Контрольні питання до теми 4

1. Що розуміють під ерозією і внаслідок чого вона виникає?

2. Які наслідки вітрової та водної ерозії?

3. Які протиерозійні заходи ви знаєте?

4. Що являє собою контурно-меліоративне землеробство?

5. Що розуміють під іригаційною ерозією ґрунту?

6. Які наслідки іригаційної ерозії ґрунту?

7. Як можна запобігти іригаційній ерозії ґрунту?

8. Які прийоми меліоративного поліпшення солонцевих ґрунтів ви знаєте?

9. Що таке вторинне засолення ґрунтів?

Тема 5. Екологічні проблеми при використанні мінеральних добрив

5.1. Основні фактори негативного впливу мінеральних добрив на біосферу

Екологічні проблеми агрохімії як частина загальної проблеми збереження біосфери почали з'являтися у світі порівняно недавно, коли різко підвищилися темпи виробництва і використання мінеральних добрив у сільському господарстві і в зв'язку з широким розвитком будівництва великих тваринницьких комплексів. Однак вони мають глобальні обсяги і міжнародне значення.

Хімізацію землеробства важко переоцінити. Нині загальновизнано, що завдяки використанню добрив створюється близько половини приросту врожаю, активний баланс поживних речовин у землеробстві, поліпшується кругообіг біогенних елементів.

Однак очевидно й те, що зростаючі обсяги застосування мінеральних добрив можуть порушувати природні цикли кругообігу речовин, що призводить до евтрофікації водойм, загострення проблеми нітратів.

Несприятливий вплив добрив на навколишнє середовище може бути різним, але в основному внаслідок таких причин:

- надходження поживних елементів добрив з ґрунту в підґрунтові води з поверхневим стоком може призвести до посиленого розвитку водоростей і утворення планктону, тобто до евтрофікації природних вод,

- потрапляння азоту в атмосферу призводить до погіршення мікроклімату. Висловлюються також побоювання про можливе руйнування озонового екрану стратосфери внаслідок проникнення в неї окисів азоту, що утворюються при денітрифікації азотних сполук ґрунту і добрив;

- неправильне використання мінеральних добрив може погіршити кругообіг і баланс поживних речовин, агрохімічні властивості, родючість ґрунту. Відомо, що широке застосування. азотних добрив при вирощуванні сільськогосподарських культур підвищує кислотність ґрунту;

- порушення оптимального живлення рослин макро- і мікроелементами призводить до різних захворювань рослин, а часто сприяє розвитку фітопатогенних грибних хвороб, погіршує санітарний стан посівів;

- порушення технології застосування добрив, недосконалість якості і властивостей мінеральних добрив можуть зменшувати продуктивність сільськогосподарських культур і якість продукції та призводити до нагромадження в ній нітратів.

У водойми надходять стоки, що містять багато сполук азоту і фосфору. Це пов'язано із змивом з полів добрив. Внаслідок цього відбувається евтрофікація таких водойм, підвищується їх некорисна продуктивність, відбувається посилений розвиток фітопланктону, водоростів, „цвітіння” води тощо. В глибинній зоні посилюється анаеробний обмін, нагромаджується сірководень, аміак тощо. Порушуються окислювально-відновлювальні процеси і виникає дефіцит кисню. Це призводить до загибелі цінних видів риби і рослин, вода стає непридатною не тільки для пиття, але й для купання. Така евтрофікована водойма втрачає господарське і біогеоценотичне значення.

Вчені вважають, що незважаючи на порушення рівноваги, яка з'являється при антропогенній евтрофікації, такі водойми можуть повернутися у свій першопочатковий стан, якщо до них не будуть потрапляти сторонні речовини. Результати досліджень евтрофікації показують, що цвітіння води за рахунок водоростей з'являється тільки тоді, коли концентрація фосфору в воді перевищує 0,01 мг/л.

З точки зору охорони здоров'я людей дуже важливо, щоб вміст нітратів і токсичних речовин у воді не перевищував межі допустимої концентрації (МДК). Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВОЗ) встановлена межа допустимої концентрації для нітратного азоту в питній воді, яка для помірних широт становить 22, а для тропіків - 10 мг/л. Однак у районах інтенсивного застосування азотних добрив досить часто в питній воді вміст нітратного азоту більше МДК. Які ж причини нагромадження у водоймах підвищеної кількості біогенних елементів, насамперед азоту і фосфору. Вони можуть потрапляти з промисловими і побутовими стічними водами, із стоками з сільськогосподарських угідь, внаслідок біологічної фіксації азоту тощо.