23, а.
Виберемо
силу
Р
такою,
щоб
.
Збільшимо
силу Р
так, щоб
,
одночасно
виростуть
і
(рис.
2.23, б). Якщо
далі
збільшувати
силу Р,
то
напруження
не
зростуть,
тому
що
пройде
тільки
пластична
(залишкова)
деформація,
а
напруження
досягнуть
значення
.
Епюра
напружень
у цьому
випадку
зображена
на рис.
2.23, в, тобто
концентрація напружень
відсутня,-Якщо
пластина
буде
навантажуватися
перемінною
силою
Р,
то
в
результаті
кожного
циклу
навантаження
в
місці
концентрації
напружень
буде
відбуватися
накопичення
пластичної
деформації
і,
врешті,
вичерпання
запасу
пластичності
металу,
що
призведе
до
початку
руйнування.
Таким чином, при розрахунках на міцність наявність концентрації напружень варто враховувати тільки при дії змінного навантаження, а при статичному навантаженні її не враховують.