- •3. Проектування зварних з'єднань при статичному навантаженні
- •4. Проектування зварних з'єднань при циклічному навантаженні
- •6. Проектування типових зварних конструкцій
- •1.1. Опір матеріалів руйнуванню
- •1.1.1. В результаті чого відбувається руйнування тіл?
- •1.1.2. Що розуміється лід терміном «міцність»?
- •1.2. Характеристика навантаження
- •1.2.1. Що таке зовнішні сили?
- •1.2.2. Що таке внутрішні сили?
- •1.2.3. До чого призводить дія внутрішніх сил?
- •1.3. Механічні напруження
- •1.4. Деформації
- •1.5. Напружено-деформований стан
- •1.6. Геометричні характеристики плоских перерізів
- •1.7. Граничний стан
- •1.7.2. Які основні процеси руйнування?
- •1.7.3. У чому полягає процес активного пластичного деформування?
- •1.7.4. Яким чином вивчаються деформаційні процеси, що мають місце в металі при статичному навантаженні?
- •1.7.5. Що отримують при випробуванні на статичне розтягування?
- •1.7.6. Які механічні характеристики матеріалу визначаються на діаграмі розтягування?
- •1.7.10. Що являє собою крихке руйнування?
- •1.7.11. В чому полягає випробування на ударну в'язкість?
- •1.7.12. Як визначається тріщиностійкість матеріалу?
- •1.7.13. Які процеси мають місце при руйнуванні в результаті втомленості матеріалу?
- •1.7.14. Як визначається показник граничного стану при руйнуванні внаслідок втомленості матеріалу?
- •1.9. Основні залежності для визначення напружень
- •1.9.1. На що може працювати брус?
- •1.9.2. Які внутрішні сили виникають при навантаженні бруса осьовою силою?
- •1.9.3. Як визначаються напруження при дії внутрішньої поздовжньої сили розтягування
- •1.9.5. Які внутрішні сили виникають при навантаженні бруса згинаючим моментом?
- •1.9.7. Які внутрішні сили виникають при навантаженні бруса крутячим моментом?
- •1.9.9. Які внутрішні сили виникають при одночасному навантаженні бруса осьовою силою та згинаючим моментом?
- •1.9.10. Які напруження виникають при одночасному
- •1.9.11. Які внутрішні сили виникають
- •1.9.12. Які напруження виникають
- •1.10. Тестові завдання
- •2.1. Матеріали для зварних конструкцій
- •2.1.1. Сталі для зварних конструкцій
- •2.1.2. Алюмінієві сплави
- •2.1.3. Титанові сплави
- •2.1.4. Пластичні маси
- •2.1.5. Композиційні матеріали
- •2.1.6. Вибір матеріалу для зварних конструкцій
- •2.2. Зварні з'єднання і шви 2.2.1. Типи зварних з'єднань
- •2.2.2. Зварні шви
- •2.2.3. Умовне зображення та позначення зварних швів і з'єднань
- •2.3. Неоднорідності зварних з'єднань
- •2.3.1. Механічна неоднорідність зварних з'єднань
- •2.3.2. Конструктивна неоднорідність
- •2.3.3. Неоднорідність залишкового напруженого стану
- •2.3.4. Технологічні дефекти
- •2.4. Заходи впливу на неоднорідності зварних з'єднань
- •2.4.1. Регулювання температурного стану
- •2.4.2. Управління металургійними процесами і процесами кристалізації у розплаві зварювальної ванни
- •2.4.3. Заходи впливу на фізичні процеси в металі у твердому стані
- •2.4.4. Зменшення інтенсивності напруженого стану
- •2.4.5. Дефекти техніки зварювання і конструктивна неоднорідність
- •2.5. Загальні вимоги до зварних з'єднань
- •2.6. Лабораторні роботи по розділу 2.6.1. Визначення механічних неоднорідностей у зварних
- •2.6.2. Оцінка напружень у моделях стикових зварних з'єднань методом фотопружності
- •Вимоги до звіту
- •Контрольні запитання
- •2.6.3. Оцінка напружень у моделях таврових зварних з'єднань
- •2.6.4. Оцінка напружень у моделях точкових зварних з'єднань методом фотопружності
- •3.1. Принципи розрахунку зварних з'єднань при статичному навантаженні
- •3.2. Робочі і з'єднувальні шви
- •3.3. Проектування зварних з'єднань зі стиковими швами
- •3.4. Проектування зварних з'єднань з кутовими швами
- •3.5. Проектування зварних з'єднань при контактному зварюванні
- •3.6. Проектування зварних з'єднань деталей різного профілю
- •3.7. Розрахункова графічна робота з розділу
- •1. Методичні вказівки до розв'язування задач
- •1.1. Вибір способу зварювання
- •1.2. Визначення виду напружено-деформованого стану
- •1.3. Складання розрахункових схем
- •1.4. Визначення напружень
- •1.5. Складання умови міцності зварних швів
- •1.7. Визначення потрібних величин
- •1.8. Креслення зварного з'єднання
- •Приклад розв'язування задач
- •3. Умови задач
- •3.4. Задача 4. Визначити необхідні розміри при приварюванні кутовим швом кронштейна 1 завтовшки з пластиною 2, враховуючи, що шов замкнений по діаметру (рис. 3.61).
