- •3. Проектування зварних з'єднань при статичному навантаженні
- •4. Проектування зварних з'єднань при циклічному навантаженні
- •6. Проектування типових зварних конструкцій
- •1.1. Опір матеріалів руйнуванню
- •1.1.1. В результаті чого відбувається руйнування тіл?
- •1.1.2. Що розуміється лід терміном «міцність»?
- •1.2. Характеристика навантаження
- •1.2.1. Що таке зовнішні сили?
- •1.2.2. Що таке внутрішні сили?
- •1.2.3. До чого призводить дія внутрішніх сил?
- •1.3. Механічні напруження
- •1.4. Деформації
- •1.5. Напружено-деформований стан
- •1.6. Геометричні характеристики плоских перерізів
- •1.7. Граничний стан
- •1.7.2. Які основні процеси руйнування?
- •1.7.3. У чому полягає процес активного пластичного деформування?
- •1.7.4. Яким чином вивчаються деформаційні процеси, що мають місце в металі при статичному навантаженні?
- •1.7.5. Що отримують при випробуванні на статичне розтягування?
- •1.7.6. Які механічні характеристики матеріалу визначаються на діаграмі розтягування?
- •1.7.10. Що являє собою крихке руйнування?
- •1.7.11. В чому полягає випробування на ударну в'язкість?
- •1.7.12. Як визначається тріщиностійкість матеріалу?
- •1.7.13. Які процеси мають місце при руйнуванні в результаті втомленості матеріалу?
- •1.7.14. Як визначається показник граничного стану при руйнуванні внаслідок втомленості матеріалу?
- •1.9. Основні залежності для визначення напружень
- •1.9.1. На що може працювати брус?
- •1.9.2. Які внутрішні сили виникають при навантаженні бруса осьовою силою?
- •1.9.3. Як визначаються напруження при дії внутрішньої поздовжньої сили розтягування
- •1.9.5. Які внутрішні сили виникають при навантаженні бруса згинаючим моментом?
- •1.9.7. Які внутрішні сили виникають при навантаженні бруса крутячим моментом?
- •1.9.9. Які внутрішні сили виникають при одночасному навантаженні бруса осьовою силою та згинаючим моментом?
- •1.9.10. Які напруження виникають при одночасному
- •1.9.11. Які внутрішні сили виникають
- •1.9.12. Які напруження виникають
- •1.10. Тестові завдання
- •2.1. Матеріали для зварних конструкцій
- •2.1.1. Сталі для зварних конструкцій
- •2.1.2. Алюмінієві сплави
- •2.1.3. Титанові сплави
- •2.1.4. Пластичні маси
- •2.1.5. Композиційні матеріали
- •2.1.6. Вибір матеріалу для зварних конструкцій
- •2.2. Зварні з'єднання і шви 2.2.1. Типи зварних з'єднань
- •2.2.2. Зварні шви
- •2.2.3. Умовне зображення та позначення зварних швів і з'єднань
- •2.3. Неоднорідності зварних з'єднань
- •2.3.1. Механічна неоднорідність зварних з'єднань
- •2.3.2. Конструктивна неоднорідність
- •2.3.3. Неоднорідність залишкового напруженого стану
- •2.3.4. Технологічні дефекти
- •2.4. Заходи впливу на неоднорідності зварних з'єднань
- •2.4.1. Регулювання температурного стану
- •2.4.2. Управління металургійними процесами і процесами кристалізації у розплаві зварювальної ванни
- •2.4.3. Заходи впливу на фізичні процеси в металі у твердому стані
- •2.4.4. Зменшення інтенсивності напруженого стану
- •2.4.5. Дефекти техніки зварювання і конструктивна неоднорідність
- •2.5. Загальні вимоги до зварних з'єднань
- •2.6. Лабораторні роботи по розділу 2.6.1. Визначення механічних неоднорідностей у зварних
- •2.6.2. Оцінка напружень у моделях стикових зварних з'єднань методом фотопружності
- •Вимоги до звіту
- •Контрольні запитання
- •2.6.3. Оцінка напружень у моделях таврових зварних з'єднань
- •2.6.4. Оцінка напружень у моделях точкових зварних з'єднань методом фотопружності
- •3.1. Принципи розрахунку зварних з'єднань при статичному навантаженні
- •3.2. Робочі і з'єднувальні шви
- •3.3. Проектування зварних з'єднань зі стиковими швами
- •3.4. Проектування зварних з'єднань з кутовими швами
- •3.5. Проектування зварних з'єднань при контактному зварюванні
- •3.6. Проектування зварних з'єднань деталей різного профілю
- •3.7. Розрахункова графічна робота з розділу
- •1. Методичні вказівки до розв'язування задач
- •1.1. Вибір способу зварювання
- •1.2. Визначення виду напружено-деформованого стану
- •1.3. Складання розрахункових схем
- •1.4. Визначення напружень
- •1.5. Складання умови міцності зварних швів
- •1.7. Визначення потрібних величин
- •1.8. Креслення зварного з'єднання
- •Приклад розв'язування задач
- •3. Умови задач
- •3.4. Задача 4. Визначити необхідні розміри при приварюванні кутовим швом кронштейна 1 завтовшки з пластиною 2, враховуючи, що шов замкнений по діаметру (рис. 3.61).
