
- •Тема 1. Агроекологія – теоретична основа раціонального природокористування
- •1.1. Предмет, метод і завдання агроекології
- •1.2. Основні закони екології
- •1.3. Хімізація землеробства та агроекологія
- •Контрольні питання до теми 1
- •Тема 2. Методи агроекології
- •2.1. Кількісний облік організмів
- •2.2. Моделювання і системний аналіз
- •2.3. Екологічна експертиза
- •Контрольні питання до теми 2
- •Тема 3. Екологічна роль природно-заповідних територій україни
- •3.1. Класифікація і роль об'єктів природно-заповідного фонду
- •3.2. Екологічне значення ландшафтів і заповідних територій
- •Контрольні питання до теми 3
- •Тема 4. Охорона грунтового покриву
- •4.1. Негативні наслідки вітрової та водної ерозії
- •4.2. Основні принципи системи протиерозійних заходів
- •4.3. Іригаційна ерозія ґрунту і заходи щодо її запобігання
- •4.4. Прийоми меліоративного поліпшення солонцевих ґрунтів
- •Контрольні питання до теми 4
- •Тема 5. Екологічні проблеми при використанні мінеральних добрив
- •5.1. Основні фактори негативного впливу мінеральних добрив на біосферу
- •5.2. Нітрати, їx негативний вплив і шляхи його запобігання
- •5.3. Шляхи можливого забруднення навколишнього середовища добривами і заходи щодо його запобігання
- •Контрольні питання до теми 5
- •Тема 6. Пестициди як фактор забруднення навколишнього середовища
- •6.1. Забруднення біосфери пестицидами та їх негативний вплив на природу і людину
- •6.2. Екологізація захисту рослин
- •6.2.1. Агротехнічний метод
- •6.2.2. Біологічний метод
- •6.2.3. Раціональне застосування хімічного методу
- •6.2.4. Механічний метод
- •6.2.5. Фізичний метод
- •Контрольні питання до теми 6
Контрольні питання до теми 5
Які причини несприятливого впливу добрив на навколишнє середовище?
Які з добрив найбільш небезпечні як забруднювачі навколишнього середовища?
Які причини півищеного вмісту нітратів у продуктах харчування?
Які джерела нагромадження нітратів у ґрунті?
Що потрібно зробити, щоб запобігти надлишковому нагромадженню нітратів у ґрунті?
Як можна використовувати продукти з підвищеним вмістом нітратів?
Які шляхи забруднення навколишнього середовища добривами?
Як, використовуючи мінеральні добрива, потрібно запобігати їх втратам у навколишнє середовище?
Які заходи потрібно проводити, щоб запобігти забрудненню навколишнього середовища добривами внаслідок змиву їх ерозією?
Які напрямки поліпшення добрив ви знаєте?
Тема 6. Пестициди як фактор забруднення навколишнього середовища
6.1. Забруднення біосфери пестицидами та їх негативний вплив на природу і людину
До небезпечних речовин антропогенного походження, що надходять у навколишнє середовище, поряд з промисловими відходами, належать також хімічні засоби боротьби з шкідливими організмами – пестициди. Пестициди застосовують головним чином на сільськогосподарських угіддях і в невеликому обсязі в лісах, однак внаслідок циркуляції у повітряному й водному середовищах і перенесення живими організмами по ланцюгах живлення, вони можуть дуже поширюватися в природних ландшафтах, потрапляючи в харчові продукти, і завдавати шкоди тваринному світу і здоров'ю людини.
Підраховано, що прибуток від застосування пестицидів у три рази перевищує витрати на їх виробництво. Але, будучи могутнім засобом проти шкідників, хвороб і бур'янів, пестициди є одним із найнебезпечніших факторів забруднення навколишнього середовища. Вони шкідливі для всіх живих організмів, включаючи корисних комах, тварин і людей.
За даними ЮНЕСКО, пестициди в загальному обсязі забруднення біосфери землі займають 8 – 9 місце після таких речовин, як нафтопродукти, ПАР (поверхнево-активні речовини), фосфати, мінеральні добрива, важкі метали, окиси азоту, сірки, вуглецю та інші сполуки.
Незважаючи на те, що пестициди становлять дуже незначну частину загальної маси забруднювачів, що надходять у зовнішнє середовище, вони можуть бути дуже небезпечними внаслідок високої біологічної активності.
Надходження пестицидів у сільськогосподарський ландшафт відбувається головним чином при проведенні хімічних засобів боротьби із шкідливими організмами наземними засобами чи авіацією, внаслідок випаровування з поверхні ґрунту або рослин, при витіканні під час зберігання і транспортування тощо.
Технічні продукти більшості речовин, що застосовують як пестициди, не розчиняються у воді і для практичного використання їх випускають у таких різноманітних препаративних формах: емульгуючі концентрати (е. к.), при розведенні водою утворюють водні емульсії; порошки, що змочуються (з. п.), при розбавленні водою утворюють повільно осідаючі суспензії; концентрати (к.) технічної речовини, що призначені для обприскування рослин; гранульовані препарати (г. п.), які містять діючу речовину і наповнювач (бентоніт, каолін, вермикуліт, трепел) або суперфосфат.
При обробці сільськогосподарських угідь пестицидами частина їх втрачається внаслідок знесення вітром, розсіювання в атмосфері з потоками повітря. Залежно від технології застосування і фізичних властивостей препаративної форми на рослини і ґрунт осідає 40 – 70 % норми витрати, утворюючи початковий запас токсичної речовини. Крім того, багато які пестициди можуть поширюватися за межі оброблюваних ділянок і більш чи менш тривалий чнс циркулюють у біосфері. В атмосферу вони надходять безпосередньо при їх застосуванні, а також унаслідок випаровування з поверхні ґрунту, рослин, води. Потім у результаті конденсації парів і утворення краплинно-рідких або твердих часток пестициди з атмосфери потрапляють у ґрунт, на поверхню рослин і у водойми, поширюючись на великих територіях. У водойми вони надходять з поверхневими і підґрунтовими стоками із сільськогосподарських угідь.
Хімічні препарати шкідливі для людини і навколишнього середовища. Потенційна загроза від їх використання полягає як у гострій токсичності при потраплянні в організм людини або тварин, так і в хронічній дії, в кумулятивному ефекті, в міграції залишків пестицидів водними і повітряними шляхами на значні відстані.
Серед хвороб, які можуть з'явитися внаслідок токсикації організму, відмічають злоякісні пухлини (головним чином пухлини печінки), хромосомні порушення, підвищення інтенсивності мутаційного процесу, що пов'язано з підвищенням частоти прояву спадкових хвороб обміну, аномалій розвитку тощо.