- •Питання для самоконтролю до розділу 3
- •П роектування зварних з'єднань при циклічному навантаженні
- •4.1. Основні характеристики циклічного навантаження
- •4.2. Втома металів
- •4.3. Опір металів циклічному навантаженню
- •4.4. Опір малоцикловому руйнуванню
- •4.5. Опір багатоцикловому руйнуванню
- •4.6. Вплив деяких факторів на опір втомі зварних з'єднань
- •4.7. Розрахункова оцінка опору втомі
- •4.8. Заходи підвищення опору втомі зварних з'єднань
- •Питання для самоконтролю до розділу 4
- •5.1. Холодостійкість зварних з'єднань
- •5.2. Жароміцність зварних з'єднань
- •5.3. Корозійна стійкість і міцність зварних з'єднань
- •Питання для самоконтролю до розділу 5
- •6.1. Загальні принципи проектування
- •6.2. Класифікація зварних конструкцій
- •6.3. Проектування зварних балок
- •6.3.1. Приклад проектування зварної балки
- •6.3.2. Завдання на самостійну роботу
- •6.4. Проектування зварних колон
- •6.4.1. Проектування центральностиснутого стояка колон
- •6.4.2. Проектування ексцентрично стиснутого стояка колон
- •6.4.4. Бази колон
- •6.4.5. Приклади проектування зварних колон
- •Розв'язання:
- •4. Перевірка міцності і стійкості стояка:
- •3.7. Визначаємо гнучкість і, використовуючи таблицю 6.1
- •6.5.2. Проектування зварної ферми
- •6.5.3. Приклад проектування зварної ферми
- •Завдання на самостійну роботу
- •6.6.3. Днища і кришки оболонкових конструкцій
- •6.6.4. Вузли сполучення елементів оболонок
- •6.6.5. Резервуари для рідини
- •6.6.6. Газгольдери і сферичні резервуари
- •6.6.7. Труби і трубопроводи
- •6.6.8. Завдання для самостійної роботи
2.1.3. Титанові сплави
Титан - поліморфний метал. Він може бути у вигляді двох алотропних модифікацій: низькотемпературної а, що існує до температури 882,5°С та високотемпературної Д
Титан
у
чистому
вигляді
не
використовується
в
конструкціях
через
невелику
міцність
.
Як
конструкційний
матеріал
поширені
титанові
сплави,
легованні
різноманітними
елементами.
Залежно
від легуючих
елементів
і технології
виготовлення
кінцева
мікроструктура титанового
сплаву може
бути
та
Д
Структура а-титану є пластичною, але характеризується низькою міцністю, навпаки, структура /3-титану є мартенситноподібною, здатною до термічного зміцнення. Сплави поділені на групи за рівнями міцності, а також за типами структур (таблиця 2.6).
Таблиця 2.6. Хімічний склад і механічні властивості деяких титанових сплавів
До групи маломіцних належать сплави з межею міцності до 800 МПа; сплави середньої міцності не підлягають термічній обробці і мають межу міцності до 1100-1200 МПа; високоміцні титанові сплави після зміцнювальної термічної обробки (загартування + старіння) можуть мати
>1400
МПа. Титанові
осплави
найбільш
поширені
через свою
технологічність, високу
пластичність,
хорошу
здатність
до зварювання
та корозійну
стійкість
в різних
агресивних
середовищах.
їх
використовують
для
конструкцій,
що працюють
при
температурі
до 500°С.