- •Питання для самоконтролю до розділу 3
- •П роектування зварних з'єднань при циклічному навантаженні
- •4.1. Основні характеристики циклічного навантаження
- •4.2. Втома металів
- •4.3. Опір металів циклічному навантаженню
- •4.4. Опір малоцикловому руйнуванню
- •4.5. Опір багатоцикловому руйнуванню
- •4.6. Вплив деяких факторів на опір втомі зварних з'єднань
- •4.7. Розрахункова оцінка опору втомі
- •4.8. Заходи підвищення опору втомі зварних з'єднань
- •Питання для самоконтролю до розділу 4
- •5.1. Холодостійкість зварних з'єднань
- •5.2. Жароміцність зварних з'єднань
- •5.3. Корозійна стійкість і міцність зварних з'єднань
- •Питання для самоконтролю до розділу 5
- •6.1. Загальні принципи проектування
- •6.2. Класифікація зварних конструкцій
- •6.3. Проектування зварних балок
- •6.3.1. Приклад проектування зварної балки
- •6.3.2. Завдання на самостійну роботу
- •6.4. Проектування зварних колон
- •6.4.1. Проектування центральностиснутого стояка колон
- •6.4.2. Проектування ексцентрично стиснутого стояка колон
- •6.4.4. Бази колон
- •6.4.5. Приклади проектування зварних колон
- •Розв'язання:
- •4. Перевірка міцності і стійкості стояка:
- •3.7. Визначаємо гнучкість і, використовуючи таблицю 6.1
- •6.5.2. Проектування зварної ферми
- •6.5.3. Приклад проектування зварної ферми
- •Завдання на самостійну роботу
- •6.6.3. Днища і кришки оболонкових конструкцій
- •6.6.4. Вузли сполучення елементів оболонок
- •6.6.5. Резервуари для рідини
- •6.6.6. Газгольдери і сферичні резервуари
- •6.6.7. Труби і трубопроводи
- •6.6.8. Завдання для самостійної роботи
2.1.2. Алюмінієві сплави
Чистий алюміній не може використовуватись як конструкційний матеріал через низькі механічні властивості. Тому в промисловості використовуються його сплави двох видів: деформовані та ливарні. Для зварних конструкцій, як правило, використовують сплави деформовані, які в свою чергу поділяються на сплави здатні до термообробки (термічно зміцнювані) і не здатні до неї (термічно незміцнювані).
Існує дві системи термічно незміцнюваних сплавів:
Система АІ + Мп. Це так звані сплави АМц. Вони характеризуються високою здатністю до зварювання, але мають низькі показники механічних властивостей.
Система АІ + Mg. Залежно від кількості основного легуючого елементу (магнію) розрізняють сплави марок від АМг1 до АМгб. Цифра вказує на кількість Mg в сплаві у відсотках.
Оскільки сплави цих систем не здатні до термічного зміцнення, для підвищення міцності використовують операцію нагартування -деформування у холодному стані. Після цієї операції можливе підвищення межі міцності на 40-60%, але одночасно знижується відносне повздовження на 30-50%. Щоб поліпшити пластичні властивості сплавів після нагартування, застосовують відпалювання.