Псевдо
-сплави
мають
структуру
з
невеликою
кількістю
■стабілізаторів
(до 7%). Вони
термічно
не зміцнювані
й мало
чим відрізняються
від
сплавів.
Змінюючи
кількість
легуючих
елементів
та їх склад,
отримують
сплави з
різним
рівнем
міцності
та
жароміцності.
Двофазні
-сплави
підлягають
термічній
обробці,
але
у
загарто-
ваному стані вони мають незадовільні технологічні властивості. Тому вони використовуються у відпаленому стані для конструкцій, які після виготовлення можуть пройти термічнозміцнювальну обробку (загартування + старіння). Ці сплави призначаються для конструкцій, що працюють при температурах до 400°С.
Псевдо
-сплави
також мають
структуру
,
але на
відміну
від
псевдо
сплавів
кількість
-фази
домінуюча.
Термічна
обробка
дуже
ефективна,
але
їх
технологічна
обробка
(в
тому
числі
і
здатність
до
зварювання)
дуже
ускладнена.
Тому ці
сплави для
конструкцій
не знайшли
широкого
використання
в промисловості.
Для усіх титанових сплавів модуль пружності Е = 1,1 х 105 МПа, модуль зсуву G = 0,42 х 105 МПа, питома вага у = 4,5 т/м2.
Основні галузі використання -хімічне машинобудування, суднобудування, авіа- та ракетобудування.
2.1.4. Пластичні маси
Пластичні маси утворюються на основі високомолекулярних з'єднань - полімерів. їх поділяють на два класи - термопласти і реактопласти. Термопласти (термопластичні пластмаси) при нагріванні розплавляються, а при охолодженні їх властивості відновлюються. До цього класу пластмас можна віднести поліетилен, поліпропілен, полістирол, вініпласт та інш. Реактопласти (термореактивні пластмаси) працюють при більш високих температурах, але при нагріванні вони руйнуються і після охолодження їхні властивості не повертаються (стеклотекстоліт, текстоліт, гетинакс). Термопласти здатні до зварювання, а реактопласти-ні. В залежності від температури термопласти можуть бути у трьох фізичних станах: склоподібному, високоеластичному і в'язтекучому. Склоподібний стан - це стан твердого тіла. Високоеластичний стан характеризується здатністю матеріалу до значних зворотних змін форми при незначних навантаженнях. В'язкотекучий стан нагадує рідину, але відрізняється від неї більшою в'язкістю. Вплив температури на стан термопласту вивчається за допомогою так званої термомеханічної кривої - графічної залежності деформації при постійному напруженні в залежності від температури (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Термомеханічна крива для термопласту
Температура
переходу
зі
стану
склоподібного
до
стану
високоелас-тичного
(і навпаки)
Тс
зветься
температурою
склування;
температура переходу
зі
стану
високоеластичного
до
стану
в'язкотекучого
(і
навпаки)
- температурою
текучості.
Зона 1 -
твердий
стан; зона
2 - високо-еластичний
стан; зона
3 - в'язкотекучий
стан.
Температури
переходу
і
є
одними з
основних
характеристик
пластмас
і дозволяють,
з одного
боку, визначити
умови, які
забезпечують
високу
міцність
матеріалу,
з другого
- умови
технологічної
обробки.
Механічні властивості полімерів різноманітні, достатньо високі, але вони здатні до старіння - зниження фізико-механічних властивостей з часом. Крім того, з підвищенням температури міцність полімерів знижується, а при зниженні температури зростає їхня крихкість.
Для зварних конструкцій найширше використовують поліетилен, вініпласт і полістирол завдяки їхній високій здатності до зварювання, хорошій технологічній обробці та відносно високій міцності (таблиця 2.7).
Таблиця 2.7. Властивості деяких конструкційних пластмас
Матеріал |
|
|
Максимальна температура Тс без навантаження °С |
Полістирол |
35-40 |
3-4 |
50-70 |
Вініпласт |
70-120 |
10-50 |
55-75 |
Поліетилен |
18-38 |
150-900 |
120-135 |
Питома
вага
пластмас
дуже
мала
(1-2 тім3);
коефіцієнт
теплового
розширення
набагато
більший,
ніж
для
сталей,
хімічна
та
електроізоляційна
стійкість
високі.
Діаграма
розтягування
(
)
може
бути
як
з
площадкою
текучості,
так і
без неї,
в залежності
від складу
пластмаси.