Серед сплавів термічно зміцнюваних основними системами складу є:
Система
w
- сплави
АВ (сплав
авіаль);
2)Система
-
сплави Д
(дюралюміни);
Система АІ + Mg + Си + Fe + Ni - сплави АК (сплав ковкий);
Система АІ + Mg + Си + Zn + інші - сплави В (високоміцні). Термічна обробка алюмінієвих сплавів полягає в загартуванні і
старінні.
Загартування проводиться шляхом нагріву сплаву до певної (в залежності від складу сплаву) температури, витримки та швидкого охолодження. Старіння проводять таким чином: природне старіння -витримка при кімнатній температурі декілька діб (чотири) або штучне старіння - витримка 10-24 години при підвищеній температурі.
Позначення термічно зміцнюваних сплавів складається з літер (система складу) і цифр (номер сплаву).
Для позначення стану алюмінієвих сплавів використовують літери, які означають: М - м'який (відпалений); Т - термічнооброблений; Н -нагартований; П - напівнагартований. Наприклад, Д16Т - дюралюміній загартований, АМгбН - сплав нагартований.
Для
усіх
сплавів
модуль
пружності
Е
= 6,8
■ 104....7-
104МПа,
модуль
зсуву
G = 2,6
• Ю4...2,7
• 104
МПа, питома
вага
=
2,65....2,8 т/м2.
Алюмінієві
сплави не
мають
площадки
текучості,
тому межа
текучості визначається
як умовна
величина
напружень
відповідно
до
залишкової деформації 0,2%.
Таблиця 2.5. Властивості алюмінієвих сплавів
Марка сплаву |
Механічні властивості |
Здатність до зварювання |
Корозійна стійкість |
||
|
|
|
|||
АМц |
130 |
50 |
23 |
Висока |
Висока |
АМгб |
300 |
150 |
20 |
Висока |
Середня |
АМгбН |
470 |
370 |
6 |
Висока |
Середня |
АМгбМ |
400 |
280 |
16 |
Висока |
Середня |
АВ |
220 |
120 |
22 |
Задовільна |
Середня |
Д16 |
450 |
400 |
7 |
Задовільна |
Низька |
АК8 |
470 |
370 |
10 |
Задовільна |
Середня |
В95 |
520 |
440 |
14 |
Низька |
Низька |
З
пониженням
температури
значення
і
дещо
збільшуються,
тому
алюмінієві
сплави
широко
використовуються
для
конструкцій,
що
працюють
в
умовах
негативних
температур.
З
підвищенням
температури
значення
різко
падає.
Крім
того,
алюмінієві
сплави
характеризу-
ються досить високою корозійною стійкістю. Властивості деяких алюмінієвих сплавів наведені в таблиці 2.5
Сортамент сплавів.
Листи алюмінієві. В залежності від марки сплаву і стану його постачання виготовляються листи товщиною від 0,5 до 10,5 мм, шириною від 600 до 2000 мм і довжиною від 2 до 7 м.
Плити алюмінієві. Виготовляються товщиною 11-200 мм, шириною 1200-2000 мм, довжиною 2-8 м.
Фасонні пресовані алюмінієві профілі:
рівнобокий кутник розміром 10-250 мм;
рівностінний нерівнобокий кутник розміром 9,5 х 6,0 -5- 450 х 160 мм;
бульбокутник розміром 13x12-5-ЗОх35 мм;
тавр розміром 5 х 25 -*- 300 х 165 мм;
двотавр розміром 5 х 13 + 300 х 175 мм;
рівнотовщинний швелер розміром 3 х 62 + 275 х 275 мм;
відбортований швелер розміром 5 х 76 + 95 х 99 мм;
таврошвелер розміром 25 х 50 •*• 90 х 114 мм;
трапецієподібний відбортований швелер розміром 17 х 40 + 100 х х 150 мм;
зет нормальний розміром 6,6 х 12 + 180 х 50 мм;
зет фасонний розміром 16x13-5-140 х 60 мм;
Труба пресована зовнішнім діаметром від 18 до 340 мм і товщиною стінки від 1,5 до 40 мм.
Труба катана (тягнута) діаметром від 6 до 120 мм і товщиною стінки 0,5-5 мм.
Труба фасонно-овальна - каплеподібна, квадратна, прямокутна.
Вироби з алюмінієвих сплавів: полоса, прутки; дріт, поковки; та ін.
